Спосіб лікування приступів дампінг-синдрому в оперованих з приводу ускладненої виразкової хвороби гастродуоденальної зони

Спосіб лікування приступів дампінг-синдрому в оперованих з приводу ускладненої виразкової хвороби гастродуоденальної зони, що включає застосування антиеметичних антагоністів, який відрізняється тим, що під час приступів дампінгсиндрому вводять селективний антагоніст серотоніну, наприклад препарат Зофран, в дозі 8,0мг внутрішньовенно. (19) (21) u200910367 (22) 13.10.2009 (24) 10.03.2010 (46) 10.03.2010, Бюл.№ 5, 2010 р. (72) АБРАГАМОВИЧ ОРЕСТ ОСТАПОВИЧ, АБРАГАМОВИЧ УЛЯНА ОРЕСТІВНА, АБРАГАМОВИЧ МАР'ЯНА ОРЕСТІВНА (73) АБРАГАМОВИЧ УЛЯНА ОРЕСТІВНА 3 шлуночка, де знаходяться хеморецепторні пускові зони (chemo trigger zone) моторно-евакуаційної функції травного каналу та "блювального центру". Зворотні нервові імпульси через еферентні (рухові) волокна викликають активацію блукаючого нерва та блювання і ті процеси, що його супроводжують, та спостерігаються також у випадку приступів постгастрорезекційного дампінг-синдрому: нудота, гіперсалівація, ретроперистальтика, розлади секреції й моторики, діарея, тахікардія, скорочення м'язів грудної і черевної стінок тощо і у виникненні яких провідну роль відіграє серотонін [4]. "Серотоніновий" патогенез приступів дампінгсиндрому є обгрунтуванням доцільності застосування препаратів цієї групи. Висока антиеметична ефективність селективних антагоністів серотоніну, т.зв. "сетронів", наприклад, препарат Зофран (фірма Glaxo Welcome), з їх властивостями гальмувати кишкову перистальтику і блювальний рефлекс дозволяє використовувати їх для лікування приступів дампінг-синдрому. Спосіб лікування здійснюють таким чином: пацієнту з ПГРХ, а саме з дампінг-синдромом, під час приступу вводять селективний антагоніст серотоніну, наприклад препарат Зофран в дозі 8,0мг внутрішньовенно, дія якого триває впродовж 24 годин. Клінічний приклад 1 Пацієнт Д., 57p., звернувся зі скаргами на приступ різкої слабкості та запаморочення після вживання солодкої їжі, болі ниючого характеру в епігастральній ділянці та лівому підребер'ї, випорожнення відразу після приймання їжі, особливо рідкої; дискомфорт у ділянці серця. Анамнез захворювання: вважає себе хворим з 1970 року, з того часу, відколи з'явилися болі в епігастральній ділянці. Звернувся до лікаря, було встановлено діагноз: "Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки". Спостерігав періодичні загострення у весняно-осінній період, у зв'язку з чим лікувався амбулаторно та стаціонарно, але у 1999 році стан значно погіршився, був ургентно оперований (резекція 2/3 шлунка за Більрот-ІІ), з цього часу - інвалід III групи. Періодично (1 раз на рік) лікувався у зв'язку із дискомфортом в епігастрії, приступами різкої слабкості після приймання їжі, які тривали впродовж 40-55 хвилин. Анамнез життя: перенесені в дитинстві захворювання - не пам'ятає. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусні гепатити, паразитози у себе та в сім'ї, рідних заперечує. Шкідливі звички – курить, алкоголь вживає помірно. Спадковість - у батька виразкова хвороба гастродуоденальної зони. Непереносимість медикаментів - є (не пам'ятає назви препарату). Проведено огляд загальний та за системами, низку клініко-лабораторних та інструментальних обстежень. Встановлено клінічний діагноз: "ПГРХ: III ступеня важкості (резекція 2/3 шлунка за Більрот-ІІ з приводу ускладненої стенозом виразкової хвороби цибулини дванадцятипалої кишки у 1999 році), дампінг-синдром середнього ступеня важкості; хронічний рефлюкс-гастрит кукси шлунка Нр (+) з помірним зниженням кислототвірної функції шлун 48318 4 ка, фаза неповної ремісії; хронічний рецидивний панкреатит з порушенням зовнішньої секреції підшлункової залози за гіпосекреторним типом, фаза неповної ремісії; хронічний безкамінцевий холецистит, фаза неповної ремісії; недостатність травлення II ступеня". Під час приступу дампінг-синдрому введено селективний антагоніст серотоніну - препарат Зофран в дозі 8,0 мг внутрішньовенно, дія якого тривала впродовж 24 годин. Через 30 хвилин приступ припинився і після наступних приймань їжі не виникав. Клінічний приклад 2 Пацієнт К., 48p., звернувся зі скаргами на напад різкої слабкості (аж до втрати свідомості), пришвидшене серцебиття, підвищену пітливість, що виникала після приймання їжі; ріжучі, ниючі болі у лівому і правому підребер'ях, епігастральній ділянці, пілородуоденальній зоні; знижений апетит, недостатню масу тіла (дефіцит 20кг, нудоту, печію; закрепи (по 3-4 дні), що чергувалися із проносами; дискомфорт у ділянці серця, неспокійний сон, пригнічений настрій, підвищену втомлюваність, знижену працездатність, загальну слабкість. Анамнез захворювання: вважає себе хворим з 1983 року, з того часу, відколи було проведено операцію з ушивання перфоративної виразки цибулини дванадцятипалої кишки. У 1986р. - резекція шлунка за Більрот-ІІ з приводу ускладнення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки стенозом пілоруса, внаслідок чого виникли ускладнення у вигляді дампінг - синдрому, хронічного рецидивного панкреатиту. Періодично лікувався стаціонарно та амбулаторно. Анамнез життя: перенесені в дитинстві захворювання - не пам'ятає. Туберкульоз, венеричні захворювання, паразитози у себе та в сім'ї, рідних заперечує. Шкідливі звички - курить, алкоголем не зловживає. Спадковість не обтяжена. Непереносимість медикаментів – немає. Клінічний діагноз: "ПГРХ: IV ступеня важкості (резекція 2/3 шлунка за Більрот-ІІ з приводу ускладненої стенозом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у 1986 році): дампінг-синдром важкого ступеня; хронічний рецидивний панкреатит із порушенням зовнішньосекреторної функції за гіпосекреторним типом, фаза неповної ремісії; хронічний атрофічний Гастрит кукси (Нр +) зі збереженою кислототвірною функцією 5 шлунка, фаза неповної ремісії; хронічний безкамінцевий холецистит, фаза неповної ремісії; недостатність травлення НІ ступеня". Уведено селективний антагоніст серотоніну препарат Зофран в дозі 8,0 мг внутрішньовенно, через 35 хвилин приступ зник і впродовж 24 годин після приймань їжі не повторювався. Таким чином, запропонований спосіб лікування приступів дампінг-синдрому в оперованих з приводу ускладненої виразкової хвороби гастродуоденальної зони, з використанням селективного антагоніста серотоніну, наприклад, препарату Зофран, дія якого триває впродовж 24 годин, забезпечує лікувальний ефект. Джерела інформації: 5 48318 1. Харченко Н.В., Бабак О.Я. Гастроентерологія. - К.: Друкар, 2007. - 720с. 2. Абрагамович О. О., Абрагамович О. (Є.) С. Постгастрорезекційна хвороба (терапевтичні аспекти). - Львів: Національний медичний університет імені Данила Галицького, 2005. - 504с. Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 3. Гастроэнтеролог. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под ред. О. Я. Бабака, Н. В. Харченко. Киев: ТОВ "Доктор-Медиа", 2007. - 134с. 4. Шпарик Я. В. Сучасна протинудотна терапія: акцент на зофран // Медицина світу. - 1998. Т. IV, 4.5. - С.286-292. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601