Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму

Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму, що передбачає призначення на тлі базисної терапії бронхіальної аст 3 39530 немією (переважно у чоловіків). Наявний гормональний дисбаланс сприяє підтримці бронхообструктивного синдрому. Отримані нами дані співпадають з літературними. Таким чином, корекція дисбалансу статевих гормонів і функції зовнішнього дихання можуть відіграти суттєву роль в підвищенні ефективності лікування хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією. Існуючі ж способи лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму не враховують або недостатньо враховують описані патогенетичні ефекти, що негативно позначається на їх ефективності [6, 7, 8]. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб, який включає призначення хворим на БА на тлі базисної терапії бронхіальної астми в якості препарату для лікування артеріальної гіпертензії блокатора кальцієвих каналів кордафлексретарду (похідного дигідропіридину) в дозі 20мг двічі на добу протягом 1 року. Однак і цей спосіб не забезпечує оптимального ведення даної категорії хворих через певні фармакокінетичні особливості кардафлекс-ретарду, а також неврахування окремих патогенетичних механізмів формування та прогресування БА у таких хворих. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлене завдання оптимізувати антигіпертензивну терапію у хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією за рахунок призначення на тлі стандартної базисної терапії БА гіпотензивних препаратів, які позитивно впливають на показники функції зовнішнього дихання та рівень статевих гормонів. Технічний результат, який досягається корисною моделлю, що заявляється, буде полягати в досягненні не тільки адекватного гіпотензивного ефекту у хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією, але й в покращенні показників функції зовнішнього дихання та нормалізації балансу статеви х гормонів, що має велике значення для хворих на БА. Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму, який передбачає призначення на тлі базисної терапії бронхіальної астми антигіпертензивного препарату з класу блокаторів кальцієвих каналів - кордафлексретарду в дозі 20мг двічі на добу, згідно корисної моделі, у пацієнтів додатково встановлюють наявність дисбалансу статевих гормонів, після чого пацієнтам жіночої статі з наявною гіпопрогестеронемією в якості антигіпертензивного засобу з класу блокаторів кальцієвих каналів призначають амлодипін в дозі 5мг/добу, а чоловікам з гіпоандрогенемією - еналаприл в дозі 10мг/добу щонайменше протягом 1 місяця. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є диференційований підхід до призначення антигіпертензивної терапії залежно від статі хворих на БА, що дозволяє не тільки адекватно контролювати AT, але й впливати на патогенетичні механізми БА, покращуючи показники функції зовнішнього дихання. До того ж, запропонований спосіб дозволяє зменшити ризик появи побічної дії 4 еналаприлу - кашлю, оскільки він рекомендований до застосування тільки у чоловіків, хворих на БА. Як відомо, кашель як побічна дія еналаприлу частіше зустрічається у жінок. За відомими літературними даними такий спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму невідомий. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Проводять клінічне обстеження хворого, використовуючи наступні дослідження: ЕКГ, ЕхоКГ, добове моніторування AT, спірографію, визначення рівня статевих гормонів імуноферментним методом. У разі підтвердження дисбалансу статевих гормонів, пацієнтам жіночої статі з наявною гіпопрогестеронемією в якості антигіпертензивного засобу призначають амлодипін в дозі 5мг/добу, а чоловікам з гіпоандрогенемією - еналаприл в дозі 10мг/добу щонайменше протягом 1 місяця. За даними попередніх досліджень ефективності і безпечності БКК, лише група дигідропіридинів виявила позитивний вплив на стан бронхіальної прохідності при тривалому застосуванні. Тому саме дигідропіридиновий ряд БКК є перспективним для довготривалого лікування хворих на БА з АГ. Найбільш вивченим препаратом пролонгованої дії з цього класу є амлодипін, ефективність якого показана і у хворих на БА. Препаратом вибору з ІАПФ став еналаприл, оскільки саме на цьому препараті доведена ефективність всієї групи ІАПФ у хвори х на БА. Зазначені зміни виявляли після 1 місяця застосування препаратів. При вивченні впливу антигіпертензивних препаратів - еналаприлу 10мг/добу та амлодипіну 5мг/добу - на рівні статевих гормонів та показники функції зовнішнього дихання при їх використанні протягом 1 місяця, нами був встановлений позитивний вплив еналаприлу на рівень тестостерону у чоловіків, що супроводжувалось збільшенням його концентрації у крові, та збільшення рівня прогестерону при застосуванні амлодипіну у жінок. Зміни рівнів статевих гормонів супроводжувались покращенням показників зовнішнього дихання (ОФВ1, ФЖЄЛ). Описане лікування АГ здійснюється на тлі базисної терапії бронхіальної астми, яке звичайно включає інгаляційний глюкокортикостероїд та бета2-агоніст пролонгованої дії в стандартних дозах, відрегульованих у відповідності до тяжкості БА. Отже, запропонований диференційований підхід до лікування АГ у хворих на БА дозволить, окрім контролю AT, здійснювати контроль основного захворювання, впливаючи на патогенетичні механізми БА, що сприяє покращенню показників дихання та якості життя даної категорії хворих. Конкретний приклад втілення 1 Хвора Л., 55 років, 16.11.2007р. консультована на кафедрі факультетської терапії №2 НМУ. Встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба IIст. СН 0ст. Бронхіальна астма, персистуюча, середнього ступеня тяжкості, поза загостренням. На момент консультації хвора не отримувала антигіпертензивної терапії, але приймала базисні препарати для лікування бронхіальної астми. 5 39530 Проведено: ЕКГ, ЕхоКГ, добове моніторування AT, спірографію, визначення рівня статевих гормонів імуноферментним методом. Виявлено відносне зниження рівня прогестерону - 0,2нг/мл. Хворій було призначено амлодипін в дозі 5мг/добу та рекомендовано продовжувати прийом базисних препаратів для лікування БА. Через 1 місяць лікування проведено повторні дослідження. Рівень прогестерону становив - 0,6нг/мл, виявлено покращення показників функції зовнішнього дихання: ФЖЕЛ до лікування амлодипіном - 41,3%, після 53,6%; ОФВ1 до лікування - 43,6%, після - 61,8%; артеріальний тиск у хворої нормалізувався, загальний стан покращився. Конкретний приклад втілення 2 Хворий III., 53 років, 09.01.2008р. обстежений на кафедрі факультетської терапії №2 НМУ. Встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба IIст. СН 0ст. Бронхіальна астма, персистуюча, середнього ступеня тяжкості, поза загостренням. На момент консультації хворий не отримував антигіпертензивної терапії, але приймав базисні препарати для лікування бронхіальної астми. Проведено: ЕКГ, ЕхоКГ, добове моніторування AT, спірографію, визначення рівня статевих гормонів імуноферментним методом. Виявлено відносне зниження рівня тестостерону - 3,9нг/мл, хворому було призначено еналаприл 10мг/добу та рекомендовано продовжувати прийом базисних препаратів для лікування БА. Через 1 місяць лікування проведено повторні дослідження. Рівень тестостерону становив - 4,7нг/мл, виявлено покращення показників функції зовнішнього дихання: ФЖЕЛ до лікування еналаприлом - 52,4%, після 61,9%; ОФВ1 до лікування - 26,0%, після - 46,1%; артеріальний тиск у хворого нормалізувався, загальний стан покращився. За період з липня 2007 - по липень 2008 року на базі 12-ої міської клінічної лікарні №12 запропонований спосіб антигіпертензивної терапії у хворих на БА було використано у 37 хворих; позитивний результат спостерігався у 78% (досягнуто стабілізації AT, нормалізації гормональних зрушень, покращення показників зовнішнього дихання). Отже, застосування запропонованого способу підходу до вибору антигіпертензивної терапії у хворих на БА Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 дозволяє стабілізувати не лише AT, але й покращити показники дихання, що є дуже важливим у даної категорії хворих. Джерела інформації: 1. Палеев Н.Р., Черейская Н.К., Распопина Н.А., Пронина В.П., Шуганов Е.Г. Лечение артериальной гипертензии у больных бронхиальной астмой // Клиническая медицина. - 1999. - Т 77, №12. - С. 24-27. 2. Федосеев Г.Б., Ровкина Е.И., Рудинский К.А., Филиппов А.А. "Коррекция повышенного артериального давления антогонистами кальция у пациентов с бронхиальной астмой и хроническим бронхитом." Новые СПб. Врачебные ведомости. 2002. - №4 (4). - С. 35-37. 3. Ольбинская Л.И., Белов А.А Динамика профиля артериального давления при хронических обструктивных заболеваниях легких в сочетании с артериальной гипертонией на фоне лечения эналаприлом // Тер. архив. - 2002. - №3 - С. 59-62. 4. Плєнова, О.М. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії - від комбінації окремих препаратів до фіксованих комбінацій [Текст] / О.М. Плєнова // Внутренняя медицина. - 2007. - №2(2). С. 12-14. 5. Иванов, Н.В. Влияние антигипертензивной терапии на функциональное состояние системы гипофизгонады у пациентов с артериальной гипертензией [Текст] / Н.В. Иванов // Ар териальная гипертензия. - 2005. - Том 11, №1. - С. 17-21. 6. Ватутин, В.А.. Эстрогены и антиэстрогены в патогенезе и лечении бронхиальной астмы и легочного сердца [Текст] / В.А. Ва тутин, Н.Н. Прибылова, С.А. Прибылов, Т.А. Маслова, А.В. Горлова // Сборник резюме. 6 Национальный конгресс по болезням органов дыхания, Новосибирск, 1996. С. 34. 7. Микаелян, С.Т. Половые гормоны и бронхиальная астма у женщин [Текст] / С.Т. Микаелян // Успехи современного естествознания. - 2007. №6. - С. 76. 8. Приходько, О.Б. Клинико-функциональные особенности течения бронхиальной астмы в различные периоды беременности / О.Б. Приходько, Ю.С. Ландышев, Е.Б. Романцова // Пульмонология. - 2005. - №1. - С. 73. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601