Спосіб хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії

Реферат: Спосіб хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії включає виконання внутрішньопечінкового портокавального шунтування через внутрішню яремну. При цьому внутрішньопечінковий шунт формують при візуальному контролі з лапаратомного доступу шляхом сонографічної чи ангіографічної підконтрольної пункції катетером Rosch-Uchida гілки печінкової вени через стінку портальної вени і стентуванні пунктованої зони. UA 84321 U (54) СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ UA 84321 U UA 84321 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих з синдромом портальної гіпертензії. Відомий спосіб лікування синдрому портальної гіпертензії полягає у виконанні внутрішньопечінкового портокавального шунтування через внутрішню яремну вену. За відомим способом внутрішньопечінковий портокавальний шунт формують шляхом проколу пункційною системою (катетер Rosch-Uchida) з печінкової вени у гілку ворітної вени під ангіографічним чи сонографічним контролем. Операцію доповнюють стентуванням зони сформованого внутрішньопечінкового портокавального шунта [1, 2, 3]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності і лікувальної ефективності, що випливає з відсутнього контролю абдомінальних ускладнень. А саме: можливість ушкодження капсули печінки ускладненої внутрішньочеревною кровотечею, ушкодження клапанів нижньої порожнистої вени при проведенні катетера Rosch-Uchida в напрямі протилежному фізіологічного їх руху, а відтак підвищений ризик клапанної недостатності нижньої порожнистої вени і/чи її тромбозу [3]. Можливий розвиток ускладнень при виконанні відомого способу свідчить про недостатній рівень лікувального ефекту. В основу корисної моделі поставлено задачу зміни хірургічного доступу при виконанні внутрішньопечінкового портокавального шунта, чим досягається підвищення технологічності і клінічної ефективності способу хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії. Беручи до уваги недоліки відомого способу хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії, що полягає у виконанні внутрішньопечінкового портокавального шунта через внутрішню яремну вену, згідно з корисною моделлю, внутрішньопечінковий шунт формують при візуальному контролі з лапаратомного доступу шляхом сонографічної чи ангіографічної підконтрольної пункції катетером Rosch-Uchida гілки печінкової вени через стінку портальної вени і стентуванні пунктованої зони. Спосіб здійснюють наступним чином. Після верхньо-серединної лапаротомії виділяють портальну вену і катетеризують її [фіг. 1 - мобілізація ворітної вени, фіг. 2 - етап катетеризації портальної вени]. Під сонографічним чи ангіографічним контролем вибирають оптимальну анатомічну зону максимально близького розташування гілок ворітної і печінкових вен. Після проведення в цю зону катетера, через катетер вводять пункційну систему катетер Rosch-Uchida і формують внутрішньопечінковий шунт шляхом проколу стінки катетеризованої гілки ворітної вени у просвіт гілки печінкової вени. Зону сформованого внутрішньопечінкового шунта стентують [фіг. 3 - доплерографія функціонуючого внутрішньо печінкового шунта]. Після екстракції катетера з пункційною системою з просвіту ворітної вени місце пункції стінки портальної вени ушивають. Приклад 1. Хворому Я. 56 p., із встановленим діагнозом вірусний мікронодулярний цироз печінки, повільнопрогресуючий перебіг, печінково-клітинна недостатність II ступеня, клас В за Чайлдом-П'ю, портальна гіпертензія II ступеня, асцит вирішили провести внутрішньопечінкове портокавальне шунтування з лапаратомного доступу. Для цього під загальним знечуленням з лапаратомного доступу виділили ворітню вену. При катетеризації ворітної вени під сонографічним контролем підвели кінець катетера до зони оптимальної для формування внутрішньопечінкового портокавального шунта. В катетер ввели катетер Rosch-Uchida із стентом типу Wallstent, яким пункту вал и через стінку судини і печінкову паренхіму гілку печінкової вени. В зоні сформованого внутрішньопечінкового портокавального шунта розгорнули стент до діаметра 8-9 мм, після чого катетери видалили з портальної вени. Венотомний розріз в портальній вені ушили. Після заключної ревізії - черевну порожнину дренували, а лапаратомну рану пошарово ушили. Приклад 2. За запропонованим способом проведено лікування 9 хворих. В усіх клінічних випадках відмічено зменшення проявів синдрому портальної гіпертензії. При сонографічному дослідженні виявлено підвищення середньої лінійної швидкості у ворітній вені з 13,4±3,3 до 18,9±1,2 см/с (на 29,1 %) і зменшення діаметру ворітної вени з 1,25±0,15 до 1,0±0,10 мм (на 20,0 %), що об'єктивно свідчить про зменшення проявів синдрому портальної гіпертензії. У віддаленому післяопераційному періоді відмічено регрес асциту, зменшення розмірів селезінки, ускладнень виявлено не було. Отже, застосування способу хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії дозволяє зменшити ризик післяопераційних ускладнень і забезпечити ефективний клінічний результат. Джерела інформації:, які слід взяти до уваги: 1. Colombato L. The role of transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) in the management of portal hypertension / L. Colombato // J. Clin. Gastroenterol. 2007. - Vol. 41, suppl 3. P. 344-351. 1 UA 84321 U 5 2. Cura M. Causes of TIPS dysfunction / M. Cura, A. Cura, R. Suri et al. // Am. J. Roentgenol. 2008. - Vol. 191, № 6. - P. 1751-1757. 3. Трансъюгулярное внутрипеченочное портосистемное шунтирование - эндоваскулярный метод создания портокавального анастомоза / Затевахин И.И., Цициашвили М.Ш., Шиповский В.Н., Монахов Д.В. / Флебология.-2008. - № 4. - С. 10-16. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії, що включає виконання внутрішньопечінкового портокавального шунтування через внутрішню яремну, який відрізняється тим, що внутрішньопечінковий шунт формують при візуальному контролі з лапаратомного доступу шляхом сонографічної чи ангіографічної підконтрольної пункції катетером Rosch-Uchida гілки печінкової вени через стінку портальної вени і стентуванні пунктованої зони. 2 UA 84321 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3