Спосіб торакопластики за ю.ф. савенковим

Спосіб торакопластики, що включає паравертебральний доступ, резекцію задньобічних відрізків I-V ребер, з повним видаленням І й II з них, екстраплевральний апіколіз, компресію каверни та 3 різків ребер і використання двох (переднього та заднього) доступів істотно обмежують оперативність та збільшують травматичність. За цих умов клінічна ефективність прототипу сягає 75%, а рівень післяопераційної летальності - 4%. До основи дійсної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб торакопластики, застосування котрого дозволило б шляхом тампонади екстраплевральної порожнини колагеновим біополімером підвищити ефективність, оперативність та зменшити травматичність надання медичної допомоги. Рішення вищезазначеної задачі досягається тим, що при використанні у відомому способі торакопластики, що включає паравертебральний доступ, резекцію задньо-бічних відрізків I-V ребер, з повним видаленням І й II з них, екстраплевральний апіколіз, компресію каверни та фіксацію верхівки легені, у відповідності до корисної моделі за Ю.Ф. Савенковым, перед фіксацією верхівки легені на ділянках каверни та паравертебральному просторі накладають по одному напівкисетному вікриловому шву, виконують проколи в ярусі VI міжребер'я, пропускають крізь них та зв'язують вільні кінці лігатури з можливістю притягання верхівки легені до VI ребра, а екстраплевральну порожнину щільно тампонують колагеновим біополімером. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеними технічним результатом полягає в наступному. Накладання двох напівкисетних вікрилових швів на ділянках каверни та паравертебральному просторі, виконання проколів в ярусі VI міжребер'я, пропускання крізь нього та зав'язування вільних кінців лігатури характеризує обсяг підготовки мобілізованої верхівки легені до фіксації, що досягається шляхом її притягання до VI ребра. За цих умов скорочується кількість виконуваних проколів, наприклад, лише в ярусі VI міжребер'я, а від того збільшується оперативність та істотно меншає травматичність. Застосування лише двох вікрилових швів, а саме, одного з них у зоні каверни, а іншого у паравертебральному просторі, сприяє низведенню верхівки легені до VI межребер'я та попереджає її розправлення у ранньому постопераційному періоді. Поряд із цим, збільшується ефективність, з-поза розширення зони колапсу, спадання каверни на всьому протязі резектованих ребер та усунення ймовірності реекспансії легені. Щільне тампонування (пломбування) екстраплевральної порожнини колагеновим біополімером забезпечує селективний колапс каверни в межах 5-ти резектованих ребер, з можливістю розвитку фібропластичного процесу на ділянці каверни. Збільшення щільності тампонади запобігає ретракцію або перерозтягнення верхівки легені. Саме щільність пломбування колагеном зумовлює збільшення колабуючого ефекту. Залучення саме колагенового біополімеру як пломбуючого матеріалу прискорює розвиток фібротораксу, загоєння каверни й посилює фіксацію колабованої легені у новій позиції низведення легені. Завдяки прийнятним адсорбуючим, гемостатичним, апірогенним, 42180 4 асептичним і адгезійним ресурсам фізичної основи запропонованого колагенового біополімеру, ведення останнього в екстраплевральну порожнину забезпечує реалізацію надійної гемостатичної дії й фіксацію мобілізованої легені на рівні VI ребра, без необхідності резекції зайвої кількості ребер, у т.ч. застосування додаткових оперативних доступів, які збільшують травматичність, ускладнюють та сповільнюють оперативність. Таким чином, обсяг маніпуляцій, щодо підготовки мобілізованої верхівки легені до фіксації, також тампонади її екстраплевральної порожнини за допомогою запропонованої біополімерної субстанції збільшують у запропонованому способі ефективність, оперативність та зменшення травматичності, під час торакопластики серед хворих на туберкульоз легенів. У порівнянні з прототипом [2], запропоноване технічне рішення зменшує кількість післяопераційних ускладнень на 20%, тривалість оперативного втручання на 40-60хв, обсяг загальної крововтрати на ~300мл, що доводить його клінічну ефективність до 95-98%. Відомості, які підтверджують можливість відтворення способу торакопластики за Ю.Ф. Савенковим з можливістю перевершення вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. Для здійснення способу залучають як пломбуючий матеріал колагенові біополімерні пластини «Білкозін» (Росія), габаритами 9,0x9,0x0,5см, у кількості 5-6 штук, у залежності від розмірів екстраплевральної порожнини. Сутність. Під ендотрахеальним наркозом паравертебральним розрізом відкривають реберний каркас. Резектують задньобічні відрізки V, IV, III ребер від поперекових відростків до середньої аксилярної лінії підокістним чином. II й І ребра видаляють повністю до грудини. Використовуючи тупфер, виконують екстрап-левральний апіколіз. Накладають на парієтальну плевру в зоні каверни напівкисетний вікриловий шов. Вільні кінці лігатури виводять через окремі проколи у VI міжребер'ї. Паравертебральним чином, паралельно з першим накладають другий напівкисетний шов, вільні кінці лігатур виводять у VI міжребер'ї. Перший та другий шви послідовно зв'язують таким чином, щоб верхівка легені притягнулась до VI ребра. Надалі у сформовану екстраплевральну порожнину вводять складені вдвічі колагенові пластини 9,0x9,0x0,5см, щільно заповнюючи простір. Як правило, щільність тампонади досягається 5-6 пластинами. Приклад. Хворий П., 51 року, з 21.10.2008 перебував у торакальному відділенні ДОККЛПО «Фтизіатрія» з діагнозом на ВДТБНЛ (12.05.08) верхньої частки лівої легені (фібрознокавернозного характеру), дестр.+МБТ+М+К+Res(Нr) Гіст.О Кат.2 Ког.1 (07), кровохаркання. Застосування гемостатиків не призвело до припинення кровохаркання. Від 06.11.08 хворому була надана торакопластика за Ю.Ф. Савенковим, під час котрої здійснювали паравертебральний доступ, резекцію задньо-бічних відрізків I-V ребер, 5 42180 з повним видаленням І й II з них, екстраплевральний апіколіз, компресію каверни та фіксацію верхівки легені. Перед фіксацією верхівки легені на ділянках каверни та паравертебральному просторі накладали по одному напівкисетному вікриловому шву, виконували проколи в ярусі VI міжребер'я, пропускали крізь них та зв'язували вільні кінці лігатури з можливістю притягання верхівки легені до VI ребра. Екстраплевральну порожнину щільно тампонували 6 колагеновими пластинами «Білкозін», габаритами 9,0x9,0x0,5см. Дренували підлопаточний простір. Післяопераційний перебіг відбувався без ускладнень, кровохаркання відразу ж припинилося, а бактеріовиділення - через 2 тижня, каверна зникла через місяць. Запропонований спосіб торакопластики забезпечив збільшення клінічної ефективності (прискорив загоєння каверни, припинення кровохаркання, знебацилення, тощо) майже на 20%, відносно прототипу, а також оперативності (на 40-60хв), зниження травматичності, завдяки відтворенню з одного паравертебрального доступу, зменшенню числа виконуваних проколів і резектованих ребер і загальної крововтрати на ~300мл. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 Тож, запропоноване рішення задачі істотно збільшує ресурс лікувальної екстраплевральної торакопластики хіміорезистентних форм туберкульозу легенів. Виходячи з наданих тверджень, заявник допускає, що вдосконалення відомого способу торакопластики відповідає умові «промислова придатність», оскільки межі перевершення вищезазначеного технічного результату визначені в клініці торакальної хірургії за допомогою засобів, що були відомі з рівня техніки за подією пріоритету, а характеристика об'єкта, котра зазначена у формулі, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і дозволяє кваліфікувати запропоноване рішення задачі як корисну модель процесу. Джерела інформації: 1. Хирургическое лечение туберкулёза лёгких. Под ред. Л.К. Богуша. - М: Медицина, 1979. - С.7476. 2. Боровинский А.Н. Остеопластическая торакопластика в комплексном лечении больных деструктивным туберкулёзом лёгких // Проблемы туберкулёза. - 1984. - №6. - С.34-38. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601