Спосіб прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді

Спосіб прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді шляхом дослідження крові з визначенням лейкоцитарного індексу інток 3 Недоліком способу є його недостатня точність, обумовлена неоднозначністю прогнозу при інших сполученнях значень вказаних ознак, крім вище перерахованих. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді шляхом дослідження крові з визначенням лейкоцитарного індексу інтоксикації, згідно з корисною моделлю, визначають показник інтоксикації по капілярній крові, який розраховують шляхом множення лейкоцитарного індексу інтоксикації на абсолютну кількість лейкоцитів та швидкість осідання еритроцитів, поділену на 1000, і при збільшенні показника інтоксикації на 2 добу після операції порівняно з передопераційним значенням менше ніж на 2,1 та кількості паличкоядерних лейкоцитів на 2 добу менше 25,5% прогнозують сприятливий перебіг перитоніту, при кількості паличкоядерних лейкоцитів більше 25,5% прогнозують несприятливий перебіг перитоніту, а при збільшенні показника інтоксикації більше ніж на 2,1 прогнозують украй несприятливий перебіг перитоніту. Завдяки застосуванню запропонованого способу досягається можливість більш точно оцінити рівень ендогенної інтоксикації та стан імунореактивності організму. Спосіб виконують таким чином. До операції та на 2 добу після операції паралельно зі стандартним лікуванням проводять забір капілярної крові хворих із визначенням кількості клітин. Розраховують лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) (Я. Я. Кальф-Калиф. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении // Врачебное дело. - 1941. - №1. - С. 31-33.) за відомою формулою: ЛП = (4 ´ мієл+3 ´ мета+2 ´ пал+сегм) ´ (пл.кл.+1)/[(лім+моно) ´ (еоз+1)], де мієл - кількість мієлоцитів, %, мета - кількість метамієлоцитів, %, пал - кількість паличкоядерних нейтрофілів, %, сегм - кількість сегментоядерних нейтрофілів, %, пл.кл. - кількість плазматичних клітин, %, лімф - кількість лімфоцитів, %, моно - кількість моноцитів, %, еоз - кількість еозинофілів, %. Розраховують показник інтоксикації (ПІ) за формулою: ПІ = (ЛІІ ´ лей ´ ШОЕ)/1000, де ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації, лей - кількість лейкоцитів у Г/л, ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів у мм/год. При збільшенні показника інтоксикації на 2 добу після операції порівняно з передопераційним значенням менше ніж на 2,1 та кількості паличкоядерних лейкоцитів на 2 добу менше 25,5% прогнозують сприятливий перебіг перитоніту, при кількості паличкоядерних лейкоцитів більше 25,5% прогнозують несприятливий перебіг перитоніту, а 43304 4 при збільшенні показника інтоксикації більше ніж на 2,1 прогнозують украй несприятливий перебіг перитоніту. Приклад 1. Хворий Є., 17 років. Поступив в хірургічне відділення з діагнозом «Гострий флегмонозний апендицит, місцевий серозний перитоніт». Проведено комплексне лікування, що включало апендектомію, дренування черевної порожнини, антибактеріальну терапію. Проведено забір капілярної крові до операції з визначенням наступних показників: лейкоцити 15,0 Г/л, ШОЕ =10мм/год, мієлоцити - 0%, метамієлоцити - 0%, паличкоядерні - 5%, сегментоядерні - 72%, лімфоцити - 13%, моноцити - 8%, еозинофіли - 2%. Проведено забір капілярної крові на другу добу після операції з визначенням наступних показників: лейкоцити - 12,1 Г/л, ШОЕ - 11мм/год, мієлоцити - 0%, метамієлоцити - 0%, паличкоядерні 3%, сегментоядерні - 85%, лімфоцити - 7%, моноцити - 5%, еозинофіли - 0%. До операції ЛІІ = (4 ´ 0+3 ´ 0+2 ´ 5+72) ´ (0+1)/[(13+8) ´ (2+1)]=1,3. На другу добу після операції ЛІІ =(4 ´ 0+3 ´ 0+2 ´ 3+85) ´ (0+1)/[(7+5) ´ (0+1)]=7,58. Розраховують ПІ до операції та на другу добу після операції. До операції ПІ = 1,3 ´ 15 ´ 10/1000=0,2. На другу добу після операції ПІ =7,58 ´ 12,1 ´ 11/1000=1,01. Таким чином, після операції ПІ збільшився на 0,81, кількість паличкоядерних лейкоцитів на 2 добу - 3%. Прогнозується сприятливий перебіг захворювання в післяопераційному періоді. Хворого виписано з одужанням на 8 добу після операції. Приклад 2. Хвора В., 52 роки. Поступила в хірургічне відділення з клінікою кишкової непрохідності, скаргами на болі у правій ділянці живота, що непокоїли протягом 4-х місяців. Визначені показання до операції. У ході оперативного втручання виявлений абсцес правого яєчника, розлитий гнійний перитоніт. Проведене видалення абсцесу, санація черевної порожнини, інтубація тонкої кишки, дренування черевної порожнини. Клінічний діагноз: тубооваріальний абсцес, розлитий гнійний перитоніт, ендотоксичний шок, абдомінальний сепсис. До операції та на другу добу після неї проведено визначення показників гемограми. Показники гемограми до операції: лейкоцити 21,6 Г/л, ШОЕ - 38мм/год, мієлоцити - 2%, метамієлоцити - 2%, паличкоядерні - 12%, сегментоядерні - 71%, лімфоцити - 10%, моноцити - 3%, еозинофіли - 0%. Показники гемограми на другу добу після операції: лейкоцити - 34,2 Г/л, ШОЕ - 42мм/год, мієлоцити - 5%, метамієлоцити - 7%, паличкоядерні 8%, сегментоядерні – 70%, лімфоцити - 5%, моноцити - 5%, еозинофіли - 0%. До операції ЛІІ =(4 ´ 2+3 ´ 2+2 ´ 12+71) ´ (0+1)/[(10+3) ´ (0+1)]=8,39. На другу добу після операції ЛІІ =(4 ´ 5+3 ´ 7+2 ´ 8+70) ´ (0+1)/[(5+5) ´ (0+1)]=12,7. Розрахований ПІ до операції та на другу добу 5 43304 після операції. До операції ПІ =8,39 ´ 21,6 ´ 38/1000=6,89. На другу добу після операції ПІ =12,7 ´ 34,2 ´ 42/1000=18,24. Таким чином, після операції ПІ збільшився на 11,35. Показники гемограми свідчать про тяжкий Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 стан хворої і про несприятливий прогноз захворювання. Консервативна терапія виявилась неефективною. Летальний кінець наступив на 10-ту добу після оперативного втручання. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601