Спосіб розширеної гастректомії

Спосіб розширеної гастректомії, що включає гастректомію з резекцією сегмента поперечноободової кишки, відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту шляхом пластики шлунка 3 тини товстої кишки), а також дозволяє відновити безперервність травного тракту з заміщенням видаленого шлунку та включенням до пасажу їжі дванадцятипалої кишки. Але його недоліками є те, що, по-перше, цю методику неможливо використати у разі розповсюдження пухлини шлунку на попереково-ободову кишку, коли виникає необхідність в її видаленні. По-друге, використання товстої кишки для пластики шлунку не попереджує розвитку дуодено-трансверзо-езофагеального рефлюксу з виникненням запалення та ерозивновиразкового ураження трансплантату і стравоходу. Ці недоліки погіршують якість життя оперованих хворих у віддаленому періоді. В основу корисної моделі поставлене завдання створення удосконаленого способу комбінованої гастректомії, який дозволяє розширити область свого використання на випадок, коли пухлина шлунку розповсюджена на попереково-ободову кишку, а також виключити можливість виникнення дуодено-трансверзо-езофагеального рефлюксу за рахунок обрання для пластики шлунка сегменту кишечнику, який вміщає природний клапан. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі розширеної гастректомії, що включає гастректомію з резекцією сегмента поперечноободової кишки, відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту шляхом пластики шлунка сегментом кишечнику на живильній судинній ніжці, а також формування проксимального і дистального анастомозів, згідно з корисною моделлю додатково проводять резекцію висхідної товстої кишки, при цьому резекцію поперечно-ободової та висхідної товстої кишок проводять в одному блоці із шлунком і пухлиною, відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту здійснюють шляхом пластики шлунка ілеоцекальним сегментом кишечнику на живильній судинній ніжці з клубовотовстокишковою артерією, а також формують езофаго-ілеальний анастомоз «кінець-в-бік», дуодено-цекальний анастомоз «кінець-в-кінець» і клубово-товстокишковий анастомоз «кінець-в-бік». Приклад конкретного виконання корисної моделі ілюструється кресленням, на якому зображено кінцевий вигляд травного тракту після накладання анастомозів. Здійснена пластика шлунка ілеоцекальним сегментом кишечнику на живильній судинній ніжці 1, а також сформовані езофагоілеальний анастомоз 2, дуодено-цекальний анастомоз 3 і клубово-товстокишковий анастомоз 4, показаний також стравохід 5 Докладний опис способу суміщений з прикладом його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад. Хворий В., 55 років, надійшов в клініку ДУ «ІЗНХ АМНУ» зі скаргами на болі в епігастрії, нудоту, одноразове блювання по типу «кавової гущі», затримку стула, слабкість, похудіння на 5 кг за 46488 4 2-3 місяці. Зазначені скарги з'явилися за 2 місяці до госпіталізації. При обстеженні за даними ендоскопічного та рентгенологічного дослідження виявлена пухлина тіла шлунка з розповсюдженням на антральний відділ, а за даними комп'ютерної томографії виявлено пророщення пухлини в ободову кишку з явищами часткової кишкової непрохідності. Патогістологічне заключення: помірно диференційована аденокарцинома. Даних за віддалене метастазування не виявлено. Хворий оперований в плановому порядку. Після лапаротомії була виявлена пухлина тіла шлунку з переходом на антральний відділ розміром до 9 см в діаметрі та проростанням пухлини в ободову кишку та її брижу. Висхідна частина ободової кишки не розширена. Метастазів в печінці не виявлено, парааортальні лімфовузли не збільшені. Пальпаторно виявляються збільшені до 1-1,5 см лімфовузли в обох сальниках, по ходу селезінкових судин та лівих шлункових судин. Здійснена гастректомія з резекцією поперекової та висхідної частин ободової кишки з пухлиною в одному блоці та лімфодисекція в межах DІІІ. У подальшому виконано виділення ілеоцекального сегменту кишки із збереженням його брижі з живильною судиною (клубово-товстокишкова артерія), ізоперистальтичне формування езофаго-ілеального анастомозу «кінець-в-кінець», та дистального цекодуоденального анастомозу «кінець-в-кінець», формування ілеотрансверзоанастомозу «бік-в-бік». Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хворий виписаний у задовільному стані на 21 добу. У подальшому хворому проведено три курси поліхіміотерапії. При обстеженні через 6 місяців після операції скарг немає. При ендоскопічному дослідженні, УЗД та комп'ютерній томографії ознак рецидива захворювання не виявлено. Стан задовільний. Рентгенологічно: прохідність анастомозів вільна, в положенні Тренделенбурга відсутній рефлюкс контрасту з сліпої кишки в тонку кишку та стравохід. Функціонування травної системи задовільне. Таким чином, використання корисної моделі дозволяє у порівнянні з прототипом розширити область свого використання на випадок, коли пухлина шлунку розповсюджена на поперековоободову кишку, а також виключити можливість виникнення дуодено-трансверзо-езофагеального рефлюксу за рахунок обрання для пластики шлунка сегменту кишечнику, який вміщає природний клапан. Крім того, спосіб може бути використаний і у всіх інших випадках, коли потрібна гастропластика. Наявність ілеоцекального клапану попереджує виникнення дуодено-трансверзо-езофагеального рефлюксу, тим самим попереджує розвиток запального та ерозивно-виразкового ураження стравоходу та дозволяє максимально функціонально вигідно відновити безперервність травного каналу. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 46488 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601