Спосіб викликання хоботкового рефлексу по корженевському

1. Спосіб викликання хоботкового рефлексу, в якому здійснюють необхідну механічну дію на губи пацієнта та контролюють відповідну зворотну реакцію колового м'яза рота, який відрізняється тим, що механічну дію на губи пацієнта виконують шля 3 рювань зубно-щелепної системи пацієнта, є більш простим та більш ефективним у виконанні, характеризується значно розширеними діагностичними можливостями. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виклику хоботкового рефлексу, в якому здійснюють необхідне механічне діяння на губи пацієнта, згідно запропонованим рішенням, її виконують шляхом прикладання пальця руки пацієнта будь-якою стороною до середини губ в вертикальній їх площині та здійснення подальшого легкого натиску на губи пацієнта через прикладений палець. Суть запропонованої корисної моделі полягає в наступному. В запропонованому способі для виклику хоботкового рефлексу спочатку палець руки пацієнта будь-якою стороною прикладають до середини його губ в вертикальній їх площині і в подальшому через прикладений палець здійснюють легкий натиск на губи пацієнта. Під час проведення дослідження контролюють відповідну зворотну реакцію колового м'яза роту. В запропонованому способі, аналогічно, як і при ударі неврологічного молоточка по верхній або нижній губі, забезпечується можливість виклику хоботкового рефлексу або рефлексу орального автоматизму. Хоботковий рефлекс або рефлекси орального автоматизму, що викликаються запропонованим способом дають найоб'єктивнішу інформацію про ураження відповідних відділів центральної нервової системи (кортико-нуклеарних, кортикобульбарних шляхів). Рефлекс орального автоматизму (хоботковий рефлекс) замикається на рівні бульварного відділу стовбура головного мозку, тобто на рівні довгастого мозку. Цей відділ зазнає кіркових субординаційних впливів, внаслідок чого рефлекс гальмується у здорових людей. У людей з ураженими кортико-нуклеарними та, зокрема, кортико-бульбарними шляхами кіркові субординаційні впливи на відділ стовбура головного мозку припиняються, тому рефлекси орального автоматизму не зазнають гальмування і проявляються шляхом висування губ пацієнта вперед у вигляді «хоботка», або акту смоктання (внаслідок скорочення колового м'яза роту - m.orbicularis oris). Таким чином у запропонований дуже простий та ефективний спосіб викликання хоботкового рефлексу або рефлексів орального автоматизму для визначення наявності у пацієнта двостороннього ураження кортико-нуклеарних (кортикобульварних) шляхів. Простота запропонованого способу діагностики двостороннього ураження кортико-нуклеарних шляхів пояснюється тим, що: - дослідження не потребує наявності неврологічного молоточка; 46073 4 - дослідження проводиться тільки шляхом відповідного натиску пальця руки пацієнта на його губи. Розширені діагностичні можливості та підвищена ефективність запропонованого способу діагностики двостороннього ураження кортиконуклеарних шляхів пояснюється тим, що: - натиск пальця руки пацієнта на його губи не викликає негативної психологічної реакції пацієнта на проведення дослідження і не може спотворити результат дослідження; - дослідження може бути проведено у випадках різного роду захворювань зубно-щелепної системи пацієнта. Простота виконання забезпечує додаткову суттєву практичну перевагу запропонованого викликання хоботового рефлексу способом Корженевського для діагностики двостороннього ураження кортико-нуклеарних (кортико-бульбарних) шляхів, а саме: запропонованим способом діагностики двостороннього ураження кортиконуклеарних шляхів можуть користуватись дільничні та сімейні лікарі, лікарі швидкої та невідкладної допомоги, лікуючі лікарі різних відділень клінічних лікарень, військові лікарі та, безумовно, лікаріневрологи, нейрохірурги. Причому запропонований спосіб викликання хоботового рефлексу для діагностики двостороннього ураження кортиконуклеарних (кортико-бульбарних) шляхів може бути застосований не тільки в умовах лікарні або поліклініки, він успішно може бути застосований при обстеженні хворих на дому, в умовах дорожньо-транспортних пригод, в умовах військових та надзвичайних ситуацій. Технічним результатом запропонованого рішення є спрощення викликання хоботового рефлексу. Експериментальна клінічна апробація запропонованого викликання хоботового рефлексу способом Корженевського для діагностики двостороннього ураження кортико-нуклеарних (кортикобульбарних) шляхів проводилась в неврологічному відділенні міської клінічної лікарні №12 м. Києва, що є базою кафедри неврології №2 Національної медичної академії після дипломної освіти імені П.Л. Шупика. Дослідження проводились на протязі 2002-2009 років і підтвердили позитивні якості та переваги запропонованого способу викликання хоботового рефлексу для діагностики двостороннього ураження кортико-нуклеарних (кортико-бульбарних) шляхів. Майже у 100 % досліджених пацієнтів виявлений та поставлений діагноз був підтверджений. Література 1. Губа Г.П. «Справочник по неврологической семиологии». - К.: Вища школа, 1983 - 27с. 2. Одинак М.М., Дыскин Д.Е. Клиническая диагностика в неврологи» Санкт Петербург., 2007. – 60с. 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 46073 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601