Спосіб біологічної боротьби з небезпечною смітною рибою – ротаном

1. Спосіб біологічної боротьби з небезпечною смітною рибою - ротаном, який характеризується тим, що весною в ставках, де планується сумісне вирощування коропових промислових видів риб (короп, білий амур, товстолоб) і до яких випадково потрапила смітна риба, а саме ротан-головешка, здійснюють посадку промислових видів риб, причому на дні ставка розміщують сажалку із статево 3 47629 вплив надають рівень води, хімізм і температура різних водоймищ в період їх нересту. З наведених аналогів заявленого способу загальних ознак не виявлено. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача забезпечення біологічного методу боротьби із смітною рибою - ротаном шляхом зниження його чисельності і розповсюдження за допомогою зараження паразитичними личинками двостулкових молюсків - глохідіями. Поставлена задача вирішується у способі біологічної боротьби з небезпечною смітною рибою ротаном, відповідно до корисної моделі, весною у ставках, де планується сумісне вирощування коропових промислових видів риб (короп, білий амур, товстолоб) і до яких випадково потрапила смітна риба, а саме ротан-головешка, здійснюють посадку промислових видів риб, при цьому на дні ставка розміщують сажалку із статевозрілими перлівницями зараженими глохідіями - паразитичними личинками двостулкових молюсків родини Unionidae., виловленими у природних водних об'єктів. Сажалка виконана з капронового сита (розмір 2х2х1,5(м) с вічком 20-25мм). Сажалки розміщують на дні ставка з розрахунку - на 50м площі ставка необхідно 1 сажалку з перлівницями. В од 4 ну сажалку розміщують 3-4 екз.перливиць з середньою завдовжки 6-10см і масою кожної особини 50-80 грам. В Україні широко представлені перлівниці трьох видів з родини Unionidae: клиновидна (Unio tumidus), яйцевидна (U. crassus) і звичайна (U. pictorum) [5]. За літературними даними вказані види народжують 100 - 400 тисяч личинок глохідій [6]. Відоме захворювання -глохідіоз риб, що викликається личинками молюсків [7,8]. В експериментальних умовах спосіб здійснюють таким чином. Ротанів і контрольних видів риб (короп, карась, білий амур) заражають глохідіями, які спонтанно виділяються статевозрілими формами перлівниць. Для цього останніх підсаджують на 2-3 дні при температурі 18-20°С в 100-літровий акваріум, де містяться ротани і контрольні риби. Після зараження риб витримують в проточному лотку (об'їм 4,5м3) протягом 20 днів. Визначають екстенсивність (ЕЗ) і інтенсивність (ІЗ) зараження, тривалість захворювання і час загибелі риб (таблиця). Під час зараження і подальшого паразитування на ротанах і контрольних рибах глохідії, в основному, виявляються на зябрах, рідше на плавцях, губах і т.п. Таблиця Експериментальне зараження риб глохідіями звичайної перлівниці Види риб n Е3,% І3, екз. Ротан-головешка Білий амуг» Короп Карась 29 15 25 15 100.0 25.0 16.4 10,0 80-200 4-5 6-10 5-12 Загибель відпочатку досліду досвіду (дні) 5-10 відсутня відсутня відсутня Примітка: n - число досліджених риб; Е3,% - кількість заражених риб від загального числа розітнутих риб; ІЗ, екз - граничні значення кількості глохідій на рибі. ІЗ ротана глохідіями доходить до 150-200екз. на рибу при 100% ЕЗ. Слід підкреслити, що для ротана характерна наявність великої кількості слизу на зябрах. Завдяки чому глохідії своєю бісусовою ниткою легко притягуються і прикріпляються до зябрових пелюсток риби, де вони накопичуються у великій кількості. При сильному ураженні зябер ротана (80-100екз./особину) на 5-7-й день від початку досліду спостерігається спливання їх на поверхню води і посилене заковтування повітря. На зябрових тканинах утворюються цисти (капсули) - тверді вузлики розміром з просяне зерно. По мірі розвитку личинок глохідій цисти на зябрах руйнуються, залишаючи на місці паразитування відкриту гнійну виразку. Хвороба усугубляється тим, що в більшості випадків на виразках розвивається гриб - сапролегнія, що веде до некрозу, геморагії епітелію зябер і поступової загибелі (до 60-70%) ротана протягом подальших 10 днів після зараження глохідіями. За весь період спостережень у контрольних риб (короп, карась, білий амур) реєструють низьку ІЗ (515екз./особину) при ЕЗ до 10-25% і відсутність їх загибелі від глохідій. Подібне явище пов'язано з різною чутливістю (специфічністю) і фізіолого-біохімічними особливостями (зокрема, кількість слизу) ротана і інших видів риб до зараження цим паразитом. Спосіб реалізується наступним чином. Весною в ставках, де планується сумісне вирощування коропових промислових видів риб (короп, білий амур, товстолоб) і до яких випадково потрапила смітна риба, а саме ротан-головешка, здійснюють нормативну посадку промислових видів риб (середня маса однолітків - 20-50 грам у кількості 10001200екз./га) [9].При вказаній густині посадки риб в ставок занурюють сажалку із статевозрілими перлівницями зараженими глохідіями, виловленими ручним способом, сачком і т.п. на мілководних ділянках природних водних об'єктів (річки, озера, водосховища і т.п.). Сажалку з капронового сита (розмір 2х2х1,5м с вічком 20-25мм) розміщують на дні ставка, де вирощуються риби. Розрахунок: на 50м2 площі ставка необхідна 1 сажалка з перлівницями (кількість 3-4екз. з середньою завдовжки 6-10см і масою кожної особини 50-80 грам). Таким чином створюються оптимальні умови для живлення і розселення перлівниць, які 5 47629 продукують з органів тіла вихід глохідій і їх проходження через вічки сажалки. Час знаходження перлівниць в сажалках залежить від кількості загиблих ротанов-головешок в результаті зараження їх глохідіями. Позитивний ефект, що досягається при використовуванні пропонованого способу, полягає в підвищенні рибопродуктивності, збереженні природної біологічної різноманітності і відсутності забруднення водного середовища. Джерела інформації: 1. Алимов А.Ф., Орлова И.И., Панов Б.Е. Последствия интродукции чужеродных видов для водных экосистем и необходимость мероприятий по их предотвращению // Виды-вселенцы в европейских морях России. -Апатиты: Изд-во Кольского научного центра РАН, 2000. - С. 12-23. 2. Пекарський А.В., Гринжевсъкий М.В., Третьяк О.М. Удосконалена технологія товарного вирощування коропових риб за трилітнього циклу ставового рибництва // Рибне господарство. - 2002. Вип. 61. - С. 49-54. 3. Гейко Л.М. Особливості використання щуки як біолопчного меліоратора в ставах ВАТ «Сквирасільрибгосп» // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми аквакультури та раціо Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 нального використання водних біоресурсів». - Київ, 2005. - С. 55-57. 4. Михеев В.П., Михеева И.В., Тагирова Н.А. Биологическое обоснование вселения рыб - биомелиораторов в водоем-охладитель электростанции // Актуальные вопросы пресноводной аквакультуры. - Дмитров: НД «Вести», 2007. - Вып. 83. С. 19-34. 5. Стадниченко А.П. Перловицеві, кулькові (Unionidae, Cicladidae) П Фауна України - Київ: Наукова Думка, 1984. - т. 29, вип. 9. - 384 с. 6. Негробов В.П. Об экспериментальном глохидиозе у донских рыб при разведении перловиц // Х конф. Украин. об-ва паразитологов. Одесса, 1986.-ч. 2.-С. 55. 7. Саенко Е.М., Шедъко М.Б., Холин С.К. Морфология и некоторые особенности биологии глохидиев моллюсков Beringiana (Bivalvia, Unionidae) Камчатки и Северных Курил //Вестник зоологии. 2001. - 35, №4.-С. 58-68. 8. Howerth E. W., Keller A.E. Experimentally Induced Glochidiosis in Smallmouth Bass (Micropterus dolomieu) //Vet. Pathol. - 2006. - 43. - P. 1004-1007. 9. Чижик А. К., Шерман ИМ., Прудовое рыболовство: Справ, изд. - Симферополь:Таврия, 1985.-208с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601