Спосіб виявлення показань для екстреної профілактики (превентивного лікування) лайм-бореліозу у осіб, які постраждали від присмоктування кліщів

Спосіб визначення показань для екстреної профілактики (превентивного лікування) Лаймбореліозу у осіб, що постраждали від присмоктування кліщів, яку проводять доксицикліном у дозі 0,2 г одноразово у випадках, коли від моменту 3 вним (ПЛР). Крім того, більшість осіб з присмоктуванням кліщів самостійно знімають їх із шкіри і не зберігають для лабораторного дослідження. Найближчим аналогом запропонованої корисної моделі є спосіб визначення показів для превентивного лікування, у якому проводять екстрену профілактику доксицикліном у дозі 0,2г одноразово у випадках, коли від моменту присмоктування кліща пройшло не більше 3-х діб і коли, відповідно до екологічної інформації, спонтанна інфікованість бореліями кліщів місцевості, де відбулося присмоктування, становить 20% і більше [3]. Цей спосіб можна було б вважати оптимальним при визначенні показів для екстреної профілактики ЛБ, проте в Україні не проводилися широкомасштабні дослідження спонтанної інфікованості кліщів бореліями в межах окремих епітопів. Ці дослідження потребують значних матеріальних затрат, часу і пов'язані зі складністю визначення місць відбору кліщів в кожному населеному пункті і за його межами. В основу корисної моделі поставлено завдання створення якнайбільш доступного, швидкого та інформативного способу визначення показів до екстреної профілактики ЛБ у осіб, які постраждали від присмоктування кліщів. Поставлене завдання досягається тим, що у способі визначення показів для екстреної профілактики (превентивного лікування) ЛБ у осіб, що постраждали від присмоктування кліщів, яку проводять доксицикліном у дозі 0,2г одноразово у випадках, коли від моменту присмоктування кліща пройшло не більше 3-х діб, згідно з корисною моделлю, покази для екстреної профілактики визначають шляхом створення нозогеографічних карт адміністративних регіонів, при цьому на основі ретроспективного аналізу даних про місця заражень хворих за допомогою математичного аналізу встановлюють райони з високою частотою заражень (гіперендемічні райони) і проводять екстрену профілактику особам, які постраждали від присмоктування кліщів в межах гіперендемічного району. Перевага запропонованого способу полягає у тому, що він дозволяє підвищити ефективність екстреної профілактики, локалізувати території з високим ризиком зараження ЛБ, опосередковано характеризує інтенсивність ензоотичного процесу в конкретному районі, є оперативним і доступним для широкого впровадження. Спосіб визначення показів для екстреної профілактики здійснюють таким чином. Для реалізації запропонованого способу створюють нозогеографічну карту адміністративних регіонів. Для цього на основі ретроспективного аналізу даних карт епідеміологічного обстеження 46216 4 всіх зареєстрованих випадків визначають місця зараження кожного хворого. Отримані дані про місця заражень наносять на адміністративну карту регіону із зазначенням кількості заражень і кількості ендемічних територій в межах кожного району. Визначають гіперендемічні райони шляхом кластерного аналізу (K-means Clustering) цифрового матеріалу щодо кількості заражень і кількості ендемічних територій. Екстрену профілактику ЛБ проводять особам, які постраждали від присмоктування кліщів в межах гіперендемічного району. Екстрену профілактику проводять під спостереженням лікаря: дорослим призначають 0,2г доксицикліну одноразово при умові, що від моменту присмоктування кліща пройшло не більше 3-х діб і у постраждалих немає протипоказань для призначення доксицикліну. Забирають 5мл венозної крові, відділяють сироватку і зберігають її при температурі -20°С для подальшого серологічного дослідження. Протягом 1 міс за особами, які постраждали від присмоктування кліщів, проводиться динамічне спостереження. Через 3 міс після присмоктування кліща з метою виявлення безеритемних форм ЛБ проводять контрольне серологічне дослідження методом "парних сироваток". Проведені у Львівській області дослідження свідчать, що нозогеографічна карта характеризується вираженою строкатістю за кількістю заражень та ендемічних територій. Як видно з даних, наведених у таблиці, кількість заражень і кількість ендемічних територій значно відрізняється по районах. Серед захворілих на ЛБ 84,8% були мешканці міст (переважаюча кількість - мешканці м. Львова 66,2% від числа всіх хворих), які відвідували ліси для збирання грибів і заготівлі лікарських трав, а також виїжджали на дачні ділянки. За допомогою математичного аналізу виявлені два райони із значно вищою кількістю заражень. Всього екстрена профілактика доксицикліном (застосовувався дериват доксицикліну "Юнідокс") проведена 56 особам (32 жінки і 24 чоловіки), зараження яких відбулося у виявлених двох гіперендемічних районах (Пусто-митівському і Яворівському). Медичне спостереження проводилося протягом 1 міс. Серологічний контроль полягав у визначенні в крові протибореліозних антитіл в ІФА класів IgM та IgG дворазово - в день проведення екстреної профілактики і через 3 міс. Якщо зараження відбувалося за межами виявлених гіперендемічних районів, то екстрена профілактика не застосовувалася (проводилося медичне спостереження і серологічний контроль). 5 46216 6 Таблиця Частота заражень ЛБ у районах Львівської області і кількість виявлених у 2000-2008 роках ендемічних територій Райони Сокальський Радехівський Жовківський Кам'янка-Бузький Буський Бродівський Яворівський Пустомитівський Перемишлянський Золочівський Мостиський Городоцький Миколаївський Жидачівський Самбірський Дрогобицький Стрийський Старо-самбірський Турківський Сколівський м. Львів Кількість заражень 7 6 14 4 2 3 67 71 11 9 6 14 9 13 4 10 2 2 1 3 35 Відповідно до отриманих результатів, ні у одної особи, яким була проведена екстрена профілактика, не виникла протягом періоду спостереження мігруюча еритема чи інші прояви ЛБ. У чотирьох осіб виявлені слабопозитивні рівні IgG як в день проведення екстреної профілактики (коефіцієнт серопозитивності в діапазоні 1,1-1,3), так і через 3 міс (коефіцієнт серопозитивності в діапазоні 1,1-1,2), що дозволило трактувати такий рівень протибореліозних антитіл як анамнестичний. Джерела інформації: 1. Білецька Г.В., Подаваленко А.П., Семенишин О.Б., Лозинський І.М. Еколого-епідеміологічні Комп’ютерна верстка Л. Купенко Кількість ендемічних територій 7 6 8 3 2 3 23 26 9 9 4 7 9 9 4 8 2 2 1 3 аспекти поширення хвороби Лайма в Україні // Проблеми медичної науки та освіти. - 2007. - №4. с.12-14. 2. Лобзин Ю.В., Усков А.Н., Козлов С.С. Лаймборрелиоз (иксодовые клещевые боррелиозы). С-Пб: Фолиант, 2000. - 156с. 3. Wormser G.P., Dattwyler R.J., Shapiro E.D. et al The Clinical Assessment, Treatment, and Prevention of Lyme Disease, Human Granulocytic Anaplas-mosis, and Babesiosis: Clinical Practice Guidelines by the IDSA // Clin. Infect. Dis. - 2006. - V. 43. - P. 1089-1134. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601