Спосіб діагностики топографії сецернуючої частки молочної залози

Спосіб діагностики топографії сецернуючої частки молочної залози, який передбачає канюляцію устя сецернуючої протоки молочної залози, 40320 лози на сканері у двох перпендикулярних проекціях, у положенні лежачи на спині і боці, контролюють детектором призбирування ізотопу у сецернуючій частці з одночасною розміткою (топометрією) на шкірі молочної залози границь розподілу радіофармпрепарату. Після дослідження радіофармпрепарат відразу ж видаляють з молочної залози вакуум-екстракцією. Технічним результатом, що досягається при використанні способу, є: 1) підвищення точності визначення розмірів, локалізації і границь патологічно сецернуючої частки молочної залози, 2) зменшення променевого навантаження на досліджувану молочну залозу. Ці істотні ознаки способу, що пропонується, дозволяють через візуалізацію розподілу ізотопу в сецернуючій частці молочної залози мати повне уявлення про розміри патологічної ділянки, глибину залягання, і, головне, планувати обсяг майбутнього хірургічного втр учання - секторальної резекції молочної залози. Сутність способу, що пропонується, полягає у тому, що після канюляції устя сецернуючої протоки затупленою медичною голкою шприцом уводиться в протокову систему радіофармпрепарат пертехнетат-99mТс активністю 30 Мбк в обсязі до 1 мл, здійснюється сканування молочної залози на радіометричному апараті у двох перпендикулярних проекціях, детектором контролюється розподіл ізотопу в органі, визначається топографія сецернуючої частки і одночасно розмічається на шкірі проекція її границь. Введення в устя сецернуючої протоки радіофармпрепарату, сканування молочної залози з визначенням топографії сецернуючої частки, здійснення контролю детектором призбирування ізотопу у сецернуючій частці, топометрія на шкірі проекції її границь і видалення ізотопу з молочної залози відразу ж після дослідження для зменшення променевого навантаження - відмітна ознака способу, що пропонується. Спосіб, що пропонується, реалізують так. Пацієнтка розташовується на процедурному столі радіометричного апарата в положенні лежачи на спині. Устя сецернуючої протоки катетеризують затупленою медичною голкою і вводять шприцом ex temporo приготований радіофармпрепарат - пертехнетат (99mТс) активністю 30 Мбк в обсязі до 1 мл. Після введення радіофармпрепарату голку витягають, протоку заклеюють медичним клеєм або "Лифузолем". Сканування проводять на радіометричному апараті у дво х положеннях: лежачи на спині і на здоровому боці. Ручним пересуванням детектора контролюють розподіл і призбирування ізотопу у сецернуючій частці молочної залози, визначають топографію, розмічають на шкірі проекцію її границь. Відразу ж по закінченні дослідження радіофармпрепарат видаляють з молочної залози вакуум-екстракцією. На підставі отриманих даних роблять резекцію сецернуючої частки молочної залози. Приклад 1. Хвора Ж., 50 років, нозісторія № 26552, звернулася у Донецький обласний протипухлинний центр (ДОПЦ), клінічно виставлено діагноз - внутрішньопротокова папілома лівої молочної залози. Вважає себе хворою 1 місяць, коли самостійно знайшла кров'янисті виділення із соска лівої молочної залози. Цитологічний висновок (двічі) виділень із соска: змінені еритроцити, гемосидерофаги. При дуктографії виявлені ектазовані протоки без патологічних новоутворень в них. 23.02.89 р. зроблено сканування сецернуючої молочної залози (сецернуюча протока канюльована медичною голкою, шприцом уведено 30 Мбк пертехнетату (99mТс), уточнена топографія сецернуючої частки молочної залози, зроблена її розмітка (топометрія) на шкірі, радіофармпрепарат витягнуто з протокової системи вакуум-екстракцією. 2.03.89 р. під загальним знеболюванням зроблено операцію (резекція лівої молочної залози за позначеними під час сканування молочної залози границями). При патогістологічному дослідженні вилученої частини молочної залози № 3745-48 від 10.03.89 виявлені множинні внутрішньопротокові папіломи з запаленням і проліферацією. Рана загоєна первинним натягом. Виписана. Оглянута у червні 2000 р.- практично здорова. Приклад 2. Хвора С., 58 років, нозісторія № 48894, звернулася в ДОПЦ, клінічно виставлено діагноз - внутрішьопротокова папілома лівої молочної залози. Вважає себе хворою близько 2 тижнів, коли самостійно знайшла серозно-жовтого кольору виділення з соска лівої молочної залози. Цитологічний висновок виділень з соска: елементи внутрішньопротокової папіломи. При дуктографії виявлені неектазовані протоки без дефектів наповнення в них. Сканування сецернуючої молочної залози зроблено 30.04.92 р., визначена топографія сецернуючої частки молочної залози, зроблена розмітка її на шкірі, радіофармпрепарат витягнуто із протокової системи вакуум-екстракцією. У цей же день під загальним знеболюванням зроблено операцію - резекцію лівої молочної залози за позначеними під час сканування молочної залози границями. При макроскопічному дослідженні вилученого сектора розміром 10×8×7 см виявлені кістозно-розширені протоки із густим секретом у них і множинні папіломи. При плановому патогістологічному дослідженні вилученої частини молочної залози № 6901-4 від 15.05.92. виявлені внутрішньопротокові папіломи і на тлі проліферативного фіброаденоматозу, діагностовано - протокова карцінома. Хворій проведена передопераційна крупнофракційна променева терапія і радикальна мастектомія. Рана загоїлась первинним натягом. Виписана. Оглянута у липні 2000 року - практично здорова. Спосіб апробовано у 30 хворих із симптомом патологічної секреції і за його допомогою визначено топографію сецернуючої частки молочної залози. На підставі отриманих при скануванні даних хворим зроблено операцію за окресленими під час дослідження границями. При цьому виявлено при патогістологічному дослідженні три випадки початкового ракового процесу у висічених сецернуючих частках молочної залози, що не були діагностовані до операції. Використання запропонованого способу дозволяє візуалізувати топографію сецернуючої частки молочної залози, знизити променеве навантаження на орган, а також дає можливість уточнювати локалізацію патологічного процесу, планувати обсяг оперативного втручання, що і може призвести до поліпшення вторинної профілактики раку у 2 40320 цій групі хворих із симптомом патологічної секреції. 2. Тришкин В.А., Фадеев Н.П., Те тельбаум Б.И., Дымарский Л.Ю. Ангиоскеннирование в диагностике опухолей молочной железы // Вопр.онкол. 1976. - Т. 22, № 8. - С.35-39. 3.Розин Д.Л. Опухоли молочных протоков. - Баку: Азерб. гос. издат., 1989. - 376 с. Джерела інформації: 1. Сергеев С.И., Власов П.В., Островская И.М. Комплексная диагностика рака молочной железы.М.: Медицина, 1978. - 224 с. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3