Спосіб аутопластики несправжніх суглобів великогомілкової кістки малогомілковою

Спосіб аутопластики несправжніх суглобів великогомілкової кістки малогомілковою, що включає ретельну обробку кісткових уламків несправжнього суглоба великогомілкової кістки, розширення й розкриття кістковомозкового каналу, відновлення осі кінцівки, виконання розрізу та резекції екстра-, інтра- та міжфрагментарної пластики несправжнього суглоба великогомілкової кістки після обробки кінців уламків, який відрізняється тим, що трансплантат виконують з частки малогомілкової кістки, резекцію здійснюють на стороні ураження, а фіксацію уламків здійснюють за допомогою апарата шпице-стержневого типу. (19) (21) u200903296 (22) 06.04.2009 (24) 10.09.2009 (46) 10.09.2009, Бюл.№ 17, 2009 р. (72) РУШАЙ АНАТОЛІЙ КИРИЛОВИЧ, ЧУЧВАРЬОВ РОМАН В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ, ВОЄННИЙ ІЛЛЯ ВАДИМОВИЧ, ЩАДЬКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, БОДАЧЕНКО КОСТЯНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ, КОЛОСОВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА, ЄВДОКИМОВА ВАЛЕНТИНА ЛЕОНІДІВНА (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 - на малюнку 1 - гомілка з несправжнім суглобом - на малюнку 2 - інтрамедулярний трансплантат (штифт) введений у великогомілкову кістку - на малюнку 3 - латерально від великогомілкової кістки частина кістки у вигляді «в'язки хмизу» - на малюнку 4 - роздрібнена кістка у вигляді «чіпсів» у меж-фрагментарному просторі Спосіб здійснюється таким чином: Втручання роблять максимально травматичним. Пластику здійснюють через невеликі розрізи на гомілці. Відламки, що зіставляються, скелетують мінімально, в межах необхідності. При помилкових суглобах великогомілкової кістки забір кісткового матеріалу для аутопластіки проводять на ураженій гомілці. З розрізу до 7 см виділяють малогомілкову кістку, роблять резекцію її частини від 2 до 5 днів. При цьому натягнення міжкісткової мембрани гомілки і тиск в чотирьох м'язових футлярах гомілки зменшується, полегшується венозний відтік. Отриманий кістковий матеріал обробляють таким чином: - Виділяють штифт діаметром 1 см, який укладають в оновлений шилом і свердлом кістковомозковий канал.(мал.2) - У міжфрагментарний простір укладають заздалегідь приготовану, роздрібнену кістку у вигляді "чіпсів". (мал. 3) - По зовнішній поверхні великогомілкової кістки - частина кістки у вигляді "в'язки хмизу". (мал. 3) Відламки фіксують шпице-стержневим апаратом зовнішньої фіксації. Наводимо конкретний приклад застосування способу. Хворий В.М. 1954 р/н знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні кістково-гнійної хірургії ОТЛ з 01.09.08. по 29.09.08. з діагнозом: Перелом лівої великогомілкової кістки, що зростається після аутопластіки, на етапі лікування по Ілізарову. Травма побутова. В результаті ДТП 20.06.2007 отримав відкритий багатоуламковий перелом кісток лівої гомілки із зсувом. Знаходився на лікуванні в травм, відділенні ЦРЛ м. Мар'їнки. 21.06.07. оперований: ВЧКО АЗФ перелому лівої гомілки. Виписаний на амб лікування 03.07.07. З 24.09.07. по 28.09.07. Знаходився на стац лікуванні в МЦРЛ у зв'язку з наявністю ознак запалення у ділянці стояння шпиці з наполегливим майданчиком, остання 43951 4 видалена. Після амб. лікування знов госпіталізований в МЦРЛ з 19.11.07. по 27.11.07., де демонтований апарат, накладена гіпсова пов'язка. Дана госпіталізація у зв'язку з вищепереліченими скаргами. Місце хвороби. Ходить за допомогою милиць з дотичним навантаженням на ліву н/кінцівку. Визначається біль, набряк м'яких тканин, патологічна рухливість лівої гомілки. Рухи у суглобі обмежені. Пульсація на a.dorsalis pedis задовільна. Чутливість і рухи пальців ступні збережені. 01.04.08. операція: Сегментарна резекція лівої малогомілкової кісті, ВЧКО АЗФ помилкового суглоба лівої великогомілкової кістки , аутопластика несправжнього суглоба. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Післяопераційні рани загоїлися первинним натягненням. У відділенні отримав курс а/б терапії (ципрінол, ефлоран), вітамінотерапію (vit групи В, vit С), ангиотрофічну терапію (фіз розчин + пентіллін), клексан, анальгетики в п/о періоді, щоденні перев'язки з р-р. антисептиків. Зараз хворий знаходиться на етапі лікування. За названим способом прооперовано 22 хворих. Ефект у всіх добрий, не було трофічних порушень та втягнутого рубця. Настало повноцінне відновлення кістки після резекції враженої ділянки, досягнуто відновлення опороздатності нижніх кінцівок та гарної функції верхніх. Ускладнень не відмічено. Запропонований спосіб легко виконується, не потребує спеціального обладнання та складних прийомів. Ці його якості дозволяють запровадити його навіть у районних лікарнях. Спосіб рекомендовано до застосування при заміщенні завеликих кісткових дефектів сегментів різноманітного характеру, у тому числі і в умовах гнійної інфекції. Джерела інформації які: 1. В.Д.Чаклін «Кісткова пластика», Москва1971 р.,с.22-24. 2. Б.Б.Бойчев, К. Комфорти, К.Чоканов. «Оперативна ортопедія и травматологія».-Софія, 1961р., с.94-101. 3. В.Д.Чаклін «Основи оперативної ортопедії і травматології», Москва-1964р.,с 122-130. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 43951 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601