Спосіб контролю ефективності призначення комбінації пролонгованих та короткодіючих препаратів інсуліну при цукровому діабеті першого типу у дітей

Спосіб контролю ефективності призначення комбінації пролонгованих та короткодіючих препаратів інсуліну у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом шляхом визначення біохімічних маркерів оптимальності глікемічного контролю у біологічних рідинах, який відрізняється тим, що додатково визначають трансформуючий фактор росту бета-1 (ТФР-b1) у сироватці крові хворих і, якщо він складає 500 пг/мл та більше, констатують низьку ефективність комбінації препаратів інсуліну. (19) (21) u200909258 (22) 08.09.2009 (24) 25.01.2010 (46) 25.01.2010, Бюл.№ 2, 2010 р. (72) ЛЕЖЕНКО ГЕННАДІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КАМЕНЩИК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ЧАКМАЗОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, ПАШКОВА ОЛЕНА ЄГОРІВНА, РУДНЄВА ІННА ВОЛОДИМИРІВНА, СЛАВКІН ЮРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ (73) ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЕЖЕНКО ГЕННАДІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КАМЕНЩИК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ЧАКМАЗОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, ПАШ 3 нятися залежно від компанії виробника та впливати на оптимальність глікемічного контролю у зазначених хворих. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу контролю ефективності призначення комбінації пролонгованих та короткодіючих препаратів інсуліну (оптимальності глікемічного контролю) при цукровому діабеті І типу у дітей шляхом визначення рівнів трансформуючого фактору росту (ΤΦΡ-1b), при призначенні відповідної комбінації цих препаратів, що забезпечить підвищення ефективності лікування хвороби та зменшення кількості її судинних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у визначенні біохімічних маркерів оптимальності глікемічного контролю при цукровому діабеті у дітей, новим є те, що додатково визначають трансформуючий фактор росту бета-1 (ΤΦΡ-b1) у сироватці крові хворих, і якщо він складає 500 пг/мл та більше, то констатують низьку ефективність комбінації препаратів інсуліну. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. В останні роки встановлено, що у виникненні судинних ускладнень цукрового діабету важливу роль грають фактори росту, гіперпродукція яких приводить до порушення рівноваги між синтезом та розпадом компонентів судинної стінки в бік посилення синтезу та диспропорції між її компонентами та їх структурній дезорганізації. Стимулює підвищений синтез та накопичення цих факторів гіперглікемія, яка ініціює різні механізми, в тому числі активацію рецепторів до глікозильованих білків. Трансформуючий фактор росту бета-1 (ΤΦΡ-b1) - найбільш вивчений поліфункціональний ростовий фактор, який відноситься до переважно протизапальних цитокінів. Мішенями ΤΦΡ-b1 є різні клітини, оскільки експресія його високоафінного рецептору широко розповсюджена. При дії ΤΦΡ-b1 на імунну систему переважають ефекти, що пригнічують гемопоез, синтез запальних цитокінів, відповідь лімфоцитів на ІЛ-2, -4 та -7, формування цитотоксичних ΝΚ- та Т-клітин. В той же час він посилює синтез білків міжклітинного матриксу, сприяє загоєнню ран, оказує анаболічну дію, стимулює ангіогенез. Надлишкова активність ΤΦΡb1може приводити до гіперпроліферативних процесів, таких, як гломерулонефрит, склерозування шкіри, цироз печінки, прогресуючий пухлинний ріст, тощо. У хворих на цукровий діабет підвищення ΤΦΡ-b1 відбувається в мезенгіальних та ендотеліальних клітинах. В експерименті було показано, що пригнічення синтезу ΤΦΡ-b1 приводить до попередження фіброзних змін, а застосування в лікуванні цукрового діабету поряд з належним глікемічним контролем препаратів, які нейтралізують дію ΤΦΡ-b1 (наприклад, специфічних антитіл або специфічного уповільнювача даного цитокіну) попереджує або уповільнює темпи розвитку судинних ускладнень хвороби. Проте більшість цих досліджень було проведено у дорослих пацієнтів та стосувалося екскреції ΤΦΡ-b1 з сечею. Отже, ви 47378 4 явлення ΤΦΡ-b1у сироватці крові хворих, саме як системного маркеру мікросудинних ускладнень, може бути використаним, в тому числі, й при контролі ефективності призначеного лікування при цукровому діабеті у дітей. Вибір зазначеного маркеру обумовлений тим, що він сприяє ремоделюванню судин та гіпертрофічним процесам у судинах, що відбуваються на ранніх стадіях захворювання. Ці процеси відбуваються у всіх судинах на рівні мікроциркуляції, тому визначення ΤΦΡ-b1 саме у крові хворих віддзеркалює певний системний характер зазначених ранніх змін та може бути використаним також для підбора відповідних схем інсулінотерапії та контролю ефективності лікування хвороби. Визначення ΤΦΡ-b1 є досить простим та специфічним методом. Спосіб здійснюють таким чином. Хворій на цукровий діабет І типу дитині після призначення стандартної схеми комбінованої інсулінотерапії у сироватці крові проводять визначення ΤΦΡ-b1. При наявності змін, а саме при підвищеному рівні ΤΦΡ-b1 (що перевищує 500 пг/мл) у сироватці крові хворих дітей виявляють неефективність глікемічного контролю та можливий несприятливий перебіг захворювання, що є підставою для підбору оптимальної схеми інсулінотерапії. Приклад: Мараховський Вадим, 1994 р.н. Знаходився на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні з 18.06.07 по 10.07.07. № історії хвороби 4764. Діагноз: Цукровий діабет, типу 1 , тяжка форма, глікемічний контроль з високим ризиком для життя. Діабетична поліневропатія, сенсорномоторна форма. Страждає на цукровий діабет протягом 4 років. Отримує інсулін "Лантус", "Епайдра". Скарг не пред'являє. Об'єктивні дані: Вага 46,5 кг, зріст 156см. Шкіра: сухість шкіри. Підшкірна клітковина розвинута нормально. Дихання везикулярне, хрипів немає. Діяльність серця ритмічна, систолічний шум на верхівці серця. ЧСС 77 хв. Живіт м'який, безболісний. Гепатоспленомегалія відсутня. Статевий розвиток випереджає вік. Дані лабораторного обстеження: Загальний аналіз крові 19.06.07: Ер 4,0; Нв 133г/л, Л 5,6; Ε 0%, Π 2%, С 49 %, Μ 1%, Л 48 %, К.П. 1,0, РОЕ 5 мм/г. Загальний аналіз сечі 19.06.07: п.в. 1019, цукор +, білок негат., ЛЦ 1-2, епітелій незнач., pH лужн. Біохімічний аналіз крові: серомук. 0,110, білок 75г/л, креатінін 77 мкм/л, білірубін 8,9 мкм/л, тимол. 1,15 мкм/л, ACT 0,2 мкм/л, АЛТ 0,2 мкм,л, Na 146,8 ммолб/л, К 4,9 ммолдь/л. Проба Реберга: Хв.діурез 1,35, креатінін сечі 4 400, креатінін крові 77, КФ 93,98, KP 98,5. Глікемічний профіль ммоль/л - ммоль/л 20.06.07: 11-6,4; 12.30-4,0; 16-16,2; 18-14,0; 21-7,6 ; 24-6,8; 6-3,2. ЕКГ 21.06.07: вольтаж знижений, синусова брадиаритмія. Мікроальбумінурія 6 мг/л. Гліко Нв 8,9%. 5 47378 Трансформуючий фактор росту 13 пкг/мл. Інсулінотерапія: Лантус 11 Од, Епайдра 14 Од. Медикаментозна терапія: Еспа-ліпон 600,0 в/в, тіотріазолін в/м, актовегін 2,0 в/в, мілдронат, магнітотерапія на підшлункову залозу, лікувальна фізкультура. Подопригора Олена Вікторівна, 1991 р.н. Знаходилась на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні з 26.03.07 по 06.04.07. № історії хвороби 2413. Діагноз: Цукровий діабет, типу 1, тяжка форма, субоптимальний глікемічний контроль. Страждає на цукровий діабет протягом 2 років. Отримує інсулін "Актрапід", "Протафан". Скарг не пред'являє. Об'єктивні дані: Вага 38 кг, зріст 160см. Шкіра: сухість шкіри. Підшкірна клітковина розвинута нормально. Дихання везикулярне, хрипів немає. Діяльність серця ритмічна, систолічний шум на верхівці серця. ЧСС 80 хв. Живіт м'який, безболісний. Гепатоспленомегалія відсутня. Статевий розвиток випереджає вік. Дані лабораторного обстеження: Загальний аналіз крові 27.03.07: Ер 3,4; Нв 114г/л, Л 3,5; Ε 5%, Π 4%, С 48 %, Μ 5%, Л 38 %, К.П. 1,0, РОЕ 3 мм/г. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 Загальний аналіз сечі 27.03.07: п.в. 1018, цукор - негативний, білок негат., ЛЦ 1-2, епітелій незнач., pH кисл. Біохімічний аналіз крові: серомук. 0,110, білок 70г/л, креатінін 77 мкм/л, білірубін 7,3 мкм/л, тимол. 2,99 мкм/л, ACT 0,1 мкм/л, АЛТ 0,4 мкм,л, Na 140,3 ммолб/л, К 4,36 ммолдь/л. Проба Реберга: Хв. діурез 0,56, креатінін сечі 7 900, креатінін крові 77, КФ 76,45, KP 99,2. Глікемічний профіль ммоль/л- 04.04.07: 11-4,9; 12,30-3,9; 16-3,8; 18-4,0; 21-4,6; 24-3,7; 6-3,2. ЕКГ 21.06.07: вольтаж не знижений, синусова аритмія. Мікроальбумінурія 70 мг/л. Гліко Нв 5,1%. Трансформуючий фактор росту 620 пкг/мл. Інсулінотерапія: "Актрапід" 20 Од, "Протафан" 20 Од. Медикаментозна терапія: дарсил, алохол, тіотриазолін, нейровітан, ксантинола нікотинат. Таким чином, у першого хворого, незважаючи на більш тривалий, порівняно з другою хворою, перебіг цукрового діабету, завдяки оптимально підібраній комбінації пролонгованих та короткодіючих препаратів інсуліну спостерігається низький рівень трансформуючого фактору росту у сироватці крові та ознаки компенсації захворювання. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601