Спосіб тазово-промежинної колопластики

Спосіб тазово - промежинної колопластики, шляхом зведення ободової кишки на промежину та формування в ній евакуаторних резервуарів, який відрізняється тим, що додатково формують утримуючі клапани-інвагінати, селезінковий та сигморектальний вигини і розташовують їх між фізіологічними сфінктерами зведеної ободової кишки. Ю (13) 41228 (11) UA Способу властиві наступні недоліки. 1. Значна технічна складність, що пов'язана з викроюванням серозно-м'язевої манжети. 2. Високий ризик некрозу товстокишкового трансплантату внаслідок порушення трофіки серозно-м'язевого лоскуту. 3. Відсутність функції утримування у значної кількості хворих внаслідок недосконалості зазначеної конструкції. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, по технічній суті та досягаємому результату є спосіб відновлення континентної функції шляхом створення евакуаторних резервуарів у зведеній на промежину ободовій кишці [2]. Відповідно до способу, після екстирпації прямої кишки, в ободовій кишці, яка підлягає зведенню на промежину, виконують три циркулярні сероміотомії на відстані 8-12 см від краю зрізу кишки та один від одного. Рани стінки кишки, що виникли внаслідок циркулярних сероміотомій, зашивають серозо-м'язевими швами. При загоєнні цих ран утворюються кільцеподібні рубці із сполучної тканини, які зменшують діаметр отвору кишки і виконують функцію утримування вмісту. Між зазначеними кільцеподібними звуженнями отвору кишки утворюються евакуаторні резервуари, в яких накопичується вміст, що підлягає видаленню з організму. Але недоліком прототипу, як і інших аналогів є недостатня функція утримування створеної конструкції внаслідок недосконалості кільцеподібних звужень та незначного об'єму створених евакуаторних резервуарів, а також не врахування фізіологічних особливостей ободової кишки. Задача винаходу, що заявляється, полягає у створення нетравматичного, надійного та фізіологічно обумовленого способу відновлення конти (19) Винахід відноситься до медицини, зокрема, до хірургії і може бути використаний для відновлення континентної (утримуючої) функції товстої кишки після видалення прямої кишки. Відомий спосіб відновлення континентної функції товстої кишки шляхом формування промежинної колостоми і моделювання замикаючого апарату за допомогою великого провідного м'язу стегна [1]. Після екстирпації прямої кишки формують промежинну колостому. Виділяють із тканини стегна великий провідний м'яз. Пересікають його сухожилля біля медіального виростка стегна. Переміщують мобілізований м'яз до краю зведеної на промежину сигмовидної кишки через зформований в підшкірній клітковині стегна та промежини канал. Обгортають сигмовидну кишку на рівні тазового дна сухожильним краєм великого привідного м'язу стегна. Таким чином моделюють м'язовий сфінктер в зведеній на промежину сигмовидній кишці. Але способу властиві недоліки [1]. Значна травматичність, що пов'язана з транслокацією на область промежини великого привідного м'язу стегна, його атрофією та втратою здатності скорочуватися. Відомий спосіб формування утримуючого апарату промежинної колостоми із серозно-м'язевого лоскуту кінцевої частини зведеної на промежину ободової кишки [1]. Для цього викроюють із кінцевого відділу зведеної на промежину ободової кишки спіралеподібний серозно-м'язевий лоскут довжиною 12-13 см і шириною 2,5-3 см, котрим спіралеподібно обгортають вищерозташовану ділянку ободової кишки, яка підлягає зведенню на промежину. Таким чином створюють гладком'язеву манжету в дистильній частині зведеної на промежину ободової кишки. А ____________________ 41228 нентної функції товстої кишки, зведеної на промежину після видалення прямої. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі відновлення континентної функції шляхом зведення на область промежини ободової кишки та формування в ній евакуаторних резервуарів, відповідно до винаходу, у зведеній на промежину ободовій кишці додатково формують утримуючі клапани-інвагінати, селезінковий вигин та сигморектальний вигин, які розташовують між фізіологічними сфінктерами зведеної ободової кишки. Суть винаходу пояснена графічно. На кресленні зображена схема запропонованої тазовопромежинної колопластики, де 1,2,3 - фізіологічні сфінктери ободової кишки, 4 - ободова кишка, 5,6 утримуючі клапани-інвагінати, 7 - селезінковий вигин, 8 - сигморектальиий вигин, 9,10 - евакуаторні резервуари. 11 - рана промежини. Спосіб тазово-промежинної колопластики виконується наступним чином. Визначають фізіологічні сфінктери 1,2,3 ободової кишки 4. В проміжках між зазначеними сфінктерами формують утримуючі клапани-інвагінати 5 та 6. Моделюють селезінковий вигин 7 та ректо-сигмоїдний вигин 8 ободової кишки 4. Селезінковий вигин 7 разом з утримуючим клапаном-інвагінатом 5 розташовують між фізіологічними сфінктерами 1 і 2, котрі обмежують евакуаторний резервуар 9. Сигморектальний вигин 8 з утримуючим клапаном-інвагінатом 6 розташовують між фізіологічними сфінктерами 2 і 3, котрі, в свою чергу, обмежують евакуаторний резервуар 10. Після цього ободову кишку 4 зводять в рану промежини 11. Особливістю винаходу у порівнянні з прототипом та іншими аналогами є фізіологічна обумовленість створеної конструкції та її достатня континентна функція. Фізіологічність запропонованого способу тазово-промежинної колопластики полягає у моделюванні анатомо-функціональних структур, які забезпечують утримування просування вмісту товстої кишки, а також у відповідному їх взаєморозташуванні з існуючими структурами. Послідовність розташування структур, що забезпечують затримку просування вмісту товстої кишки, наступна: фізіологічний сфінктер, селезінковий вигин, клапан-інвагінат, фізіологічний сфінктер, сигморектальний вигин, клапан-інвагінат, фізіологічний сфінктер. Вказана послідовність взаєморозташування створених та існуючих анатомо-функціональних структур забезпечує достатню за часом між випорожненнями континентну функцію товстої кишки. Континентна функція створеної конструкції обумовлена зформованою «системою послідовних перешкод», які забезпечують сумацію таких факторів сповільнення пасажу (тимчасового затримування просування вмісту) як фізіологічний сфінктер, анатомічний вигин, клапан-інвагінат. Використання запропонованого способу забезпечує достатню за часом континенцію вмісту товстої кишки і високий рівень соціальної реабілітації хворих після екстирпації прямої кишки. Приклад конкретного виконання. Пацієнт В. 72 років, госпіталізований в клініку 14.02.98 р. з діагнозом рак нижньоампулярного відділу прямої кишки II стадія, II клінічна група. (Т2N0M0). В плановому порядку виконана операція - екстирпація прямої кишки. Оперативне втручання завершене формуванням тазово-промежинної колопластики. Для цього в ТОВСТОКИШКОВОМУ трансплантаті, що підлягає зведенню на промежину, визначали локалізацію функціональних сфінктерів. Між двома функціональними сфінктерами розташованими поруч, в проксимальному відділі трансплантату створювали утримуючий клапан-інвагінат, проксимальніше якого моделювали селезінковий вигин ободової кишки. Аналогічну конструкцію у вигляді утримуючого клапана-інвагіната та сигморектального вигину ободової кишки розташовували в дистальному відділі товстокишкового трансплантату, знову ж таки між поруч розташованими функціональними сфінктерами. Дистальний відрізок товстокишкового трансплантату зводили в рану промежини. В післяопераційному періоді па протязі 1 місяця спостерігалось безконтрольне відходження газів та калових мас. Однак з часом, через 3-5 місяців поступово заявилась функція утримування достатня за часом. В наступному випорожнення у хворого двічі на день без застосування очисних клізм. В клініці за вказаним способом оперовано 5 хворих з аналогіч-ним результатом. Список літератури: 1. Федоров В.Д., Воровьев Г.И., Ривкин В.Л. Клиническая оперативная коло-проктология. М., 1994, 432 с. 2. Lasaro de Silva. Abdominoperineal resection and perineal colostomy for low rectal cancer: the technique. Dis Colon Rectum, 1997, 40, 530-533. 2 41228 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 3