Спосіб добору сої

Спосіб добору сої, при якому добір проводять за показниками 7S та 11S глобулінів, які виділяють з екстракту борошна шляхом центрифугування, наступного осадження та визначають вихід 7S та 11S глобулінів в сухому осаді, який відрізняється тим, що як екстрагент використовують K2SО4, осаджування 11S глобулінів проводять при t 4 °С, а 7S глобулінів - в сольовому розчині при доведенні рН до 4,8. (19) (21) u200900724 (22) 02.02.2009 (24) 25.06.2009 (46) 25.06.2009, Бюл.№ 12, 2009 р. (72) АДАМОВСЬКА ВАЛЕНТИНА ГЕРМАНІВНА, СІЧКАР В'ЯЧЕСЛАВ ІВАНОВИЧ, ЦІСЕЛЬСЬКА ЛАРИСА ЙОСИПІВНА, МОЛОДЧЕНКОВА ОЛЬГА ОЛЕГІВНА, САГАЙДАК ТЕТЯНА ВІТАЛІЇВНА (73) СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ- НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ УААН 3 42181 2. Необхідна велика кількість маси зразка для проведення аналізу, що не дає можливості використовувати даний метод на ранніх етапах селекції. 3. Для осаджування і очистки 7S і 11S глобулінів операцію з осадження необхідно проводити багаторазово, що призводить до великих втрат білка, а для добору селекційних зразків сої при визначенні напрямку використання, необхідний показник кількісного вмісту і співвідношення 7S і 1 IS фракцій білка. 4. Високі матеріальні та енергетичні затрати. З метою усунення вказаних недоліків пропонується спосіб виділення і ідентифікації 7S і 11S глобулінів із насіння, який базується на різній розчинності 7S і 11S білків в сольових розчинах і осаджування 11S глобулінів при низьких температурах. У основу корисної моделі поставлено задачу: за допомогою способу розділення, ідентифікації та кількісного визначення 7S та 11S глобулінів проводити добір селекційного матеріалу сої за даними показниками, що зробить можливим вести селекцію сортів сої для різного продовольчого призначення, враховуючи різні функціональні властивості 7S і 11S глобулінів білка сої, починаючи з ранніх етапів селекції. Поставлена задача вирішується в способі добору сої за показником вмісту білка 7S та 11 S глобулінів, які виділяють шляхом осаджування в сольових розчинах при низьких температурах. Відмінними від прототипу ознаками у корисної моделі, що заявляється є : - зменшення маси наважки зразка; - зміна екстрагенту; 4 - тривалість екстракції, температура осаджування; кратність повторення осаджування. Ефективність способу: - скорочення тривалості проведення аналізу одного зразка; - зменшення наважки зразка до 10г, що дозволяє використовувати спосіб при наявності невеликої кількості матеріалу; - зменшення енергозатрат. Спосіб здійснюється таким чином. Глобуліни сої екстрагують з попередньо знежиреного борошна 5% K2SO4 при рН 7,8 і співвідношенні наважки: екстрагент 1:5 (10г + 40мл) при температурі 70°С протягом 15хв., потім поступово охолоджують до 20°С. НОЖ (рідка фаза) зливають і залишають на 12год. при температурі 4°С для осаджування 11S глобулінів. Через 12год. осад, який містить 11S, центрифугують при 20000g протягом 30хв. при температурі 4°С, ліофільне висушують і визначають кількість вмісту білка і вміст білка за Кельдалем. Враховуючи те, що 7S глобуліни сої добре розчиняються в сольових розчинах і не випадають в осад при зниженні температури, у НОЖ дісля доведення рН до 4,8 містяться 7S і 2S глобуліни. НОЖ після діалізу проти дистильованої води (рН4,8) центрифугують при 20000g 30хв. У осад переходять 7S глобуліни, а в рідкій фазі залишаються 2S білки. Після висушування в сухому осаді визначають вміст 7S білків і білок за Кельдалю. Чистоту виділених фракцій і їх компонентний склад визначають за допомогою електрофорезу в 15% ПААГ, який містить 1% SDS. Схема виділення 11S та 7S глобулінів Сумарні глобуліни, 5% K2SO4 при 70°С 15 хвилин ¯ Повільне осаджування при 20°С ¯ Центрифугування протягом 30 хвилин при 20°С, 20тис. об/хв. ¯ Витримування супернатанта 12год. при 4°С ¯ Білковий осадок 11S глобулінів ¯ Центрифугування протягом 30 хвилин при 4°С, 20тис. об/хв. ¯ Осад ¯ Ліофільна сушка, рідка концентрована білкова фаза - 7S білків ¯ Діаліз проти Н2O/рН 6,0 ¯ Ліофільна сушка ¯ Електрофорез 15% ПААГ, який містить 1% SDS Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю заявлених ознак і досягнутими результатами (правильність вибору принципу способу, який покла дено в основу виділення 7S і 11S глобулинів) можна пояснити слідуючим чином. Відомо, що 11S білок відіграє важливу роль при утворенні поперечних зв'язків із двовалентни 5 42181 ми катіонами при формуванні сиркових згустків, а також тофу і при імітації сиру. Фракція 7S має термопластичні характеристики, які позитивно впливають на виробництво соєвого молока. Приклад 1. Проведено фракціонування і розподіл глобулінової фракції вітчизняних і зарубіжних сортів сої (Таблиця 1). Було встановлено, що сорти сої вітчизняної селекції здебільшого характеризуються високим вмістом 7S білків, але зустрічаються і сорти з однаковим вмістом 11S та 7S білків (Хаджибей, Валюта, Находка), які можуть використовуватися для виготовлення як молока, так і сиру. 6 Приклад 2. Проведено технологічне випробування сортів сої, які були відібрані з використанням заявленого способу (Таблиця 2). Сорти сої Альтаїр, Аркадія одеська, Пальміра, Хаджибей, характеризувалися високим вмістом 7S білків, мали високий вихід молока з досить високим вмістом сухих речовин. Високі показники за виходом бринзи і її якості (вологість) були у сортів Хаджибей, Валюта, Медея, Ізумрудна, Orient Peant Brand, білки яких характеризувалися високим вмістом 11S глобулінів. Таблиця 1 Характеристика сортів сої за вмістом 11S та 7S білків Назва сорту % від суми глобулінової фракції US 7S 31,0 36,0 26,0 36,2 34,7 34,2 33,1 36,5 37,9 32,6 28,9 35,6 33,0 34,0 35,0 36,5 34,8 35,9 33,3 36,2 28,7 37,1 35,3 35,3 37,0 32,5 35,4 34,2 24,9 37,9 34,4 32,0 % глобулінової фракції Альтаїр Аркадія Одеська Хаджибей Донька Од. 15 Успіх Берегиня Vinton-81 Orient Peat Brand Юбілейна Находка Валюта Изумрудна Медея Пальміра ML 04 69,8 67,4 69,6 69,4 67,7 68,9 67,9 69,8 76,6 66,8 69,2 68,7 67,9 73,5 63,3 67,0 Таблиця 2 Технологічна характеристика соєпродуктів Молоко Назва сорту Вихід % Вмістс/р % Аркадія од. 680 7,8 Пальміра 690 8,5 Хаджибей 710 9,5 Альтаїр 640 9,2 Медея 660 9,3 Валюта 680 9.4 Юбілейна 650 8,2 Orient Peat Brand 720 9,6 Бринза Вихід % Волога, % Колір 115 57 Світло-кремовий 125 54 Світло-кремовий Білий 140 51 Білий 145 50 138 52 Світло-кремовий 142 50 122 56 Світло-кремовий білий з кремов. Відтінком 150 47 Колір Білий з кремов. відтінком Білий з кремов. відтінком Білий з кремов. відтінком Білий Білий з кремов. відтінком Білий Отримані результати технологічного аналізу дозволяють рекомендувати даний спосіб при доборі вихідного селекційного матеріалу сої для білий з кремов. Відтінком білий з кремов. Відтінком Білий створення сортів продовольчого напрямку із заданими технологічними характеристиками. Використана література 7 42181 1. Danielson С. Е. "Seed globulins ofgramineae and Leguminose" - Biochem, G. 1941, p 387-400. 2. Gwiazda S., Schwenko K.D., Rutrowcki 0. Isolation and partial characterization of protein from pea - Nanrung, 1980, v 24, p 939 - 950. 3. Scholz G., Richter I., Martenffel R. - "Studies on seed globulins from legumes. Separation and purification of legumin and vicilin from Vicia faba L. by zone precipitation". - Biochem., physiol., 1974. v.166 pl67 – 171. 4. Wright D.I., Boutter D. "Purification and subunit structure of legumin of Vicia faba L.(Broad bean). Biochem. G. 1974, vl41,p413-418. 5. Varfalomeeva E.P., Danilenko F.N., Birkov T.M., Grinberg V.G., Tolstogurov V.B. -"The Комп’ютерна верстка Л. Купенко 8 rheologikal properties of dilutea solution of 11 S globulin isolated from soybeans, by using selective termal denaturation of2S and 7S globulins". Nahtrung, 1985, v 28, p 503-515. 6. Э Лусао, Ки Чун Ри " Производство и использование соевых белков" Руководство по переработке и использованию сои. Под ред. Ключкина В.В и Доморощенковой М.П / Москва. Колос . 1998 г. 7. Попело И.А., Сучков В.В., Гринберг В.Я., Толстогузов В.Б " Выделение и очистка 11S глобулинов из семян кормовых бобов и гороха " Прикладная биохимия и микробиология т. xxiv вып.8, с. 50 - 55. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601