Спосіб оцінки якості відбиткового матеріалу

Спосіб оцінки якості відбиткового матеріалу, що включає вимір та послідовний якіснодихотомічний аналіз фізико-механічних показників спеціально виготовлених зразків, який відрізня 3 тальному зразку відомого діаметра (d) за формулою К1=4F/πd2. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за найближчий аналог. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності оцінки якості відбиткового матеріалу шляхом додаткового урахування його знезаражувальної активності. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки якості відбиткового матеріалу, що включає вимір та послідовний якісно-дихотомічний аналіз фізикомеханічних показників спеціально виготовлених зразків, згідно з корисною моделлю, додатково оцінюють знезаражувальну активність стоматологічного матеріалу, після чого виконують кількісну оцінку за узагальненим показником якості, який визначають за формулою QСМ=1-((I1/І0+S1/S0+К1/К0 ... N1/N0)·Z·log2Z/n), де QСМ - узагальнений показник якості стоматологічного матеріалу; І0, S0, К0, N0 нормативні значення фізико-механічних показників; I1 S1, К1 N1 - виміряні відповідні фізикомеханічні показники; n - загальна кількість врахованих фізико-механічних показників стоматологічного матеріалу; Z - показник знезаражувальної активності стоматологічного відбиткового матеріалу; і, коли QСМ>0, стоматологічний відбитковий матеріал оцінюють як якісний і навпаки. Знезаражувальна активність відбиткового матеріалу це узагальнене поняття, яке включає нешкідливість матеріалу для здоров'я пацієнта та здатність знезаражувати патогенну та умовно патогенну флору при контакті матеріалу зі слизовою оболонкою протезного ложа, наряду із його здатністю відповідати вимогам щодо фізико-механічних властивостей [Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н., Бычков В.А., Аль-Хаким А. Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей и студентов - М.: МЕДпресс-информ, 2002. - 576с.]. Підвищення точності оцінки стоматологічних матеріалів досягають тим, що комплексно враховують фізико-механічні, клініко-технологічні властивості та додатково - знезаражувальну активність, що відповідає сучасним вимогам до стоматологічних матеріалів. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні ефективності та якості стоматологічного лікування, а також у технологічному та протиепідемічному забезпеченні стоматологічної допомоги населенню. Спосіб виконують наступним чийому безпосередньо у натуральних виробничих умовах для виготовлених зразків, на яких вимірюють фізикомеханічні показники, після відкривання стандартного пакунку стоматологічного відбиткового матеріалу, проводять змішування цього матеріалу за технологією, зазначеною у інструкції виробника та готують необхідну кількість спеціальних відбитків для визначення фізико-механічних властивостей: деформації відбитку при стисканні, відновлення відбитку після деформації стисканням, міцності відбитку при згинанні. Для визначення показника деформації (S1, %) при стисканні, виготовляють відбиток у вигляді пластинки визначених розмірів та розраховують S1 за результатами виміру висоти 46304 4 цього відбитку (I1) та, повторно, його висоти після стискання (h2) із застосуванням формули S1=100(h-h2)/h. Для визначення відновлення відбитку після деформації стисканням (I1 %), виготовляють відбитки у циліндричній формі визначеної висоти та діаметра та розраховують її за результатами виміру висоти (її) відбитків до стискання, а також стиснувши відбиток до висоти 0,7h та знявши зусилля, через визначений термін вимірюють відновлену висоту (h3) відбитка, після чого із використанням формули I1=100(1-(h-h3)/h) розраховують показник відновлення висоти відбитка після деформації. Міцність відбитку при згинанні (К, Н/мм) визначають за результатами вимірів зусилля (F) у місці перегину відбитка діаметром (d) із використанням формули К1=4F/πd2. Для визначення знезаражувальної активності відбиткового матеріалу виготовляють відбиткову масу за інструкцією виробника та, до і після зняття відбитка з протезного ложа беруть мазок для посіву мікрофлори. Рівень обсіменіння протезного ложа та відбитку до (Z0) і після (Z1) отримання відбитку визначають у колонійутворюючих одиницях (КУО) за результатами культивування мікрофлори у спеціальному живильному середовищі, а активність (Z) знезаражувального впливу відбиткового стоматологічного матеріалу визначають як співвідношення Z1/Z0. Після отримання цих даних виконують кількісну оцінку якості матеріалу за узагальненим показником, який визначають за формулою QСМ=1((I1/І0+S1/S0+К1/К0 ... N1/N0)·Z·log2Z/N), де QСМ - узагальнений показник якості стоматологічного матеріалу; І0, S0, К0, N0 - нормативні значення фізикомеханічних показників; I1 S1, К1 N1 - виміряні відповідні фізико-механічні показники; п - загальна кількість врахованих фізико-механічних показників стоматологічного матеріалу; Z - показник знезаражувальної активності стоматологічного відбиткового матеріалу; і коли QСМ>0, оцінюють цільовий стоматологічний матеріал як якісний; і навпаки. Спосіб ілюструє наступний приклад. Приклад. Взято зразок стоматологічного відбиткового матеріалу. Визначені фізико-механічні та клініко-технологічні властивості матеріалу за стандартними методами у відповідності з нормативними показниками. Змішуванням впродовж 35 сек. одержали гомогенну пастоподібну масу. Із цієї маси впродовж 2 хв. виготовлено три відбитки. Перший відбиток, на якому проводилось визначення деформації при стисканні (S, %) виготовлено висотою h=20,0 мм; після його затвердіння, використовуючи пластомір відтворювали тиск величиною 125 г впродовж 30 сек., після чого виміряли його висоту (h2=18,9 мм) та із застосуванням формули S1=100(h-h2)/h=100(20,0-18,9)/20,0=5,0 %. Другий відбиток висотою h=20,0 мм; після його затвердіння, використовуючи пластомір стискали (впродовж 5 сек.) до досягнення висоти 14,0 мм (0,7h), після чого, через 2,0 хв. виміряли відновлену висоту (h3=119,7 мм) відбитка та розрахували показник відновлення після стискання застосовуючи формулу I1=100(1-(h-h3)/h)=100(l-(2019,7)/20)=98,5 %. Третій відбиток, висотою 20,0 мм та діаметром (d) 12,5 мм, після затвердіння стис 5 46304 кали зі швидкістю 100,0 Н/хв. та вимірювали зусилля (F) у зоні перегину відбитка, після чого використовуючи формулу К1=4F/πd2=0,78 Н/мм2 одержали значення міцності відбитку на згинання. Для визначення знезаражувальної активності (Z) відбиткового стоматологічного матеріалу зробили мазки - змиви з протезного ложа (Z0) та відбитку (Z1) та після їх культивування визначили, що Z0=7,48 КУО, a Z1=2,35 КУО і розрахували співвідношення Z1/Z0=2,35/7,48=0,314. Затим виконали кількісну оцінку якості матеріалу за узагальненими Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 показниками за формулою QСМ=1((I1/І0+S1/S0+К1/К0 ... N1/N0)·Z·log2Z/n)=1((98,5/95,0+5,0/5,0+0,78/0,35)·0,314·log20,314/3)=1((1,03+1,00+2,23)·(-0,524)/3)=1-(-0,745)=l,745 Оскільки QСМ>0, зроблено висновок про задовільну якість стоматологічного матеріалу зі знезаражувальною активністю для отримання відбитків, що пояснюється високим рівнем зменшення мікробної колонізації поверхні стоматологічного відбитку у порівнянні з рівнем мікробної колонізації протезного ложа. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601