Спосіб диференційної діагностики характеру пухлини слізної залози

Спосіб диференційної діагностики характеру пухлини слізної залози, за яким проводять імуно 3 47098 придбаного імунітету. Специфічність антитіл - одна з важливіших їх якостей. Антитіла до одного з видів антигену з іншими видами не взаємодіють, якщо вони не мають загальних антигенних детермінант. Завдяки своїй специфічності антитіла знайшли широке використання для аналізу антигенної подібності пухлинних і нормальних тканин, а також виявлення антигенної подібності і різниці між ними. Вивчення клітинних і гуморальних імунних реакцій у процесі розвитку злоякісних новоутворень людини внесло суттєвий теоретичний і практичний внесок у цю проблему [Д.Ф.Глузман, 1993]. У теперішній час існують як видоспецифічні антигени до різних тканин, так і до антигенів лейкоцитів людини, яких на сьогодні відомо біля 300 [Косяков П.Н., Косякова Н.П., 1985]. Імунофенотипування їх виконується за допомогою моноклональних антитіл (МкАТ), які використовуються не тільки для диференційної діагностики пухлин, але й для вибору оптимальних схем лікування [Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Надгорная В.А., 2003]. Роботи з приводу використання моноклональних антитіл в диференційній діагностиці пухлин слізної залози практично відсутні або носять характер одиничних повідомлень про використання якогось конкретного CD [Hillman G.G., Puri R.K., Kukuruga M.A. et al., 1994;Hasegava M., Hagiwara S., Sato T. et al., 2007]. 4 Авторами не знайдено у доступних інформаційних джерелах описання пропонованого способу. Завданням корисної моделі є можливість використання набору моноклональних антитіл CD 7, CD 16, CD 25, CD 38, CD 45, CD 95, CD 150 для поліпшення ранньої диференційної діагностики характеру новоутворення слізної залози. Запропонований спосіб полягає в заборі венозної крові і виявленні значення рівня абсолютного і відносного вмісту у периферичній крові хворих на новоутворення слізної залози субпопуляцій лімфоцитів, які експресують CD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 95 та натуральних кілерів (CD 16), що дозволяє діагностувати доброякісний або злоякісний характер пухлини слізної залози епітеліального генезу. Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації корисної моделі, полягає у тому, що визначені порогові значення рівня абсолютного вмісту в периферичній крові хворих на новоутворення слізної залози CD 16, CD 25 і CD 95 100кл/мкл та відносні значення порогового рівня CD 7 12 , CD 38 16 , CD 45 14 , CD 150 14 при сумарному оцінюванні дозволяють з вірогідністю 85,7 діагностувати злоякісну пухлину слізної залози епітеліального генезу (ROC = 0,84, р = 0,0035). Практична реалізація цього способу можлива в умовах як стаціонара, так і амбулаторно. Причинно-наслідкові зв'язки: Причина Визначення абсолютного рівня вмісту CD 16, CD 25, CD 95 100кл/мкл і відносних значень порогового рівня вмісту CD 7 12 , CD 38 16 , CD 45 14 , CD150 14 у периферичній крові хворих на новоутворення слізної залози Переваги розробленого способу диференційної діагностики характеру пухлинного процесу у хворих на новоутворення слізної залози полягає у тому, що досягається можливість диференційної діагностики характеру пухлинного процесу на ранньому етапі доопераційного обстеження, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих на епітеліальні пухлини слізної залози і вплинути на кінцевий результат пухлинного процесу завдяки вибору найбільш правильної тактики лікування. Таким чином, як видно із проведеного аналізу, кінцева мета корисної моделі забезпечується сукупністю істотних відмінних ознак. Клінічні випробування проводилися у відділенні мікрохірургічного лікування новоутворень органу зору ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». Усього під спостереженням перебувало 28 пацієнтів з пухлинами слізної залози. Таким чином, проведене дослідження дозволило поліпшити диференційну діагностику характеру пухлинного процесу слізної залози на ранньому етапі доопераційного обстеження.. Наслідок дозволяє при дослідженні CD у периферичній крові з вірогідністю 85,7 визначити злоякісну пухлину слізної залози епітеліального генезу на ранньому етапі захворювання і провести своєчасно адекватне лікування У хворого надщесерця з кубертальної вени за допомогою стерильного одноразового шприцу беруть 5мл крові у стерильну пробірку з 1мл розчину гепарину активністю 100од. Із венозної крові отримують суспензію клітин, які виділяються в градієнті щільності фікол - верографіну (d = 1,076 - 1,078) методом центрифугування. На предметне скло наносять по 25 - 30мкм суспензії клітин у концентрації 2-4млн/мл і готують сім мазків крові відповідно кількості використованих моноклональних антитіл. Далі отримані мазки крові фіксуються у камері для фіксації парами 10 розчину формаліну. Після цього на мазки крові наносять моноспецифічні сироватки моноклональних антитіл і інкубують їх у вологій камері один час при кімнатній температурі. Після цього струшують антитіла першого шару і промивають скло. Далі наносять антитіла другого шару - специфічні антитіла проти імуноглобулінів миші і інкубують 30 хвилин у вологій камері при кімнатній температурі. Далі струшують антитіла другого шару, промивають мазок та фільтрувальним папером видаляють зайву вологу. Після цього для візуалізації клітин наносять ПАП - комплекс і інкубують у вологій ка 5 47098 мері при кімнатній температурі. Ядра клітин дофарбовують метиловим зеленим або гематоксиліном Майера, висушують на повітрі. Під імерсійним світлооптичним мікроскопом проводять рахунок кількості клітин лімфоцитів з червоним обідком (клітини, які експрисують моноклональні антитіла) на Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 100 звичайних лімфоцитів, отримаючи таким чином відносну кількість вмісту клітин у відсотках. Помножуючи отримане число на загальну кількість лімфоцитів, отримують абсолютну кількість клітин в кл/мкл. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601