Пристрій для обробки гною

Пристрій для обробки гною, що містить приймальний бункер, камеру обробки з нерухомим та обертовим дисками, між якими 3 забезпечено відвідним каналом відпрацьованого повітря, підключеним до теплообмінникаконденсатора. Корисна модель пояснюється кресленням, де на Фіг.1 схематично зображено розріз пристрою для обробки гною, на Фіг.2 - розріз сопла для подачі стисненого повітря зі зворотним клапаном. Пристрій включає приймальний бункер 1 з трубопроводом подачі гною 2; бункер 1 сполучено з камерою обробки гною 3, в якій установлено нерухомий диск 4 з симетричною виточкою 5 і обертовий диск 6 з ексцентричною виточкою 7, на дні останньої закріплено направляючий криволінійний елемент 8; диск 6 має привід 9, між дисками 4 і 6 утворено вихідну щілину 10, висота її регулюється. Камеру обробки 3 забезпечено зливним патрубком 11 і сполучено з неохолоджуваним компресором 12 за допомогою трубопроводу 13, на якому установлено адсорбційний осушувач повітря 14; трубопровід 13 розгалужується на кінцеві ділянки, виконані у вигляді сопел 15, розташованих з рівним кроком по колу; на соплах 15 установлено запірні клапани 16, а вихідний отвір кожного з сопел 15 забезпечено зворотним поплавковим клапаном 17 (Фіг.2), жорстко з'єднаним зі штоком 18, вільно установленим в направляючій гільзі 19. В порожнину сопел 15 вмонтовано патрубки подачі хімреагента 20, з'єднані за допомогою магістралі 21 з резервуаром 22; на магістралі 21 установлено насос 23 і запірний кран 24. До бункера 1 приєднано відвідний канал відпрацьованого повітря 25, підключений до теплообмінника конденсатора 26, наприклад, з повітряним охолодженням (показаний на Фіг.1) за допомогою вентилятора 27; теплообмінник-конденсатор 26 забезпечено викидним каналом 28, а також дренажною магістраллю 30, з'єднанню зі збірником рідкого шламу 31. Запропонований пристрій для обробки гною працює наступним чином. Бункер 1 через трубопровід 2 наповнюється гноєм за допомогою насоса (не показаний), при цьому зворотний поплавковий клапан 17 (Фіг.2) під дією гідростатичного тиску перекриває вхідний отвір в соплах 15. Далі вмикається неохолоджуваний компресор 12, в якому завдяки термодинамічному процесу стискання атмосферного повітря відбувається нагрівання останнього до температури, заданої технологічним режимом обробки гною. Після початкового періоду прогріву компресора 12 та трубопроводів 13 і досягнення потрібної температури стисненого повітря перед запірними клапанами 16 останні відкривають одночасно із запірним краном 24, в результаті чого в сопла 15 надходить гаряче стиснене повітря, а через патрубки 20 - струмінь хімреагента, що нагнітається насосом 23 по магістралі 21, сполучений з резервуаром 22. Потік 46202 4 гарячого стисненого повітря з розпиленою хімічною речовиною витискає зворотний клапан 17 з отвору сопла 15 і входить в гнойову масу, що заповнює камеру обробки 3. Слідом за цим запускається привод 9 обертового диску 6. Гнойова маса, що містить тверді включення, зазнає одночасно впливу механічних, термічних і хімічних факторів. За рахунок обертання швидкохідного диску 6 з ексцентричною виточкою 7 та дії струменів стисненого повітря, що надходить з сопел 15 в камеру обробки 3, відбувається інтенсивний процес подрібнення твердих включень та гомогенізації оброблюваної маси. Подрібнення, розшарування і розчинення часток гнойової маси, високий ступінь її однорідності і турбулізації забезпечують її швидкий і рівномірний прогрів за рахунок теплоти, внесеної стисненим повітрям, та активний контакт хімічних речовин з мікробними клітинами, значною мірою позбавленими сторонніх включень, що їх захищали, а також поверхнею мікрочасток органіки, які є носіями запахів. При цьому суттєву роль набуває розвинена поверхня часток хімреагенту, що надходить в оброблювану масу у вигляді дрібнодисперсного аерозолю. Оброблена гнойова маса, що містить тверді включення, менші за розміром, ніж висота каліброваної вихідної щілини 10, відцентровими силами транспортується крізь неї на периферію камери обробки 3 і видаляється на охолодження через зливний патрубок 11; частки більшого розміру рециркулюють в камері обробки 3, поки не досягнуть належного для виходу розміру. Відпрацьоване стиснене повітря та супутні продукти обробки витискаються крізь шар гною в бункері 1 під його покриття і за допомогою відвідного каналу 25, викидного каналу 28 та вентилятора 29 пропускаються через трубний тракт рекуперативного теплообмінникаконденсатора 26. Відпрацьоване повітря має вологість понад 90% і температуру не нижче 50°С, тому, навіть у доволі теплий період на внутрішній поверхні гарячого тракту конденсується водяна пара. В конденсаті легко розчиняються шкідливий аміак, а також адсорбуються тверді мікрочастки, винесені повітряним потоком, що є носіями пилу, патогенної мікрофлори і запахів. Забруднений конденсат збирається в піддоні теплообмінникаконденсатора 26 і дренажною магістраллю 30 транспортується в збірник 31, підключений до насоса подачі гною (не показаний), який повертає конденсат в бункер 1 на обробку. Очищене повітря викидається вентилятором 29 назовні. Оптимальна температура термохімічної обробки гною вологістю 92-98% становить 6570°С, що забезпечує практично повне знезараження від патогенної мікрофлори. 5 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 46202 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601