Спосіб формування біліодигестивного анастомозу

Спосіб формування біліодигестивного анастомозу, який включає лапаротомію, пересічення жовчної протоки вище ураження, виділення проксимальної кукси з оточуючи х тканин, пересічення тонкого кишечнику на відстані 25см від зв'язки 3 39526 бік", зовнішнє дренування жовчних шляхів та черевної порожнини, пошарове ушивання рани [1]. Такий спосіб формування біліодигестивного анастомозу забезпечує адекватний відтік жовчі при розширеній до 1,5-2см жовчній протоці. Однак накладання анастомозу при меншому діаметрі протоки призводить до стенозу анастомозу. Частота виникнення стенозу при застосуванні даного способу формування біліодигестивного анастомозу становить 11,9-32%, що вимагає повторного оперативного втручання. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб формування біліодигестивного анастомозу за O.O. Шалімовим, який включає лапаротомію, пересічення жовчної протоки в поперечному напрямку вище ураження, виділення проксимальної кукси з оточуючи х тканин на 0,8-1,3см для виконання по задній поверхні протоки повздовжнього розрізу довжиною 0,5-0,8см, пересічення тонкого кишечнику на відстані 25см від зв'язки Трейця та проведення його відвідного відділу через брижу поперечної ободової кишки у верхній поверх черевної порожнини, формування кукси відвідної кишки, розкриття стінки відвідної кишки та формування біліодигестивного анастомозу, формування тонко-тонкокишечного анастомозу на відстані 50см від біліодигестивного анастомозу по типу "кінець в бік", зовнішнє дренування жовчних шляхів та черевної порожнини, пошарове ушивання рани [2]. Збільшення площі поверхні, що анастомозується, досягається за рахунок повздовжнього розрізу стінки жовчної протоки. Для цього необхідно виділити проксимальний відділ протоки на довжину розрізу та додатково на 0,5см для фіксації швами, що значно порушує кровопостачання кукси та є причиною утворення стриктури, частота якої при застосуванні даного способу формування біліодигестивного анастомозу не менша, ніж при використанні інших відомих способів. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, є покращення результатів хірургічного лікування уражень позапечінкових жовчних проток шляхом удосконалення накладання біліодигестивного анастомозу за рахунок збільшення площі поверхні, що анастомозується. Технічний результат, що досягається, буде полягати у зменшенні ризику виникнення стенозування анастомозу і, як наслідок, у зниженні частоти післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі формування біліодигестивного анастомозу, який включає лапаротомію, пересічення жовчної протоки вище ураження, виділення проксимальної кукси з оточуючих тканин, пересічення тонкого кишечнику на відстані 25см від зв'язки Трейця та проведення його відвідного відділу через брижу поперечної ободової кишки у верхній поверх черевної порожнини, формування кукси відвідної кишки, розкриття стінки відвідної кишки та формування біліодигестивного анастомозу, формування тонко-тонкокишечного анастомозу на відстані 50см від біліодигестивного анастомозу по типу "кінець в бік", зовнішнє дренування жовчних шляхів та черевної порожнини, пошарове ушивання рани, згідно корисної моделі, пересічення жов 4 чної протоки вище ураження виконують в косому напрямку, а виділення проксимальної кукси з оточуючих тканин виконують не більше, ніж на 0,5см. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що пересічення жовчної протоки вище ураження виконують в косому напрямку, а виділення проксимальної кукси з оточуючих тканин виконують не більше, ніж на 0,5см. Пересічення протоки в косому напрямку забезпечує більшу площу для анастомозу, а виділення кукси з оточуючих тканин не більше ніж на 0,5см дозволяє в більшій мірі зберегти її кровопостачання. В кінцевому висновку, таке удосконалення призводить до зменшення ризику виникнення стенозування анастомозу. За відомими літературними даними такий спосіб формування біліодигестивного анастомозу невідомий. Запропонований спосіб формування біліодигестивного анастомозу здійснюється наступним чином. Виконують лапаротомію, пересікають жовчну протоку в косому напрямку вище ураження, виділяють проксимальну куксу з оточуючи х тканин не більше ніж на 0,5см, пересікають тонкий кишечник на відстані 25см від зв'язки Трейця та проводять його відвідний відділ через брижу поперечної ободової кишки у верхній поверх черевної порожнини, формують куксу відвідної кишки, розкривають стінку відвідної кишки та формують біліодигестивний анастомоз, формують тонкотонкокишечний анастомоз на відстані 50см від біліодигестивного анастомозу по типу "кінець в бік", виконують зовнішнє дренування жовчних шляхів та черевної порожнини, пошарово ушивають рану. За рахунок пересічення жовчної протоки в косому напрямку забезпечується більша площа поверхні, що анастомозується. Виділення проксимальної кукси з оточуючих тканин не більше ніж на 0,5см дозволяє зберегти її кровопостачання. В результаті цього зменшується ризик стенозування анастомозу, що проявляється у зниженні післяопераційних ускладнень. Конкретний приклад втілення Хвора К., 47 років, медична карта №3561, надійшла до стаціонару 19.05.08 зі скаргами на біль в правому підребер'ї, загальну слабкість, гіркоту в роті, нудоту, пожовтіння шкіряних покривів. Помірний біль в правому підребер'ї періодично турбує на протязі 1,5 місяців. Останні 7 діб інтенсивність болю наростала. 2-3 доби тому відмітила пожовтіння шкіряних покривів. 28.01.08 виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого гангренозного калькульозного холециститу. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, шкіряні покриви іктеричні, серцеві тони приглушені, ритмічні. PS - 96хв.- 1, AT - 140/90мм.рт.ст. Живіт симетричний, приймає участь у ди ханні, не піддутий, пальпаторно м'який, болісний в правому підребер'ї. Перитонеальних симптомів немає. Обстежена: Заг. аналіз крові: Нb - 129г/л, Er - 4,01×1012 Lei - 7,4×109. Б/х: білок - 66г/л, білірубін - 91,5 (прямий 70,3, непрямий - 21,2) мкмоль/л. 5 39526 УЗД: жовчний міхур відсутній, холедох не візуалізується, загальна печінкова протока розширена до 1,5см. ЕКГ: помірні зміни міокарду. ЕРХПГ: стриктура проксимального відділу загальної печінкової протоки. Встановлено діагноз: Післяопераційна стриктура проксимального відділу загальної печінкової протоки, механічна жовтяниця. Оперована 21.05.08. Виконали лапаротомію, відпрепарували структури гепатодуоденальної зв'язки, пересікли загальну печінкову протоку в косому напрямку вище стриктури, виділили проксимальну куксу з оточуючих тканин на 0,5см, пересікли тонкий кишечник на відстані 25см від зв'язки Трейця та провели його відвідний відділ через брижу поперечної ободової кишки у верхній поверх черевної порожнини, сформували куксу відвідної кишки, розкрили стінку відвідної кишки та сформували біліодигестивний анастомоз (в даному випадку - гепатикоєюноанастомоз), сформували тонко-тонкокишечний анастомоз на відстані 50см від гепатикоєюноанастомозу по типу "кінець в бік", виконали зовнішнє дренування жовчних шляхів та черевної порожнини, пошарове ушили рану. Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 В післяопераційному періоді хвора отримувала інфузійну, антибактеріальну терапію. По дренажу з підпечінкового простору незначні серозні виділення. Виділення жовчі по зовнішньому дренажу жовчних протоків за 8 діб зменшились до 30мл за добу. На 12 день післяопераційного періоду хворій виконали фістуло холангіографію. Контраст забарвлює внутрішньопечінкові протоки, вільно потрапляє в тонку кишку. Зовнішній дренаж жовчних протоків видалено на 17 добу. Через 2 доби видалено дренаж з підпечінкового простору. На 20 добу хвора в задовільному стані виписана із стаціонару. При обстеженні у вересні 2008 року пацієнтка скарг не пред'являла. Запропонований спосіб формування біліодигестивного анастомозу було апробовано на базі КМКЛ №4 у 4 хворих з позитивними результатами - в жодному випадку не спостерігалось ні стенозування анастомозу, ні будь-яких післяопераційних ускладнень. Список використаної літератури: 1. Литтманн Й. Оперативная хирургия. Хабаровск: Континент - 2000. - С.628-631. 2. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманский Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих п утей. Київ: Здоров'я - 1993. - С.473-475. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601