Спосіб прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу

Спосіб прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу, який передбачає визначення у хворого на гіпертонічну хворобу в венозній крові вмісту креатиніну, який відрізняється тим, що додатково натще проводять визначення в венозній крові вмі 3 47628 женням на пацієнта, що обмежує кратність проведення досліджень в динаміці; суттєво обмежує сферу застосування способу необхідність застосування спеціалізованого устаткування - гаммакамери. Найбільш близьким способом до технічного рішення, що заявляється, є спосіб [див. Колб В.Г., Камышников B.C. Клиническая биохимия. Минск, 1976, с.56-58] визначення ураження клубочкового апарату нирок і викликаної ним нирковій недостатності за концентрацією креатініна в сироватці крові і сечі з подальшим обчисленням його кліренсу. Суть способу полягає у вимірюванні концентрації сироваткового креатініна до і після навантаження водою (250мл Н2О), з урахуванням концентрації його в сечі, діурезом за 2 години з подальшим обчисленням хвилинного діурезу, швидкості клубочкової фільтрації і реабсорбції за відповідними формулами. Недоліками даного способу є вплив на рівень ендогенного креатініна таких чинників, як стать пацієнта, характер їжі, що приймається, стан м'язової мускулатури, циркадний ритм утворення даного маркера, що неминуче відбивається на точності отримуваних даних. Завданням розробки є створення способу прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу, у якому за рахунок проведення додаткових досліджень та застосування підібраних емпіричним шляхом граничних показників забезпечується підвищення точності прогнозу та підвищення об'єктивності і точності визначення ступеню патології при спрощенні способу і підвищенні комфортності для пацієнта в процесі дослідження. Для вирішення цього завдання спосіб передбачає визначення у хворого на гіпертонічну хворобу в венозній крові вмісту креатиніну. Новим у способі є те, що додатково натще проводять визначення в венозній крові вмісту сечової кислоти та розраховують нирковометаболічний коефіцієнт К, який визначає групи ризику прогресування гіпертензивного ураження нирок. Коефіцієнт К розраховують за формулою: К=(Кр.[мкмоль/л]+СК[мкмоль/л].)/200, де СК - сечова кислота, Кр. - креатинін крові. і у випадку коли нирково-метаболічний коефіцієнт К знаходиться у межах від 1 до 2, роблять висновок про невисоку ймовірність прогресування гіпертензивного ураження нирок, у випадку коли нирково-метаболічний коефіцієнт К знаходиться у межах від 2 до 3 роблять висновок про помірну ймовірність прогресування гіпертензивного ураження нирок, а у випадку коли значення нирковометаболічного коефіцієнту К більше за 3 роблять Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 висновок про високу ймовірність прогресування гіпертензивного ураження нирок. Як показують дослідження при значенні нирково-метаболічного коефіцієнта К від 1 до 2, частота прискореного зниження ШКФ становить 25%. При значенні коефіцієнту К від 2 до 3 частота прискореного зниження ШКФ становить 58%. При значенні коефіцієнту К більше за 3 частота прискореного зниження ШКФ становить 67%. Прискорене зниження ШКФ передбачає її регрес більший за показник в середньому по групі, а саме більший, ніж на 2,9мл/хв/рік. Застосування нового способу прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу забезпечує підвищення точності прогнозу та підвищення об'єктивності і точності визначення ступеню патології при спрощенні способу і підвищенні комфортності пацієнта в процесі дослідження. Заявлюваний спосіб ілюструється конкретними клінічними прикладами: Приклад 1 Хвора Т., 71 років. Діагноз Гіпертонічна хвороба II стадії, 2-го ступеню, ризик високий, СНI. Вміст креатиніну в крові 88мкмоль/л, вміст сечової кислоти 262мкмоль/л, нирково-метаболічний коефіцієнт К=1,8. ШКФ в середньому за рік знизилась на 0,48мл/хв/рік. Таким чином, у даної хворої коефіцієнт К в межах від 1 до 2 асоціюється з невисоким (меншим за середній) темпом прогресування гіпертензивної ниркової дисфункції. Приклад 2 Хворий Г., 56 років. Діагноз Гіпертонічна хвороба II стадіїї, 2-го ступеню, ризик високий, СНI. Вміст креатиніну в крові 97мкмоль/л, вміст сечової кислоти 351мкмоль/л, коефіцієнт К=2,2. ШКФ в середньому за рік знизилась на 3,64мл/хв. Таким чином, у даного хворого коефіцієнт К в межах від 2 до 3 асоціюється з помірним, але більшим за середній, темпом прогресування гіпертензивної ниркової дисфункції. Приклад 3 Хворий Л., 60 років. Діагноз Гіпертонічна хвороба II стадій, 3-го ступеню, ризик високий, СНI. Вміст креатиніну в крові 194мкмоль/л, вміст сечової кислоти 523мкмоль/л, коефіцієнт К=3,6. ШКФ в середньому за рік знизилась на 6,71мл/хв. Таким чином, у даного хворого коефіцієнт К в межах від 2 до 3 асоціюється з високим, значно більшим за середній, темпом прогресування гіпертензивної ниркової дисфункції. Наведені приклади ілюструють зв’язок між емпіричним нирково-метаболічним коефіцієнтом К та ступенем зниження ШКФ, і доводять, що запропонований авторами спосіб дозволяє прогнозувати формування та рівень прогресування гіпертензивного ураження нирок у хворих на ГХ. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601