Спосіб лікування дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт

Спосіб лікування дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт, що полягає у використанні на тлі стандартної медикаментозної терапії преформованого фактора, який відрізняється тим, що призначають динамічну електронейростимуляцію в залежності від прогнозу захворювання: несприятливий - ваготонія, асимпатикотонічна реактивність, високий рівень тривожності, та сприятливий; на комфортному енергетичному рівні аурикулярних точок (AT): AT 60, AT 51, AT 31, AT 102 при асимпатикотонії додають AT 13; яку проводять виносним електродом стабільно по 1 хвилині на U 1 3 прогнозу в залежності від вегетативних порушень та психологічних особливостей (несприятливий: вихідний вегетативний тонус - ваготонія, вегетативна реактивність - асимпатикотонічна, високий рівень тривожності; та сприятливий) шляхом призначення динамічної електронейростимуляції за запропонованою модифікованою методикою. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі у дітей з вихідною ваготонією динамічну електронейростимуляцію проводять зонально з почерговістю імпульсів з частотами 77 і 10Гц рівними інтервалами по 250 мілісекунд; при виявленій початковій асимпатикотонічній реактивності - з почерговістю імпульсів з частотами 77Гц рівними інтервалами по 110 мілісекунд з повільним зростанням і спадом амплітуди; у дітей, з виявленим високим рівнем тривожності, на частоті 10Гц при мінімальному енергетичному діапазоні додають вплив на проекцію гілок трійчастого нерву по 2 хвилини на кожну з шести точок; у дітей зі сприятливим прогнозом при зональній обробці загалом використовують режим 77Гц, комфортний енергетичний рівень. Спосіб здійснюється таким чином. Хворим на гострий обструктивний бронхіт з наявністю вегетативного дисбалансу на 2-3 день традиційної медикаментозної терапії призначали динамічну електронейростимуляцію. Спочатку проводилась аурикулярна динамічна електронейростимуляція (АДТ). При проведенні АДТ пацієнт повинен знаходитись у положенні сидячи або лежачи. Попередньо обробити вушну раковину 0,9% розчином NaCl (фізіологічний розчин). Вибрати мінімальний енергетичний рівень. Використати аурикулярні точки: AT 60; AT 51; AT 31; AT 102; при асимпатикотонії додають AT 13. АДТ проводять виносним електродом стабільним способом по 1 хвилині на кожну точку. На першому сеансі використати точки одного вуха, на другому - точки другого вуха, подальші сеанси проводять на тій вушній раковині, при стимуляції якої був отриманий більш виражений терапевтичний ефект. Далі проводиться зональна обробка: зона яремної ямки ( місце з'єднання внутрішніх кінців ключиці і грудини), вплив стабільний; зона надключичних ямок (поля Кренига) з обох сторін (проекція верхівок легень) по середньоключичній лінії, вплив стабільний; зона проекції верхніх долів легень на передню поверхню грудної клітини: від ключиць до лінії, що з'єднує передні краї пахвових западин, вплив лабільний: електроди пересувають зверху вниз і ззовні всередину по напрямку до грудини; зона проекції бронхолегеневого дерева на задньобокову поверхню грудної клітини; нижня лінія впливу відповідає нижньому краю легень, вплив лабільний: електроди пересувають масажними рухами за напрямком ходу ребер від периферії до хребта, знизу вверх; починаючи з нижнього краю зони, рухи прямі або спіральні; зона остистий відросток 7-го шийного хребця, вплив стабільний. При зональній обробці у дітей старше 7-ми років застосовувався комфортний енергетичний рівень. Процедури проводились 1 раз на день. Кількість сеансів при несприятливому прогнозі - 7-10; при сприятливому -5-7. 48090 4 Було проведено обстеження і лікування 34 дітей з гострим обструктивним бронхітом від 7 до 14 років, що перебували на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні МДЛ №2. яким було застосовано динамічну електронейростимуляцію. Контрольну групу склали 20 дітей - без фізіотерапії. Групи репрезентативні за віком (від 7 до 14 років), статтю (53% хлопчиків, 46% дівчат), тяжкістю стану та строками поступлення у стаціонар. Динамічна електронейростимуляція переносилася дітьми добре, побічних реакцій не спостерігалося. При клінічному спостереженні динаміки захворювання вже після другої процедури пацієнти відмічали зменшення утруднення дихання, зникнення нічного кашлю, у 67,7% хворих кашель став більш продуктивним, у всіх обстежених дітей з'являлась тенденція до збільшення ПШВ (в основній групі - в середньому на 28,6%, у контрольній - на 26,6%). Скарги загального характеру: емоційна лабільність, порушення нічного сну, дратівливість зменшились більш як у половини хворих. В процесі курсового застосування динамічної електронейростимуляції позитивні зрушення клінічних симптомів ставали більш виражені - зрідження кашлю (в основній групі - на 3,2 день, у контрольній на 5,1 день), зникнення задишки, зменшення кількості хрипів над легеневими полями реєструвалися паралельно з поліпшенням показників ФЗД, при цьому динаміка у дітей основної групи на 3±1,2 добу випереджувала покращення у дітей контрольної групи. За даними КІГ виявлено позитивний вплив ДЕНС на всі види вегетативних дисфункцій: відмічалось зменшення кількості дітей з симпатикотонічним гомеостазом у 1,4 рази, з ваготонією у 1,6 рази, також збільшення дітей з ейтонією у 1,8 рази. Побічні реакції та ускладнення не зареєстровані. На підставі одержаних даних доведено, що використання запропонованого способу більш ефективне у порівнянні з прототипом. Цьому сприяє призначення методу динамічної електронейростимуляції, котрий має в своєї основі такі терапевтичні чинники: значний спазмолітичний, протинабряковий та протизапальний вплив фактору на бронхи як за рахунок впливу електричних імпульсів на м'язовий і слизовий слої бронхів, так і нормалізацію процесів саморегуляції на центральному та периферичному рівні. Використання коротких імпульсів току, постійно реагуючими трансформацією своєї форми на зміни опору шкіри в піделектродній зоні, не призводить до звикання тканин до електропроцедури. В порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення просте у використанні. Крім цього, запропонований спосіб дозволяє досягти більш раннього клінічного ефекту, завдяки нормалізації вегетативних показників та, як результат, зниження гіперреактивності бронхів у дітей з вегетативними порушеннями при гострому обструктивному бронхіті, зменшення медикаментозного навантаження на організм дитини. Для підтвердження ефективності запропонованого способу лікування наводимо клінічний приклад. Історія хвороби №1182 хворого С, 8років. Діаг 5 48090 ноз: Гострий обструктивний бронхіт. При поступленні хворий скаржився на експіраторну задишку, сухий кашель, частий головний біль стискаючого характеру, який виникав після перевтоми, фізичного та емоційного напруження, пітливість долонь та ступній, закачування у транспорті, млосність у душних приміщеннях, емоційну лабільність, порушення формули сну. Клінічне обстеження: дистанційні хрипи, експіраторна задишка, дермографізм червоний, широкий, долоні вологі, акроцианоз. Над легенями - коробковий звук, свистячі хрипи з обох боків. Кардіоінтервалографія: вихідний стан вегетативної нервової системи - ваготонія. Мода (Мо) - 1,02с, амплітуда Мо (АМо) - 0,15%, варіаційний розмах (ΔХ) - 0,36с, індекс напруги (IH1) 20ум.од.; індекс напруги (ІН2) - 68ум.од. вегетативна реактивність - гиперсимпатикотонічна. Спірографія: життєва ємкість легень (ЖЄЛ) - 63%, форсований об'єм видиху за 1с (ФОВ) - 58%, ОФВ1 63%. Після проведення курсу лікування стан хворого поліпшився: зникла задишка, скарг на голов Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 6 ний біль не було, над легенями хрипи не вислуховуються, кашель зрідка продуктивний, зменшилась емоційна лабільність, нормалізувався сон. Кардіоінтервалографія: вихідний вегетативний тонус нормотонія, Мо - 0,65с, ΔХ - 0,04с, ІН1 - 53,5ум.од., ІН2 - 106ум.од., нормальна вегетативна реактивність. Спірограма - ФОВ - 88%, ОФВ1 - 83%, ЖЕЛ 96%, що відповідає референтним показникам. Джерела інформації: 1. Хан М.А., Малахов В.В., Чернышев В.В., Дмитриенко Е.Г., Бобровницкий И.П., Конова О.М., Вахова Е.Л. Терапевтическая эффективность ДЭНС при заболеваниях бронхов в детском возрасте // Рефлексотерапия. - М., 2005. - №1 (12) С.64-66.. 2. Портиова О.А. Застосування ендоназального електрофорезу пікамілону та електропунктури в етапному відновлювальному лікуванні дітей, хворих на бронхіальну астму, з урахуванням вегетативних дисфункцій // Автореферат кандидатської дисертації 2002 р. Одеса. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601