Спосіб функціонування повільного супутника землі сироти

Спосіб обертання повільного супутника Землі по круговій екваторіальній орбіті, що має визначе 3 39816 щення на ній супутників. Ці космічні апарати утримують потрібне геостаціонарне положення завдяки РД малої тяги. Тому зрозуміло, що такі апарати потребують на своєму борту необхідну кількість пального. І хоч існуючий рівень РД малої тяги дозволяє вирішувати належним чином нормальне функціонування Сироти геостаціонарних космічних апаратів, прототип забезпечує значне збільшення їх е фективність завдяки тому, що потрібна для їх роботи кількість пального може підпитуватись з апарата, що повільно рухається вздовж геостаціонарної орбіти з потрібною швидкістю. Йдеться про те, що при малих швидкостях спрощується та вирішується найбільш ефективно процедура причалювання та стиковки апаратів на період виконання операції заправки. Не кажучи вже про те, що повільні апарати, що рухаються вздовж геостаціонарної орбіти, можуть використовуватись для потрібного та необхідного обслуговування всіх ШСЗ, розташованих на геостаціонарній орбіті. Це означає, що можна створювати найбільш ефективну, та ні з чим незрівнянну ремонтно-профілактичну базу і службу на геостаціонарній орбіті, котра ознаменує кінець марнотратства, що продовжується понад 40 років. Мова про те, що космічні апарати (ціною буквально на вагу золота) через 78, максимум через 10 років стають непотрібним металічним хламом, котрий або скидають та зпалюють в атмосфері, або, що ще гірше та небезпечніше, цим баснословноцінним "мотлохом" "засмічують унікальну область навколоземного космічного простору, якою являється геостацюнарна орбіта. Мається в наувазі більш ґрунтовне та ємке поняття геостаціонарна орбіта Землі, котре стає таким після нашої попередньої заявки Сироти геостаціонарний космічний апарат. Приклади використання прототипу являються лише ілюстрацією його найбільш очевидної ефективності, котра не охоплює всього потенціалу позитивності даного рішення. Осягнути цей потенціал в потрібній мірі можливо тільки в процесі спеціального дослідження та відповідних пошукових експериментально-конструкторських розробок, котрі повинні охопити всі сфери і галузі космічної техніки, які забезпечують глобальні телекомунікації та глобальне навігаційне забезпечення Землі. Разом з тим прототип має певні обмеження отримання свого позитиву. Тому, що він не представлений в космічній науці та техніці більш вагомими можливостями для цього. Усунення такої невідповідності і явилось метою корисної моделі. Для пояснення виникнення цієї мети потрібно привести наступні міркування. Задамо запитання - В чому полягає корисність ШСЗ, котрі переміщуються вздовж геостаціонарної орбіти з любою повільністю цього руху? Як вже було сказано, для найбільш повної відповіді на це запитання необхідно провести спеціальні пошукові розробки та дослідження. Ми ж поки приймемо один з найбільш наглядних (з нашої точки зору) варіантів доцільності такого супутника. Приймемо запропонований апарат, що має швидкість руху відносно геостаціонарної орбіти 18км/год (5м/сек). З такою швидкістю може пересува тись вздовж геостаціонарної орбіти ремонтно 4 профілактична, або заправочна станція, що обслуговує потреби ШСЗ, розташовані на геостаціонарній орбіті. Швидкість 18км/год (5м/сек.) - це неспішна швидкість велосипедиста. Тому зрозуміло, що для зупинки станції в , потрібному місці геостаціонарної орбіти та причалювання її до потрібного ШСЗ здійснюється при незначній енергетичній витраті і відповідно незначній витраті часу. Отже, виконавши потрібні ремонтно-профілактичні або інші необхідні дії у конкретного ШСЗ, станція знову ж таки при незначних енергетичних витратах і відповідно незначних витратах часу, повертається до перерваного польоту вздовж геостаціонарної орбіті зі швидкістю 18км/год (5м/сек). Але природно виникає питання - Чи завжди розумно ремонтно-профілактичну базу-станцію гнати в такому повільному темпі вздовж всієї геостаціонарної орбіти, довжина якої становить 264796 кілометрів? Одне таке коло станція буде проходити за 613 діб. І діло не в довготривалості проходження цього кола. А в тому, що доцільно в ряді випадків обмежити довжину участка патрулювання станції-бази на геостаціонарній орбіті, тобто, коли станція буде обслуговувати геостаціонарну орбіту певною кількістю таких участків. Наприклад, якщо візьмемо такий участок рівним 1/100 довжини геостаціонарної орбіти (2648км), станція подолає цю відстань трохи більше ніж за шість діб. Але ясно, що подолавши цюділянку патрулювання, станція повинна повертатись в початкову позицію, з якої вона розпочала свій рух. Як це зробити? Відповіддю на це питання стала наша корисна модель нового способу функціонування Сироти повільного супутника Землі. Тобто конкретизуємо, метою корисної моделі являється забезпечення обертання ШСЗ навколо Землі без здійснення супутником повного кола обертання навкруг Землі. Мета досягається тим, що в способі обертання ШСЗ навкруг центра Землі по круговій екваторіальній орбіті, що має визначений зазор з геостаціонарною орбітою, згідно корисної моделі, ШСЗ, пройшовши потрібну ділянку на своїй орбіті, переходить по висоті на протилежну сторону геостаціонарної орбіти і отримує корекцію швидкості до рівня, який потрібний для руху по цій новій орбіті. Сутність корисної моделі та її позитивність пояснюються наступними міркуваннями. Продовжимо розгляд вище наведеного прикладу, де станція рухається по своїй орбіті зі швидкістю 18км/год (5м/сек). Будемо вважати, що ця станція рухається в напрямку обертання Землі навколо своєї осі. Значить в цьому напрямку за 6 діб станція пройде 2648 кілометра. Тобто, це довжина участка, на котрому станція працює, і, пройшовши який, потрібно повертатись назад на початкову позицію. Для такого повороту здійснюють наступні процедури. Станція отримує вертикальний силовий імпульс, котрий переведе її на рівень вище геостаціонарної орбіти, і на котрому проходить орбіта, де швидкість ШСЗ повинна бути на 18км/год (5м/сек.) меншою, ніж швидкість ШСЗ на геостаціонарній орбіті. Тобто, після виводу станції на вказану орбіту, її швидкість зменшують на 18км/год (5м/сек) силовим імпульсом РД, розташованим на станції. 5 39816 Зокрема, якщо на геостаціонарній орбіті швидкість ШСЗ дорівнює 3064м/сек, то швидкість станції ми доводимо до 3059м/сек. Після такого корегування, наша станція почне рух на своєму участку патрулювання в зворотному напрямку відносно геостаціонарної орбіти. І коли станція пройде в цьому напрямку 2648 кілометра за шість діб, ми її опускаєм з верхньої орбіти на нижню орбіту в початкову позицію, з котрої ми почали описувати наш приклад функціонування станції. Процес повернення станції з верхньої орбіти на нижню аналогічний вище описаному процесу переходу з нижньої орбіти на верхню, тільки в зворотній послідовності (зверху-вниз), і швидкість станції потрібно збільшити з 3059м/сек до 3069м/сек. Ми виклали послідовність і процедури над станцією за один цикл її функціонування на предназначеній їй ділянці патрулювання в зоні геостаціонарної орбіти. Цей приклад ілюструє головний принцип запропонованого способу. Варіації застосування цього способу можуть бути різними. Наприклад зона патрулювання станції може змінюватись в любих потрібних межах, розуміючи, що для кожної конкретної задачі функціонування станції зона патрулювання буде своя. Необмежені варіації повільності і швидкості станції, при цьому швидкість станції в одному напрямку відносно геостаціонарної орбіти може відрізнятись від швидко Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 6 сті в протилежному напрямку. Зокрема, повертаючись до наведеного прикладу, ми можемо в одному напрямку зберегти час патрулювання ділянки 6 діб (якщо без зупинок), а в зворотному напрямку для повернення станції в початкову позицію час патрулювання збільшити або зменшити в залежності від конкретних потреб. Це ж стосується зміни швидкості станції в одному напрямку в процесі патрулювання ділянки. І т.д., і т.п. Функціонально станції можуть бути комплексними (для різних цілей можна використовувати одну і ту ж станцію), або вузькоспеціалізованими. Все це потребує, як вже декілька раз було наголошено, спеціального пошукового дослідження та експериментально-конструкторських розробок. Але в любому випадку, загальна сумарна позитивність можливих варіантів створює умови для якісно нового та незрівнянно більш ефективного використання геостаціонарної орбіти. Викладені міркування не усувають можливість і доцільність функціонування Сироти повільних суп утників при необмеженому їх повноколовому обертанні навколо Землі. Позитивність потенціалу цих суп утників в їх максимально можливій різноманітності, котру ще потрібно осмислити та дослідити належним чином. І ця сумарна позитивність виявиться набагато вищою, ніж сьогодні можна собі уявити. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601