Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії з включенням дванадцятипалої кишки

Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії з включенням дванадцятипалої кишки, що включає проведення петлі тонкої кишки позадуободово і зшивання між собою привідного та відвідного колін протягом 1012 см на відстані 40 см від дуоденоєюнального переходу у вигляді букви "Г", розвернутої вправо, формуючи таким чином вертикальне та горизонтальне коліна із зшитих між собою привідної та відвідної петель тонкої кишки; формування стравохідно-тонкокишкового U МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 3 кишки і підшивають до неї 3 вузловими серозном'язовими швами спочатку з правого боку, потім 23 швами позаду і, на кінець, з лівого боку так, щоб останній шов був по середині напівкисетного шва. Кінець стравоходу із затискачем відвертають доверху, розсікають задню стінку стравоходу і передню стінку відвідної кишки. Задню губу анастомозу зашивають вузловими шовковими швами через всі шари стінки стравоходу, обов'язково захоплюючи слизову оболонку стравоходу і стінки кишки. Відсікають передню напівокруглість стравоходу на затискачі і зшивають передню губу анастомозу однорядними шовковими швами, зав'язуючи вузли усередину просвіту анастомозу. У випадку поганої герметичності передньої губи анастомозу накладають другий ряд серозно-м'язових шовкових швів. На відстані половини округлості кишки від лівого верхнього стравохідно-кишкового шва вколюють голку з шовковою ниткою через серозну і м'язову оболонки кишки, другий стіжок накладають на кишку з правого боку біля верхнього стравохідно-кишкового шва. Затягуючи цей шов, покривають привідною петлею стравохідно-кишковий анастомоз. Привідну і відвідну петлі кишки зшивають серо-серозними вузловими швами навколо анастомозу спочатку по правому краю, затягуючи заздалегідь накладений напівкисетний шов (зшивають лівий край), потім знизу. До оголених країв діафрагми біля стравохідного отвору, підхоплюючи навколостравохідну клітковину, підшивають верхній край петлі голодної кишки навколо стравохідно-кишкового анастомозу. Між привідною та відвідною петлями кишки накладають ентероентероанастомоз, який фіксують окремими серозно-серозними швами до країв розрізу брижі поперекове ободової кишки. Піднявши поперекове ободову кишку доверху, зшивають серо-серозними шовковими швами вхідний отвір між привідною та відвідною петлями голодної кишки та їх брижою. Спосіб, обраний за найближчий аналог, має недоліки: 1. Дванадцятипала кишка виключена із процессу травлення. 2. Наявність демпінгових реакцій після операції. Задачею заявленої корисної моделі є включення у травний процес дванадцятипалої кишки, без суттєвого збільшення часу на формування запропонованого способу анастомозу із забезпеченням його максимальної надійності. Технічний результат, отриманий шляхом вирішення поставленої задачі, забезпечить профілактику розвитку демпінгових реакцій у післяопераційному періоді. Поставлену задачу досягли тим, що у відомому способі, що включає проведення петлі тонкої кишки позадуободово і зшивання між собою привідного та відвідного коліна на протязі 10-12см на відстані 40см від дуодено-єюнального переходу у вигляді букви "Г" розвернутої вправо, формуючи таким чином вертикальне та горизонтальне коліна із зшитих між собою привідної та відвідної петель 30888 4 тонкої кишки; формування стравохіднотонкокишкового анастомозу на товстому шлунковому зонді в ділянці переходу горизонтального коліна у вертикальне відвідної кишки одиночними інвагінуючими швами через всі шари по типу "кінець в бік", огортання стравохіднотонкокишкового анастомозу зправа наліво горизонтальним коліном кишкової дуплікатури, яку підшивають у вигляді муфти одиночними серозном'язовими швами вище та нижче лінії сформованого стравохідно-тонкокишкового анастомозу з наступним накладанням міжкишкового браунівського співустя, згідно корисної моделі над міжкишковим браунівським співустям відвідну від стравохідно-кишкового анастомозу петлю тонкої кишки пересікають, попередньо прошивши її двічі на відстані 0,5 см апаратом УКЛ-60, куксу кишки біля міжкишкового браунівського анастомозу занурюють у кисетний шов, а проксимальний кінець петлі тонкої кишки з'єднують з куксою дванадцятипалої кишки двухрядним швом. Спосіб здійснюють наступним чином: Після виконання гастректомії петлю тонкої кишки проводять позадуободово і зшивають між собою привідне та відвідне коліна на протязі 1012см на відстані 40см від дуодено-єюнального переходу у вигляді букви "Г" розвернутої вправо,формуючи таким чином вертикальне та горизонтальне коліна із зшитих між собою привідної та відвідної петель тонкої кишки. Задню стінку стравоходу фіксують 3-4 серозно-м'язовими швами до відвідної кишки на відстані 0,5см від краю стравоходу у ділянці переходу горизонтального коліна у вертикальне. Розсікають відвідну кишку поперечно, після чого формують стравохідно-тонкокишковий анастомоз, шляхом накладання одиночних інвагінуючих швів через всі шари по типу "кінець в бік". Після цього горизонтальне коліно кишкової дуплікатури підшивають одиночними серозном'язовими швами вище та нижче лінії сформованого стравохідно-тонкокишкового анастомозу, огортаючи його зправа наліво. Сформована таким чином муфта додатково фіксує створений анастомоз між привідною та відвідною кишками по всій округлості анастомотичного кільця, що виключає можливість натягу в зоні анастомозу та розвитку неспроможності швів стравохідно-тонкокишкового анастомозу. Для профілактики здавлення стравохідно-тонкокишкового анастомозу сформованою муфтою, здійснюють формування анастомозу на товстому шлунковому зонді, який проводять через стравохід у тонку кишку після формування задньої губи анастомозу. Потім накладають міжкишкове браунівське співустя на відстані 30-40см від сформованого стравохідно-тонкокишкового анастомозу. Стравохідно-тонкокишковий анастомоз до очеревини діафрагми не фіксують, над міжкишковим браунівським співустям відвідну від стравохідно-кишкового анастомозу петлю тонкої кишки пересікають, попередньо прошивши її двічі на відстані 0,5 см апаратом УКЛ-60, куксу кишки 5 біля міжкишкового браунівського анастомозу занурюють у кисетний шов, а проксимальний кінець петлі тонкої кишки з'єднують з куксою дванадцятипалої кишки двухрядним швом. Спосіб, що пропонується, має переваги: 1. Формування стравохідно-тонкокишкового анастомозу із включенням у травний процес дванадцятипалої кишки простий у виконанні та потребує невелику кількість часу, тому даний спосіб можливо приміняти і в ургентній хірургії. 2. Включення у травний процес дванадцятипалої кишки запобігає розвитку демпінгових реакцій у післяопераційному періоді. Приклади конкретних виконань. Приклад 1 Хворий Щ.В.В., 56 років, госпіталізований ургентно 21.10.2006р., у зв'язку з ознаками шлунково-кишкової кровотечі. Після проведення фіброгастродуоденоскопії у хворого виявлено дефект слизової 4,0×5,0см в діаметрі у середній третині шлунка по малій кривизні, глибиною 1,5 см з тромбованими судинами на дні, слизова оболонка навколо інфільтрована, відмічається конвергенція складок шлунка. Хворий клінічно, лабораторно та інструментально дообстежений. Встановлено діагноз: Рак шлунка ст. III, кл. гр. II; T3N1M0. Шлунково-кишкова кровотеча помірного ступеня тяжкості. З метою передопераційної підготовки хворому проведена інфузійна поповнююча терапія. У ранньому відстроченому періоді 26.10.2006p. виконана операція: гастректомія з великим та малим сальниками з формуванням муфтоподібного стравохіднотонкокишкового анастомозу із включенням дванадцятипалої кишки по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. Проведено курс хіміотерапії. У задовільному стані 07.11.2006 хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Приклад 2 Хворий Г.І.Є. 59 років, госпіталізований 09.02.2007p. з вираженими болями у епігастральній ділянці, нудотою, блюванням. Клінічно, лабораторно та інструментально обстежений. Встановлено діагноз: Рак шлунка (ulcus-tumor ventriculi) ст. II, кл. гр. II, T3N0M0. Операція проведена 14.02.2007p.: гастректомія з великим та малим сальниками з формуванням муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу із включенням дванадцятипалої кишки по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. Проведено курс хіміотерапії. У задовільному стані 24.02.2007р. хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Спосіб, що пропонується був апробований у Київському міському центрі по наданню допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами та у відділенні хірургії та політравми № 3 КМКЛ ШМД і показав себе як ефективний метод реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії. Список літератури: 30888 6 1. Фомін П.Д., Іванчов П.В., Заплавський О.В., Щведенко Ю.І. Спосіб реконструкції шлунковокишкового тракту після гастректомії. Заявка №200711254 з пріоритетом від 11.10.07, рішення про видачу патенту від 20.11.07.