Спосіб діагностики гострої ниркової недостатності у дітей при тяжкому сепсисі та септичному шоку

Спосіб діагностики гострої ниркової недостатності у дітей при тяжкому сепсисі та септичному шоку, який здійснюють шляхом проведення доплерографії ниркових вен, який відрізняється тим, що спочатку проводять ультразвукове дослі 3 Gallini, С Romagnoli et al. // Eur. J. Pediatr. -1998. Vol. 157, N 8. - P. 656-660). Недоліки способу пов'язані з тим, що для висновків використовуються абсолютні допплерографічні показники, які відрізняються недостатньою повторюваністю. Тому має місце недостатня точність оцінки стану ниркового кровотоку та недостатня чутливість оцінених критеріїв гемодинамічних порушень. Також недоліки способу пов'язані з тим, що його не застосовують при розвитку гострої ниркової недостатності у дітей з септичним шоком та тяжким сепсисом. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики гострої ниркової недостатності у дітей при тяжкому сепсисі та септичному шоку, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників, досягається підвищення точності діагностики наявності або відсутності ГНН. Поставлена задача вирішується в способі діагностики гострої ниркової недостатності у дітей при тяжкому сепсисі та септичному шоку, який здійснюють шляхом проведення допплерографії ниркових вен, згідно з корисною моделлю, проводять ультразвукове дослідження нирок для діагностики фонових аномалій розвитку, або захворювань, які можуть вплинути на результати наступного дослідження, після чого проводять імпульсно-хвильову доплерографію магістральних ниркових вен, стовбур магістральної ниркової вени досліджують при поперечному скануванні з боку спини, автоматично розраховують пульсаційний індекс (РІ) та індекс резистентності (IR) і при отриманні у дитини хворої на септичний шок понад 0,45 та 0,40 для лівої ниркової вени та РІ понад 0,55 та IR 0,33 для правої ниркової вени діагностують гостру ниркову недостатність. Одним з відомих факторів, що сприяють розвитку ГНН при сепсисі вважаються розлади системної та ниркової гемодинаміки. (Langenberg C, Bellomo R., May С. et al., 2005). Отже, визначення показників ниркового кровообігу може бути використано для діагностики ГНН при септичних станах у дітей. Спосіб діагностики ГНН у дітей з септичним шоком та тяжким сепсисом, що пропонується, ґрунтується на використанні імпульсно-хвильової доплерографії магістральних ниркових вен. Запропонована методика включає наступні етапи. Забезпечується моніторне спостереження за хворими, яке здійснюється шляхом реєстрації ЕКГ, частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсоксиметрії, вимірювання систолічного (АТс), діастолічного (АТд) та середнього (CAT) артеріального тиску осцилометрічним методом (моніторна система UM-300). Всім пацієнтам проводять ультразвукове дослідження нирок з визначенням їх розмірів, форми, розташування та структури, з метою діагностики фонових аномалій розвитку, або захворювань, які можуть вплинути на результати наступного дослідження. Після цього проводять імпульснохвильову допплерографію магістральних ниркових вен з використанням конвексного датчику з частотою сканування 3,5-5,0МГц. Стовбур магістральної 43213 4 ниркової вени досліджують при поперечному скануванні з боку спини. Отримують поздовжній зріз судини. Кут сканування для отримання більш точних показників швидкісних параметрів складає понад 20 градусів. Контрольний об'єм розміщується у порожнині судини та займає близько 2/3 його діаметру. Для кількісної характеристики ниркового кровообігу використовують майже кут-незалежні показники резистивності: пульсаційний індекс РІ та індекс резистентності RI. Обчислення проводять автоматично при обробці допплерівських кривих. Обчисленню підлягають 3-5 комплексів кривої. При отриманні у дитини хворої на септичний шок РІ понад 0,45 та IR 0,40 для лівої ниркової вени та РІ понад 0,55 та IR 0,33 для правої ниркової вени діагностується ГНН. Клінічний приклад №1 Дитина Ш., 10 місяців, маса тіла 10кг. Надійшла до відділення анестезіології та інтенсивної терапії з діагнозом: блискавична менінгококцемія, септичний шок. При надходженні стан вкрай тяжкий. Оцінка за шкалою PRISM 33 бали. Прогнозована вірогідність летального виходу - 83,7%. Рівень свідомості - кома (5 балів за шкалою ком Glasgow). Менінгеальні знаки негативні. Температура тіла - 36,0°С. Шкіра бліда з мармуровим малюнком. Симптом «блідої плями» 6 сек. Кінцівки холодні на дотик. Периоральний ціаноз, акроціаноз. На обличчі, тулубі, кінцівках зливна геморагічна висипка, гіпостази, некрози. Заінтубована. Проводиться ШВЛ. Аускультативно дихання жорстке, з обох боків вислуховується крепітація. Тони серця прискорені. ЧСС -179 за 1хв. Систолічний шум на верхівці. Пульс на a.radialis зниженого наповнення, на центральних артеріях - задовільних якостей. AT - 76/38мм рт. ст. Живіт м'який. Діурез знижений. Клінічний аналіз крові: гемоглобін - 135г/л, еритроцити - 4,4´1012/л, кольорний показник - 0,91, лейкоцити - 26´109/л, паличкоядерні нейтрофіли 25%, сегментоядерні нейтрофіли – 28%, лімфоцити – 32%, моноцити – 12%, ШОЕ - 41мм/год. Вміст електролітів у сироватці крові: K+ 10,9ммоль/л (норма 3,5-5ммоль/л), Na+ 169,3ммоль/л (норма 135,0-145,0ммоль/л), іонізований Са++ - 4,27ммоль/л (норма 1,1-1,3ммоль/л), Сl- - 120ммоль/л (норма 92-105ммоль/л). Заключення: гіперкаліємія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, гіперхлоремія. Показники газів та кислотно-основної рівноваги: венозна кров - рО2 61,6мм.рт.ст, рСО2 - 47,0мм рт.ст., SO2 - 54,8%, рН - 6,78, НСО3 - 6,8ммоль/л, ВВ - 18,4ммоль/л, BE - -28,8. Agup - 57,7ммоль/л (норма