Спосіб герметизації плевро-легеневого дефекту

Спосіб герметизації плевро-легеневого дефе 3 ті з котрим, пломбування виконують цианокрілатним МК-клеєм, а ділянку пломбування піддають ультразвуковій обробці [4]. За рахунок ультразвукової обробки ділянки пломбування посилюють дифузію клейової маси у тканини, прискорюють полімеризацію пломби. Залученням цианокрілатного клею виключають необхідність змішування клейових компонентів перед застосуванням, чим у деякій мірі поліпшують технологічність процесу. Але, як і за попередніми аналогами, не досягають надійної герметизації фістул Ø понад 3мм. Це мотивується тим, що використання ультразвуку супроводжується виділенням Т° більше 65°С, що провокує термічне ушкодження, гідротермічну усадку тканин і формування грубого рубця, а заповнення дефекту синтетичним цианокрілатним клеєм викликає асептичне запалення тканин, що сповільнює процес регенерації останніх. Поряд із цим, застосування цианокрілатного клею вимагає якісного висушування тканин перед пломбуванням фістул, що обмежує оперативні властивості та експлуатаційні зручності процесу. Практично, зпоза недостатньої елімінації плевро-легеневого дефекту ефективність надання медичної допомоги у цей спосіб не перевищує 70%. Еволюція даного напряму свідчить про те, що збільшення ефекту герметизації плевро-легеневих дефектів в останні часи зв'язується більше з запровадженням нових пломбуючих засобів і стабілізацією пломб на норицевих ділянках. Натомість, з-поза вищенаведених причин і труднощів закриття фістул великих діаметрів вона залишається не завершеною. Це дозволяє дійти висновку про те, що проблема герметизації плевральних дефектів легені практично стає чинником пневмотораксу, адже післяопераційні консервативні заходи лікування, такі як плевральна пункція, тимчасова оклюзія бронхів, дренування плевральної порожнини з аспірацією повітря тощо часто стають інертними до розправлення легені при використанні. Інші об'єкти аналогічного призначення з досліджуваного рівня техніки не визначені. До основи дійсної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб герметизації плевролегеневого дефекту, застосування котрого шляхом закриття фістул або норицевих ходів великих діаметрів колаген-фібриновим матеріалом дозволило б збільшити надійність їх закриття. Поставлена задача вирішується тим, що у способі герметизації плевро-легеневого дефекту, що включає торакоскопію, ідентифікацію та усунення плевро-легеневого дефекту шляхом пломбування, відповідно до корисної моделі, додатково перед пломбуванням фістулу чи норицевий хід піддають коагуляції аргоновою плазмою, пломбу зволожують клеєм «Дермабонд», а як пломбу залучають «Тахокомб», з властивостями колагенфібринового матеріалу. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному. Коагуляція фістули або норицевого ходу аргоновою плазмою забезпечує стерилізацію їх внутрішніх поверхонь, що після введення пломбуючочго матеріалу додає асептичності, бактерицидності, 40515 4 усуває запалення тканин і прискорює процес їхньої регенерації у подальшому. Після впливу аргоновою плазмою відбуваються денатурація колагену, еластину, тканинних набряків, випадає фібрин, бронхи обтуруються білковими масами. При цьому, коливання ділянки некрозу практично не перевищує ±1мм, що прискорює загоєння асептичних запалень, стимулює репаративні процеси й розвиток грануляційної тканини. Аргоно-плазмова коагуляція допускає отримання гомогенних зон десикації, з можливістю відторгнення коагуляту у вигляді некротичного шару в осьовому, поперековому та радіальному напрямках, чим збільшує стабільність вищезазначеного технічного результату при торакоскопічному використанні способу. Залучення «Тахокомбу», з властивостями колаген-фібринового матеріалу посилює надійність герметизації дефекту, завдяки високим аеростатичним властивостям, тропності до легеневих тканин і повної адгезії з плеврою й легенею. Водночас, «Тахокомб» є адсорбуючим гемостатичним препаратом з колаген-фібринового основою, стерильним, апірогенним, без алергічних, а також токсичних і канцерогенних реакцій, чим забезпечує довготривалу антимікробну дію. З утилітарної точки зору, «Тахокомб» має форму пластини, що покрита з одного боку шаром фібринового клею, а з іншого просочена апротиніном. Під час пломбування фістул чи норицевих ходів «Тахокомбом» відбувається перетворення фібриногену у фібрин, а за рахунок активності апротиніну попереджається фібриноліз, що призводить до його полімеризації, надійного злипання з інтактними тканинами й ферментативного розщеплення в перспективі. Разом із цим, його торакоскопічне використання істотно поліпшує експлуатаційні зручності та оперативність. Зволоження «Тахокомбу» «Дермабондом» посилює в'язкість і надійність фіксації пластини у бронхіальному каналі та прискорює полімеризацію, ефективніше, ніж цианокрілатна пломба. Разом із цим, залучення цих продуктів для герметизації плевро-легеневого дефекту виключає необхідність ультразвукової обробки ділянки дефекту, яка призводить до термічного ушкодження, гідротермічної усадки тканин і рубцювання тканин. Залучення «Дермабонду» дозволяє уникнути асептичних запалень і забезпечує прийнятну стабілізацію пломби. Тож, сукупність ознак способу герметизації плевро-легеневого дефекту є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причиннонаслідковий зв'язок з перевершенням вищезазначеного технічного результату і не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином. Відомості, які підтверджують можливість відтворення дійсного способу, з реалізацією вищезазначеного технічного результату, полягають в наступному. Для здійснення способу герметизації плевролегеневого дефекту залучають електрохірургічний ВЧ коагулятор «Фотек» ЕА-141 (Росія) чи будьякий інший апарат аналогічної дії, що володіє змінним режимом аргонового впливу, клей «Дер 5 40515 мабонд» виробництва «Ethycon» (США) і пластину «Тахокомбу» від «Nycomed» (Австрія), габаритами 2,5 ´ 3 ´ 0,5см Сутність. Під ендотрахеальним однолегеневим наркозом у IV чи V між-ребер'ї, по середній аксилярній лінії, у плевральну порожнину вводять відеоторакоскоп. Ідентифікацію легеневоплеврального дефекту виконують шляхом підводного розправлення легені або хромобронхоторакоскопії. До плевральної порожнину також вводять 2 торакопорти і позиціюють триангулярним чином. Через додатковий торакопорт Ø 5мм під візуальним контролем проводять зонд аргоно-плазмового коагулятора, вкрай до гирла легеневоплеврального дефекту. Коагуляцію бронхіальної нориці виконують апаратом «Фотек», у «спрейрежимі», 2 рази по 5-7 секунд. Зі стандартної пластини «Тахокомбу» вирізають клаптик матеріалу, таким чином, щоб його ширина у 3 рази перевищувала діаметр бронхіальної нориці. Надалі на вирізаний клаптик наносять 3-4 краплі «Дермабонду», захватують його торакоскопічними гострозубцями, проводять у плевральну порожнину через другий торакопорт Ø 5мм і щільно пломбують дефект, під візуальним контролем. Через перший торакопорт Ø 5мм у плевральну порожнину занурюють торакоскопічний маніпулятор, за допомогою котрого й торакоскопічних гострозубців стискають легеню у місці розташування пломбуючого матеріалу та утримують її у такому положенні протягом 50 секунд. Після чого інструменти видаляють, перевіряють герметичність легені шляхом реекспансії, за підвищенням тиску в оротрахеальній трубці. Плевральну порожнину дренують 2 силіконовими дренажами, внутрішнім Ø не менше 6мм. За даними спостережень заявника висока надійність герметизації плевро-легеневих дефектів великих діаметрів була відзначена у 85% випадків серед зазначених хворих. Приклад. Хворий П., 42 років, перебував у торакальному відділенні Дніпропетровської ДОККЛПО «Фтизіатрія» з приводу фіброзно-кавернозного Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 туберкульозу верхньої частки лівої легені, ускладненим лівобічним гідропневмотораксом (і/х №236). Під ендотрахеальним однолегеневим наркозом у V міжребер'ї, по середній аксилярній лінії у плевральну порожнину вводили відеоторакоскоп. Шляхом хромобронхоторакоскопії була визначена локалізація легенево-плеврального дефекту І сегмента лівої легені, що характеризувався габаритами 2,5 ´ 3,5мм. Після введення ще двох торакопортів у триангулярній позиції виконували герметизацію легенево-плеврального дефекту. Перед пломбуванням норицевий хід піддають коагуляції аргоновою плазмою у «спрей-режимі», 2 рази по 5 секунд. Пломбу виготовляли з «Тахокомбу», у вигляді клаптика відповідного розміру таким чином, щоб його ширина у 3 рази перевищувала діаметр бронхіальної нориці, який перед закриттям дефекту зволожували клеєм «Дермабонд». Плевральну порожнину дренували 2 силіконовими дренажами у II міжребер'ї, по середній, та у VII, по задній аксилярній лінії. Контролювали розправлення легені. У подальшому рецидування пневмотораксу не спостерігали. Хворий виписаний на 14 добу після виконання відеоторакоскопії. Аналоги: 1. Смоляр В.А., Вертьянинов В.А. Диатермокоагуляция и лазерная фотокоагуляция в лечении буллёзной болезни лёгких // Грудная хирургия. 1985. - №5. - С. 44-47. 2. Кабанов О.Н., Козлов К.К. Хирургическая тактика при эмпиеме плевры с использованием углекислотного лазера // Грудная и серд.сосуд, хирургия. - 1992. - №11-12. - С. 40-43. 3. Левашев Ю.Н., Егоров В.Н. Применение клеевых композиций в хирургии лёгких // Грудная хирургия. - 1987. - №3. - С. 78-82. 4. Косенюк В.К., Козлов К.К., Гальперин A.M., Кабанов О.А. Торакоскопическая ультразвуковая клеевая герметизация плевро-лёгочных дефектов в неотложной пульмонологии / Актуальные вопросы реабилитации больных с патологией органов дыхания. Барнаул, 1989. - С. 197-199. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601