Спосіб лікування хворих на захворювання суглобів

Спосіб лікування хворих на захворювання суглобів, що включає в себе застосування розвантажувально-дієтичної терапії (дозованого лікувального голодування), який відрізняється тим, що додатково з третього дня розвантажувального періоду призначають мікрохвильову резонансну терапію (МРТ) з довжиною хвилі 1-5мм, частотою 3 42167 кції 1мл 1% розчину нікотинової кислоти, на курс 10 щоденних ін'єкцій. Спосіб здійснюють наступним чином. Після надання пацієнту відповідної інформації про сутність методу розвантажувально-дієтичної терапії і отримання його згоди на лікування пацієнту пропонують прийняти всередину послаблюючий засіб, наприклад, 150мл 33% розчину сірчанокислої магнезії. Починаючи з другого дня, проводять фізіотерапевтичні процедури (циркулярний душ, масаж спини та уражених суглобів, лікувальна та дихальна гімнастики). Починаючи з третього дня лікування підключають сеанси МРТ з дією на найбільш уражені суглоби. У процесі лікування щоденно контролюють масу тіла, рівень артеріального тиску, частоту серцевих скорочень, запальний і суглобовий індекси, об'єм рухів в уражених суглобах, стан регіонарного кровотоку в найбільш уражених суглобах за допомогою реографічної методики визначали в кінці розвантажувального періоду та в кінці періоду відновного харчування. Оцінку ефективності запропонованої методики здійснювали шляхом аналізу динаміки наведених нижче діагностично-лікувальних індексів та функціональних навантажувальних тестів. Приклад 1 Пацієнту А., 55 років, призначено дозоване лікувальне голодування з приводу первинного остеоартрозу з переважним ураженням колінних суглобів і супутнім реактивним синовітом. Скарги відповідали основному захворюванню. Маса тіла становила 86кг, суглобовий індекс оцінений у 3 бали, запальний - 2, об'єм рухів у колінних суглобах обмежений на 85% за рахунок дефігурації суглобів. Перед початком голодування провели очищення кишечнику прийомом 150мл 33% розчину сірчанокислої магнезії. З третього дня розвантажувального періоду пацієнту призначена МРТ на колінні суглоби - точки F-8; Е-35; VB-33; V-40, 4 всього проведено 10 процедур, тривалість однієї процедури - 20 хвилин. Проведено 14-денний курс розвантажувально-дієтичної терапії. З третього дня періоду відновного харчування пацієнту виконано внутрішньом'язові ін'єкції 1мл 1% розчину нікотинової кислоти, всього 10 щоденних ін'єкцій. Переносність курсу розвантажувально-дієтичної терапії, МРТ та внутрішньом'язових ін'єкції 1мл 1% розчину нікотинової кислоти -добра. Втрата ваги на кінець курсу лікування становила 8кг, суглобовий індекс оцінено в 1 бал, запальний - в 0 балів. Об'єм рухів у колінних суглобах (до виникнення почуття болю) зріс на 70%. За даними реографії, швидкість регіонарного притоку крові зросла з 3,72відн.од./с до 4,88відн.од./с, кут підйому реографічної хвилі зріс з 39,9відн.од./с до 52,5відн.од./с. Функціональні навантажувальні тести дали наступний результат: час проходження 20 метрової дистанції: до лікування - 55с, після лікування - 24с; кількість підйомів з крісла за 60с: до лікування - 9, після лікування - 15; час написання стандартного тексту: до лікування - 46с, після лікування 45с. Приклад 2 Запропонованим способом проведено лікування 12 пацієнтам з захворюваннями суглобів (ревматоїдний артрит, реактивний артрит, первинний остеоартроз). У всіх пацієнтів відмічена виражена позитивна динаміка суглобового і запального синдромів, збільшення об'єму рухів в уражених суглобах, підвищення толерантності до фізичного навантаження за даними функціональних навантажувальних тестів. Побічних проявів, пов'язаних з поєднаним застосуванням розвантажу вальнодієтичної терапії, МРТ та внутрішньом'язових ін'єкцій 1мл 1% розчину нікотинової кислоти, не виявлено. Отримані в кінці лікування клінікофункціональні дані відображені в таблиці. Таблиця Ефективність запропонованої методики лікування у пацієнтів з захворюваннями суглобів (X±m) Групи пацієнтів 1 Дослідна (n=12) Показник 2 Шв. притоку крові (відн.од./с) Кут підйому реографічної хвилі (град.) Час проходження 20метрової дистанції (с) Кількість підйомів з крісла за 60 с Час написання станд. тексту (с) Суглобовий індекс (бали) Запальний індекс (бали) Обмеження рухів в ураж. суглобах (град) До лікування 3 Після лікування 4 Δ% 5 Контроль 6 3,82±0,18 4,97±0,43* 30,1 5,12±0,32 39,8+2,5 53,5±1,3* 34,4 55,2±3,1 56,3±4,8 28,4+2,5* 98,2 20,1±1,2 10,2±3,5 18,8±3,5 84,3 24,1±3,2 48,0±1,8 31,1+2,2* 54,3 20,4+5,5 2,64±0,12 2,46±0,33 1,18±0,08* 0,75±0,49* 55,4 69,6 43,5±1,8 21,4±2,1* 51,2 5 42167 6 Продовження таблиці 1 Контрольна (n=16) 2 Шв. притоку крові (відн.од./с) Кут підйому рео-графічної хвилі (град.) Час проходження 20метрової дистанції (с) Кількість підйомів з крісла за 60 с Час написання станд. тексту (с) Суглобовий індекс (бали) Запальний індекс (бали) Обмеження рухів в ураж. суглобах (град) 3 4 5 6 3,90±0,24 4,67±0,43* 19,7 55,2±0,32 35,5+3,2 45,5±2,5 28,1 55,2±3,1 54,9±5,2 33,8±2,6* 62,4 20,1±1,2 11,5+2,9 16,4±2,5 42,6 24,1±3,2 46,6+2,2 30,2±1,9 44,7 20,4±5,5 2,73±0,22 2,41±0,12 1,49±0,18* 0,89±0,32* 45,5 63,1 46,9±2,7 29,5±1,5* 37,2 Примітка: * - різниця показників до та після лікування достовірна. Як видно з даних у таблиці, клінічна ефективність запропонованого способу перевищує ефективність відомого способу-прототипу: у дослідній групі швидкість притоку крові зросла на 30,1%, кут підйому реографічної хвилі - на 34,4%, у контрольній - відповідно на 19,7% і на 28,1%; час проходження 20-метрової дистанції зменшився відповідно на 98,2% і 62,4%; кількість підйомів з крісла за 60с зросла відповідно на 84,3% і 42,6%; час написання стандартного тексту зменшився відповідно Комп’ютерна верстка О. Рябко на 54,3% і 44,7%; суглобовий індекс зменшився відповідно на 55,4% і 45,5%, запальний відповідно на 69,6% і 63,1%. Різниця виявлена і при оцінюванні величини зростання об'єму рухів в уражених суглобах (відповідно 51,2% та 37,2%). Таким чином, запропонований спосіб забезпечує вищу, ніж за способом-прототипом, ефективність лікування вказаних форм патології і може бути застосований у медичній практиці. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601