Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії

Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії, що включає підведення довгої петлі тонкої кишки до стравоходу через розріз у безсудинній ділянці брижі поперековоободової кишки після виконання гастректомії та формування муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу з наступним створенням міжкишкового браунівського співустя, який відрізняється тим, 3 кишки. Задню губу анастомозу зашивають вузловими шовковими швами через всі шари стінки стравоходу, обов'язково захоплюючи слизову оболонку стравоходу і стінки кишки. Відсікають передню напівокруглість стравоходу на затискачі і зшивають передню губу анастомозу однорядними шовковими швами, зав'язуючи вузли усередину просвіту анастомозу. У випадку поганої герметичності передньої губи анастомозу накладають другий ряд серозно-м'язових шовкових швів. На відстані половини округлості кишки від лівого верхнього стравохідно-кишкового шва вколюють голку з шовковою ниткою через серозну і м'язову оболонки кишки, другий стіжок накладають на кишку з правого боку біля верхнього стравохідно-кишкового шва. Затягуючи цей шов, покривають привідною петлею стравохідно-кишковий анастомоз. Привідну і відвідну петлі кишки зшивають серо-серозними вузловими швами навколо анастомозу спочатку по правому краю, затягуючи заздалегідь накладений напівкисетний шов (зшивають лівий край), потім знизу. До оголених країв діафрагми біля стравохідного отвору, підхоплюючи навколостравохідну клітковину, підшивають верхній край петлі тонкої кишки навколо стравохідно-кишкового анастомозу. Між привідною та відвідною петлями кишки накладають ентероентероанастомоз, який фіксують окремими серозно-серозними швами до країв розрізу брижі попереково ободової кишки. Піднявши попереково ободову кишку доверху, зшивають серо-серозними шовковими швами вхідний отвір між привідною та відвідною петлями голодної кишки та їх брижею. Спосіб, обраний за прототип, має наступні недоліки: 1. Складність техніки його виконання. 2. Для створення надійного стравохіднотонкокишкового співустя необхідно затратити багато часу. 3. При огортанні стравоходу привідною кишкою існує висока ймовірність здавлення стравохідно-тонкокишкового анастомозу. Задачею корисної моделі, що заявляється, є спрощення техніки накладання стравохіднотонкокишкового анастомозу, скорочення часу на його формування із забезпеченням його максимальної надійності. Технічний результат, отриманий від вирішення поставленої задачі, полягає в забезпеченні профілактики розвитку неспроможності швів стравохідно-тонкокишкового анастомозу та скорочення часу виконання запропонованого способу операції. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі, який включає підведення довгої петлі тонкої кишки до стравоходу через розріз у безсудинній ділянці брижі поперековоободової кишки після виконання гастректомії та формування муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу з наступним створенням міжкишкового браунівського співустя згідно корисної моделі петлю тонкої кишки проводять позадуободово і зшивають між собою привідне та відвідне коліна 29490 4 на протязі 10-12см. на відстані 40см. від дуоденоєюнального переходу у вигляді букви "Г" розвернутої вправо, формуючи таким чином вертикальне та горизонтальне коліна із зшитих між собою привідної та відвідної петель тонкої кишки; в ділянці переходу горизонтального коліна у вертикальне відвідної кишки формують стравохідно-тонкокишковий анастомоз на товстому шлунковому зонді одиночними інвагінуючими швами через всі шари по типу "кінець в бік", потім стравохідно-тонкокишковий анастомоз огортають справа наліво горизонтальним коліном кишкової дуплікатури, яку підшивають у вигляді муфти одиночними серозном'язовими швами вище та нижче лінії сформованого стравохідно-тонкокишкового анастомозу. Спосіб здійснюють наступним чином. Після виконання гастректомії петлю тонкої кишки проводять позадуободово і зшивають між собою привідне та відвідне коліна на протязі 10-12 см. на відстані 40 см. від дуодено-єюнального переходу у вигляді букви "Г" розвернутої вправо, формуючи таким чином вертикальне та горизонтальне коліна із зшитих між собою привідної та відвідної петель тонкої кишки. Задню стінку стравоходу фіксують 3-4 серозно-м'язовими швами до відвідної кишки на відстані 0,5 см. від краю стравоходу у ділянці переходу горизонтального коліна у вертикальне. Розсікають відвідну кишку поперечно, після чого формують стравохідно-тонкокишковий анастомоз, шляхом накладання одиночних інвагінуючих швів через всі шари по типу "кінець в бік". Після цього горизонтальне коліно кишкової дуплікатури підшивають одиночними серозном'язовими швами вище та нижче лінії сформованого стравохідно-тонкокишкового анастомозу, огортаючи його справа наліво. Сформована таким чином муфта додатково фіксує створений анастомоз між привідною та відвідною кишками по всій округлості анастомотичного кільця, що виключає можливість натягу в зоні анастомозу та розвитку неспроможності швів стравохідно-тонкокишкового анастомозу. Для профілактики здавлення стравохідно-тонкокишкового анастомозу сформованою муфтою, здійснюють формування анастомозу на товстому шлунковому зонді, який проводять через стравохід у тонку кишку після формування задньої губи анастомозу. Операцію завершують накладанням міжкишкового браунівського співустя на відстані 30-40 см. від сформованого стравохіднотонкокишкового анастомозу. Стравохіднотонкокишковий анастомоз до очеревини діафрагми не фіксують. Спосіб має наступні переваги: 1. Запропонований спосіб муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу технічно простий у виконанні. 2. Формування стравохідно-тонкокишкового анастомозу потребує невелику кількість часу, тому даний спосіб можливо застосовувати і в ургентній хірургії. 5 3. Сформована із тонкокишкової дублікатури муфта, додатково фіксує створений анастомоз між привідною та відвідною кишками по всій округлості анастомотичного кільця, що виключає можливість натягу в зоні анастомозу та розвитку неспроможності швів стравохідно-тонкокишкового анастомозу. 4. Формування муфти здійснюють на товстому шлунковому зонді, що запобігає здавленню стравохідно-тонкокишкового анастомозу. 5. Тонкокишкову муфту до очеревини діафрагми не фіксують, що заощаджує час операції, зменшує кількість швів, не впливаючи на частоту неспроможності швів стравохіднотонкокишкового анастомозу. Приклади конкретних виконань. Хворий Ф.І.П., 62 років, госпіталізований ургентно 26.09.2006р., у зв'язку з ознаками шлунково-кишкової кровотечі. Після проведення фіброгастродуоденоскопії у хворого виявлено дефект слизової 4,0см. в діаметрі у середній третині шлунка по малій кривизні, глибиною 1,5см. з тромбованими судинами на дні, слизова оболонка навколо інфільтрована. Хворий клінічне, лабораторне та інструментальне дообстежений. Встановлено діагноз: Рак шлунка ст. III, кл.гр. II; T3N1M0. Шлунково-кишкова кровотеча середнього ступеня тяжкості. З метою передопераційної підготовки хворому проведена інфузійна поповнююча терапія. У ранньому відстроченому періоді 30.09.2006 р. виконана операція: гастректомія з великим та малим сальниками з формуванням муфтоподібного стравохіднотонкокишкового анастомозу по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. Проведено курс хіміотерапії. У задовільному стані 12.07.06 хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Хворий А.В.Ф. 56 років, госпіталізований 06.02.2007p. з вираженими болями у епігастральній ділянці, нудотою, блюванням. Клінічно, лабораторно та інструментально обстежений. Встановлено діагноз: Рак шлунка (ulcus-tumor ventriculi) ст. II, кл.гр. II, T3N0M0. Операція проведена 10.02.2007р.: гастректомія з великим та малим сальниками з формуванням муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. Проведено курс хіміотерапії. У задовільному стані 20.02.2007р. хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Спосіб, що пропонується був апробований у Київському міському центрі по наданню допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами та у відділенні хірургії та політравми №3 КМКЛ ШМД і показав себе як ефективний метод реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії. Список літератури: 1. Шалимов А.А, Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. - Киев. - 256с. 29490 6