Спосіб хірургічного лікування хворих на остеомієліт нижньої щелепи

Спосіб хірургічного лікування хворих на остеомієліт нижньої щелепи, що включає резекцію нижньої щелепи з наступною екзаартикуляцією, а в кінці операції прошивання язика лігатурою та фіксацію її до пов'язки, який відрізняється тим, що резекцію нижньої щелепи виконують внутрішньоротовим доступом, для цього проводять розтин 3 39525 також потребу подальшого протезування з трансплантацією щелепи, потрібно шукати нові методики хірургічного втр учання, які б нівелювали усі негативні сторони класичних доступів в лікуванні остеомієліту нижньої щелепи у хворих на тлі наркотичної залежності. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування остеомієліту нижньої щелепи, який полягає в резекції ураженої щелепи з екзаартикуляцією шляхом зовнішнього доступу. Виконується він наступним чином: нижню губу та м'які тканини підборіддя скальпелем розтинають по середній лінії до кістки. Далі розтин ведуть по краю тіла нижньої щелепи і по задньому краю її гілки, на 3-5см вище кута. Зі сторони присінку порожнини рота проводять розтин вздовж ясенного краю слизової оболонки до кістки. Те ж саме роблять зі сторони порожнини рота. М'які тканини відсепаровують від щелепи, починаючи від підборідної ділянки. На рівні майбутньої остеотомії видаляють зуб або використовують ділянку щелепи без зубу. З вн утрішньої сторони щелепи вводять пилку Джиглі, проводять остеотомію по середній лінії та відводять назовні, після чого скальпелем розсікають м'які тканини з внутрішньої сторони тіла нижньої щелепи до вінцевого відростка. Ножицями пересікають медіальний криловидний м'яз та судинно-нервовий пучок. Виконують гемостаз та перев'язку нижньоальвеолярної артерії. Кусачками Лістона відділяють вінцевий відросток. Сухожильний апарат скроневонижньощелепного суглобу розсікають, відтягують донизу та повертають усередину ділянки щелепи, що видаляється. Далі перев'язують та пересікають щелепну артерію латерального криловидного м'я зу, яка знаходиться біля голівки суглобового виростка. Проводять екзаартикуляцію щелепи. При цьому відділення м'язово-окістного клаптя та екзаартикуляцію шелепи виконують прямим распатором. Рану пошарово ушивають кетгутом, шкіру поліамідом. Для запобігання западання язик прошивають лігатурою та фіксують її до пов'язки. Задача, яка вирішується корисною моделлю, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності лікування остеомієліту нижньої щелепи, переважно у хворих з наркотичною залежністю, за рахунок забезпечення кращих умов для післяопераційного загоєння рани та оптимального протезного ложа для майбутньої трансплантації. Технічний результат від корисної моделі буде полягати в більш швидкому загоюванні післяопераційної рани та забезпеченні умов для майбутньої трансплантації щелепи. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування хворих на остеомієліт нижньої щелепи, який включає резекцію нижньої щелепи з наступною екзаартикуляцією, а в кінці операції прошивання язика лігатурою та фіксацію її до пов'язки, згідно корисної моделі, резекцію нижньої щелепи виконують внутрішньоротовим доступом, для чого проводять розтин слизової оболонки порожнини рота навколо шийок зубів вздовж тіла нижньої щелепи до кута щелепи і далі до висоти вінцевого виростка, відсепаровуючи слизово-окістний клапоть, далі відсепаровують 4 м'язово-окістний клапоть із зовнішньої та внутрішньої сторін тіла і гілки нижньої щелепи, при необхідності - до суглобової голівки, виконують остеотомію нижньої щелепи послідовно за допомогою фрези, наконечника портативної бормашини, долота та молотка в межах здорової кістки, вичленовують з футляру м'язово-окістної тканини фрагмент кістки, що видаляється, екзаартикуляцію проводять за допомогою спеціального реберного распатору, після чого утворену порожнину тампонують. Відмінною особливістю способу хірургічного лікування хворих на остеомієліт нижньої щелепи є застосування внутрішньоротового доступу. Це усуває потребу у гемостазі основних привідних кісткових судин і накладенні швів у порожнині роту, оскільки утворене протезне ложе в більшості випадків заповнюється кровоспинною антисептичною губкою та йодоформним або вініформним тампоном. До того ж, фрагментацію нижньої щелепи проводять за допомогою послідовного використання фрези, наконечника, бормашини, долота та молотка, що значно пришвидшує остеотомію. Екзаартикуляцію та відділення м'язово-окістного футляр у від нижньої щелепи проводять спеціального реберного распатора. Використання цієї методики, з одного боку, поліпшує загоювання післяопераційної рани, завдячуючи відсутності зовнішніх розтинів та цільового розсічення окістя, а з іншого боку, створює сприятливі умови для майбутнього протезного ложа трансплантованої щелепи, внаслідок зменшення рубцево змінених тканин. За доступними літературними даними такий спосіб хірургічного лікування остеомієліту нижньої щелепи у хворих, переважно на тлі наркотичної залежності, невідомий. Запропонований спосіб хірургічного лікування хворих на остеомієліт нижньої щелепи здійснюється наступним чином. Резекцію нижньої щелепи виконують внутрішньоротовим доступом, для чого проводять розтин слизової оболонки порожнини рота навколо шийок зубів вздовж тіла нижньої щелепи до кута щелепи і далі до висоти вінцевого виростка, відсепаровуючи слизово-окістний клапоть, далі відсепаровують м'язово-окістний клапоть із зовнішньої та внутрішньої сторін тіла і гілки нижньої щелепи, при необхідності - до суглобової голівки. Далі виконують остеотомію нижньої щелепи, послідовно використовуючи фрезу, наконечник портативної бормашини, долото та молоток в межах здорової кістки (кровоточивої). Наступним кроком фрагмент кістки, що видаляється, вичленовують з футляру м'язово-окістної тканини та проводять екзаартикуляцію спеціальним реберним распатором. Для видалення з утвореної порожнини дрібних секвестрів та осифікованих періостальних нашарувань за допомогою ложки Фолькмана виконують її кюретаж. Утворену порожнину тампонують кровоспинним матеріалом (гемостатична антисептична губка) або йодоформним чи вініформним тампоном. При необхідності рану частково або повністю ушивають. Після закінчення операції язик за для запобігання западання прошивають лігатурою та фіксують її до пов'язки. 5 39525 Конкретний приклад втілення Хворий О., 28 років, історія хвороби №8847, поступив до КМКЛ №12 ЩЛВ №2 06.06.08 з приводу хронічного токсичного остеомієліту нижньої щелепи. В анамнезі хворого вказано, що з приводу даного захворювання його госпіталізували тричі. Також в анамнезі у хворого була така супутня патологія, як гепатит В, С, тривалий прийом наркотичного препарату первітину («вінт») на протязі 2 років. За цей період (півроку) йому декілька разів проводили операції по типу некротомії та санацію порожнини рота. За даними КТ уражений фрагмент нижньої щелепи займав об'єм від центральних різців до суглобової голівки включно. Проведене лікування: хворого було прооперовано за новою методикою із використанням внутрішньоротового доступу. Для резекцію ураженого фрагменту нижньої щелепи виконали розтин слизової оболонки порожнини рота навколо шийок зубів до центральних різців вздовж тіла нижньої щелепи до кута щелепи і далі до висоти вінцевого виростка, відсепаровуючи слизово-окістний клапоть, далі відсепарували м'язово-окістний клапоть із зовнішньої та внутрішньої сторін тіла і гілки нижньої щелепи до суглобової голівки. Далі виконали остеотомію нижньої щелепи на рівні центральних різців, послідовно використовуючи фрезу, наконечник портативної бормашини, долото та молоток в межах кровоточивої кістки із застосуванням постійного охолодження. Наступним кроком фрагмент кістки, що видаляється, вичленили з футляру м'язово-окістної тканини та провели екзаартикуляцію спеціальним реберним распатором. Для видалення з утвореної порожнини дрібних секвестрів та осифікованих періостальних нашарувань за допомогою ложки Фолькмана виконали її кюретаж. Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 6 Утворену порожнину було тампоновано гемостатичною антисептичною губкою та вініформним тампоном. Рану не ушивали. Після закінчення операції язик задля запобігання западання прошили лігатурою, яку зафіксували до тім'янопідборідної пов'язки. Рани в порожнині роту загоїлись вторинним натягом впродовж 12 днів. Ззовні нориці відсутні. Хворого виписано на амбулаторне лікування в поліклініці за місцем проживання. За період з грудня 2007 по вересень 2008 року на базі кафедри хірургічної стоматології, щелепнолицевої пластичної хірургії та імплантології НМУ імені О.О.Богомольця в КМКЛ №12 було проліковано 30 хворих з остеомієлітом щелеп на тлі наркотичної залежності з використанням запропонованого способу. У всіх 30 хворих (100%) спостерігали повноцінне загоювання ран без будь яких ускладнень. Таким чином запропонований внутрішньоротовий доступ при хірургічному лікуванні остеомієліту нижньої щелепи у хворих на тлі наркотичної залежності є більш ефективним, ніж класичний зовнішній доступ. Додатковими перевагами запропонованого способу є скорочення тривалості операції за рахунок відсутності швів та косметичний ефект внаслідок відсутності зовнішніх розтинів, а отже зменшення тривалості наркозу, що безперечно зменшує інтоксикацію тканини мозку та печінки. Джерела інформації: 1. Т.Г.Робустова, И.С.Карапетян. «Хирургическая стоматология». - Москва. - 1996. - с.200-207. 2. І.Dimitrakopoulos, С.Magopoulos, D.Karakasis. Bisphosphonate-induced avascular osteonecrosis of the jaws: a clinical report of 11 cases. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. Volume 35, Issue 7, 2006, Pages 588-593. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601