Спосіб моделювання гіпотиреозу

Спосіб моделювання гіпотиреозу, що включає щоденний вплив мерказолілом як тиреостатиком у дозі 10мг/кГ, який відрізняється тим, що мерказоліл вводять внутрішньоочеревинним чином протягом 30 діб, з можливістю посилення дози на 5мг/кГ, через кожні 5 діб. (19) (21) u200815151 (22) 29.12.2008 (24) 27.04.2009 (46) 27.04.2009, Бюл.№ 8, 2009 р. (72) РОДИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ, UA, НЕРУШ ПЕТРО ОПАНАСОВИЧ, UA, БЄЛОКОНЬ ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА, UA (73) РОДИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ, UA, НЕРУШ ПЕТРО ОПАНАСОВИЧ, UA, 3 До основи дійсної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб моделювання гіпотиреозу, використання котрого дозволило б шляхом опрацювання дозового режиму тиреостатику, з можливістю його уніфікації, збільшити якість моделі та знизити ризик летальності тварин в експерименті. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при здійсненні у відомому способі моделювання гіпотиреозу, що включає щоденний вплив мерка-золілом як тиреостатиком у дозі 10мг/кГ, у відповідності до корисної моделі, мерказоліл вводять внутрішньоочеревинним чином на протязі 30 діб, з можливістю посилення дози на 5мг/кГ через кожні 5 діб. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному. Введення мерказолілу внутрішньоочеревинним чином забезпечує точність дозування препарату та швидкість ефекту. Збільшення впливового режиму цим препаратом (від початкової дози, що сягає 10мг) на 5мг/кГ через кожні 5 діб сприяє виявленню поступового дисбалансу гормоноутворюючої функції щитовидної залози, знизити ризик летальності тварин під час моделювання, а в сукупності забезпечує збільшення якості моделювання гіпотиреозу. 30-денний термін введення мерказолілу обумовлений тим, що це забезпечує стійке зниження рівня тироксину та підвищення рівня тиреотропного гормону. Саме за цей період моделювання ми отримали найбільш стійкі зміни функціонального стану щитовидної залози. Більш тривале введення препарату не супроводжується змінами гормональної активності даної залози. Менш тривалий термін моделювання не забезпечує ефективності модельного стану. Поступове підвищення дози мерказолілу на 5мг було встановлено експериментально. Таке підвищення тиреостатичного препарату призводить до стабілізації гіпотиреоїдного стану і не чинить токсичного впливу на організм тварини. Дія мерказолілу призводить до адаптації його впливу, а 5-ти добове зниження інтенсивності компенсується 5мг мерказолілу. Таким чином, забезпечується стабілізація гіпотиреоїдного стану на певному рівні. Опрацювання дозового режиму тиреостатику у запропонованому вигляді надає шанс на його уніфікацію, тобто на багаторазове використання об'єкта у сфері переважного використання. Додаткові переваги об'єкта над прототипом зв'язуються зі зменшенням спотворення результату моделювання і підвищенням економічності, насамперед, за фактами зниження летальності тварин й активних доз тиреостатику в експерименті. Тож, сукупність відмітних ознак запропонованого способу моделювання і іпотиреозу є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з реалізацією вищезазначеного технічного результату та не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином. 41003 4 Оцінка результатів моделювання гіпотиреозу була верифікована шляхом імуноферментного аналізу, на основі показників концентрації тироксину (Т4) і тиреотропного гормону (ТТГ) [4], які знаходяться в сироватці крові та щитовидній залозі, володіють поліфункціональними метаболічною й морфогенетичною діями, впливаючи на органи і тканини. До основних фізіологічних ефектів тиреоїдних гормонів відносять: регуляцію енергетичного обміну, розвиток білкового, вуглеводного і жирового обмінів, вплив на серцево-судинну, травну, нервову, кістково-м'язову системи та психіку [1,5]. Було встановлено, що рівень Т4 у тварин, які отримували ін'єкції мерказолілу за умов запропонованого технічного рішення, знижувався у 2,5 рази, наприклад, у порівнянні з інтактними тваринами, а рівень ТТГ збільшувався у 5,5 рази, що є доказом повної адекватності відтворення моделі гіпотиреозу. Якість моделі гі-потиреоїдного стану оцінювали за відсутністю випадків летальності та морфологічним аналізом зразків щитовидної залози, взятих як у інтактних, так і у експериментальних тварин. При цьому констатували, що збільшення дозового режиму мерказолілу на 5мг/кГ через кожні 5 діб призводило до зменшенні розмірів фолікулів, вмісту колоїдів вних, змін органосудинного русла тощо, як ознак поступового дисбалансу гормоноутворюючої функції щитовидної залози серед експериментальних тварин. Сутність. Для моделювання гіпотиреозу найбільш доцільним є залучення лабораторних тварин лінії Вістар, мерказолілу, у таблетованій лікарській формі (по 5 мг) і стандартного фізіологічного розчину («Здоров'я», Україна). Для реалізації високоякісної моделі гіпотиреозу і зниження ризику летальності серед лабораторних тварин виконують ін'єкції мерказолілу, розчиненого фізіологічним розчином, внутрішньоочеревинним чином, починаючи вплив з 10мг/кГ. Надалі початкову дозу мерказолілу посилюють на 5мг/кГ через кожні 5 діб, на протязі 30 діб. Тобто, у 1-5 доби моделювання доза мерказолілу складає 10мг/кГ, у 6-10 - 15мг/кГ, у 11-15 20мг/кГ, у 16-20 - 25мг/кГ, у 21-25 - 30мг/кГ, у 26-30 - 35мг/кГ. Таким чином, формування гіпотиреоїдного стану за пропозицією Заявника досягається поступовим збільшенням дозового навантаження мерказолілом, насамперед, при його внутрішньоочеревинному введенні, подоланням адаптації тварин до процесів дисфункції щитовидної залози, як передумов збільшення якості моделі, у т.ч. зменшення ризику летальності. Враховуючи можливість звикання тварин до дії мерказолілу, запропоноване рішення задачі розширює межі і відкриває нові віхи його використання у досліджуваному напрямі. Запропонована корисна модель може знайти застосування в області нейронаук, у сферах патофізіології, патоморфології гіпофункції щитовидної залози, допоможе визначати вплив гіпотиреозу на функціональний стан центральної і периферичної нервової систем. Отже, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», оскільки підтверджує можливість його відтворення з перевер 5 41003 шенням вищезазначеного технічного результату за допомогою відомих продуктів. Його характеристика, що зазначена у н.п. Формули, визначає відмінність від об'єктів аналогічного призначення та можливість його кваліфікації корисною моделлю. Джерела посилання: 1. Калинин А.П., Рафибеков Д.С., Потемкина Е.Е. Клинические проявления гипотиреоза // Проблемы эндокринологии. -1994. -№4. -С. 21-23. 2. Кузьмак Н.И. Влияние тиреостатических препаратов и тиреоидэктомии на содержание сиа Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 ловых кислот в сыворотке крови и печени крыс. // Вопр. мед. химии. -1978. -№1, -С.52-57. 3. Неруш П.О., Макій Є.А., Родинський О.Г. Вікові особливості функціонування нервово-м'язової системи щурів за умов гіпертиреозу // Фізіологічний журнал. -2001. -Т.47. -№5. -С.12-17. 4. Комаров С.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. М.: Элиста-Джангар, 2004. -216с. 5. Козловская Л.В., Николаев А.Ю. Учебное пособие по клиническим лабораторным методам исследования. М.: Медицина, 1984. -С.28-53. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601