Спосіб визначення індивідуальних активностей 131i

Спосіб оцінки індивідуальних активностей І, що визначається за допомогою лопстичної функції, який відрізняється тим, що оптимальна •і о л активність І для абляції залишкової тканини щитовидної залози після першого курсу радюйодтерапм визначається за допомогою параметрів кінетики радюйоду і підраховується за формулою А0=3035/4 (3 + 0,608NH - 0,71 Тн), де Винахід відноситься до медицини, зокрема, до онкології і стосується лікування хворих на диференційований рак щитовидної залози після тиреоідектомм Визначення індивідуальних лікувальних активностей радюйоду необхідно внаслідок того, що після тиреоідектомм об'єм залишкової тканини щитовидної залози має різне значення у різних хворих, до того ж різною є и функціональна активність та чутливість до опромінення Таким чином з метою абляції залишкової тканини щитовидної залози необхідно використовувати індивідуальні значення активностей радюйоду Введення малих 131 І активностей веде тільки до пригнічення функціональної активності тиреоідної тканини, а не до и абляції Введення великих 31І активностей веде до надмірного та зайвого опромінення організму хворого Відомий спосіб оцінки реакції клітин на опромінення за допомогою лінійно-квадратичної моделі р = exp(-aD - pD2), де D- доза, підведена до опроміненого об'єму, а, р - це параметри, які характеризують властивості тканини, яка опромінюється Цей спосіб широко використовується на практиці при зовнішньому опроміненні та внутрішньо 1J1 видається під відповідальність власника патенту I NH=N/38,4, Тн=Т/5,73, N=N1 - No, N1 - максимальне значення КІЛЬКОСТІ імпульсів за хвилину в зоні зацікавленості над залишковою тканиною щитовидної залози при сцинтиграфічному обстеженні через 24 години після введення 74 МБк радіоактивного йоду, No - середнє значення КІЛЬКОСТІ імпульсів на хвилину над плечем хворого, Т - час, за який КІЛЬКІСТЬ радюйоду в залишковій тканині щитовидної залози зменшується ВДВІЧІ, який підраховується при припущенні експоненціального виведення 131І(діб), То - час, за який КІЛЬКІСТЬ радюйоду в крові хворого зменшується ВДВІЧІ (діб) порожнинному опроміненні [1], а м модифікацмпри внутрішньо-тканинному опроміненні при низьких потужностях [3] Але цей спосіб та його модифікації використовуються для поглинутих доз не більше 100 - 120Гр Параметри, які входять до цього способу - це параметри, які враховують особливості опроміненої тканини, значення підведеної дози та фракцій, а також, при необхідності, значення потужності дози і час підведення дози При радюйодотерапм диференційованого раку щитовидної залози значення підведеної до залишкової тканини дози визначається параметрами кінетики накопичення та виведення радюйоду в залишковій тканині Значення введеної активності 131І - це єдиний параметр, який можливо змінювати при радюйодотерапм Поглинуті в залишку дози, які необхідні для його абляції (від 60 до ІОООГр), значно перевищують дози, які можливо підводити при зовнішньому опроміненні Тому ці способи не можуть бути використані при радюйодтерапм хворих на диференційований рак щитовидної залози Прототипом запропонованого способу може служити спосіб лопстичної регресії, який був запропонований S М Bentzen (Dose-response relationships in radiotherapy In Basic Clinical Radiobiol 00 48714 ogy -Second Edition -Edited by G Gordon Steel вій тканині щитовидної залози зменшується ВДВІЧІ, 1998 -253 p) Перевагою цього способу є те, що він визначає імовірність події, реакцію тканини на опромінення як функцію дози та значення фракції р = exp(u)/(l + exp(u)), де u = + аі • D+ аг • D • d+ , D- значення підведеної дози за весь час опромінення пухлини, d- значення дози за фракцію Коефіцієнти а,, які визначалися за допомогою регресійного аналізу, характеризують властивості тканини, яка опромінюється Недолік цього способу втім, що, по-перше, його неможливо використовувати при радюйодтерапм щитовидної залози тому, що він не враховує параметри кінетики радюйоду, по-друге, при радюйодтерапм хворих на диференційований рак щитовидної залози неможливо змінювати поглинуту дозу- змінюється лише значення активності 131І В основу способу покладена задача визначення індивідуальної оптимальної активності радюйоду, необхідної для абляції залишкової тканини щитовидної залози після першого курсу радюйодтерапм шляхом визначення параметрів кінетики накопичення та виведення радюйоду із залишкової тканини щитовидної залози під час діагностичної сцинтіграфм хворих, що забезпечить запобігання зайвих променевих навантажень на організм хворого та допоможе визначити таку активність радюйоду, яка веде до абляції залишкової тканини щитовидної залози після першого курсу радюйодтерапм з достатньою мірою імовірності Поставлена задача вирішується шляхом визначення оптимального індивідуального значення активності радюйоду для успішного перебігу радюйодтерапм і базується на використанні лопстичноі функції, що описує імовірність абляції залишкової тканини щитовидної залози в залежності від параметрів кінетики виведення та накопичення радюйоду в залишковій тканині після введення діагностичної активності 131І хворому Дослідження виконано при сцинтіграфічному обстеженні ЗО хворих на диференційований рак щитовидної залози після введення 74МБк 131І (МБк- одиниця виміру активності) Після діагностичного сканування проводилась радюиодтерашя із значеннями активностей 131І від 1110 до 5200МБк •і о л І У хворого при сцинтіграфічному обстеженні визначалася залишкова тканина щитовидної залози без вогнищ метастатичного ураження, які накопичують радюйод Сцинтіграфія хворих проводиться на у- камері 6400 (Угорщина) на матриці 64 х 64 Параметри кінетики визначаються на протязі перших 4 діб після введення діагностичної активності 131І А О А Після введення хворому 74МБк І проводиться сцинтіграфічне обстеження через 24, 48, 72, 96 год Визначається зона зацікавленості (ROI) над залишковою тканиною щитовидної залози Визначаються такі параметри кінетики N r максимальне значення КІЛЬКОСТІ імпульсів за хвилину в зоні зацікавленості над залишковою тканиною щитовидної залози при сцинтіграфічному обстеженні через 24 год, No- середнє значення КІЛЬКОСТІ імпульсів на хвилину над плечем хворого, N = N1-N0 Т - час, за який КІЛЬКІСТЬ радюйоду в залишко який підраховується при припущенні експоненціального виведення 131І (діб), То - час, за який КІЛЬКІСТЬ радюйоду в крові хворого зменшується ВДВІЧІ (діб), N H = N/38,4, Тн = Т/5,73 Ймовірність абляції залишкової тканини щитовидної залози після першого курсу радюйодтерапм в залежності від А, N і Т описували за допомогою лопстичної функції f = ехр (-3 + 4*Ан-0 608*NH + 0 71*ТН)/(1 + ехр (3 + 4*Ан-0 608* N H + 0 71*Тн)), де А н = А/3035, Азначення терапевтичної активності 1 3 1 І , МБк Значення f > 0 5 розцінювалося як абляція залишкової тканини щитовидної залози, f < 0 5 розцінювалося як неабляція залишкової тканини щитовидної залози При f < 0 5 виконується нерівність -З + 4*АН- 0 608* N H + 0 71* Т н < 0 А О А Ця нерівність визначає активності І, при яких абляція залишкової тканини щитовидної залози після першого курсу радюйодтерапм малоімовірна Значення активності Ао = 3035/4* (3 + 0 608* NH - 0 71 *Тн) є оптимальним значенням індивідуальної терапевтичної активності Після введення активностей радюйоду, значення яких менше ао, абляція тиреоідного залишка після першого курсу радюйодтерапм малоімовірна Доказом можливості використання запропонованого методу є наступні приклади Хвора Ж 45 років (історія хвороби 1443) проходила діагностичну сцинтіграфію після введення 74 МБк радюйоду На сцинтіграфічному зображенні через 24, 48, 72, 96 год після введення 74 МБк визначалася залишкова тканина щитовидної залози Після визначення зони зацікавленості над залишковою тканиною щитовидної залози кінетичні параметри отримали такі значення Ni = 170, N o = 9 2, N= 170-9 2= 160 8, Т = 3 1, Т н = 3 1/5 73 = 0 54, N H = 160 8/38 4 = 4 19 Таким чином, оптимальне значення введеної активності радюйоду рівне Ао = 3035/ 4*(3 + 0 608*4 19 - 0 71*0 54) = 3918МБк 27 02 01 хвора отримала 4720МБк При сцинтіграфічному обстеженні 4 09 01 не визначалася залишкова тканина щитовидної залози Хворий Б 64 років (історія хвороби 3862) проходив діагностичну сцинтіграфію 07 12 01 після введення 74МБк радюйоду На сцинтіграфічному зображенні визначалася залишкова тканина щитовидної залози Після визначення зони зацікавленості над залишковою тканиною щитовидної залози були підраховані кінетичні параметри Ni = 210, N0 = 24 З, N = 210 - 24 3 = 185 7, Т = 4 1,Тн = 4 1 / 5 7 3 = 0 7 1 , N H = 1857/384 = 483 Таким чином, оптимальне значення введеної активності радюйоду рівне Ао = 3035/ 4*(3 + 0 608*4 83 - 0 71*0 71) = 4122МБк 27 02 01 хворий отримав 4720МБк При сцинтіграфічному обстеженні 16 10 01 не визначалася залишкова тканина щитовидної залози Таким чином, спосіб визначення індивідуальної активності 131І дозволяє визначити оптимальну активність радюйоду для абляції залишкової тканини щитовидної залози після першого курсу ра 5 48714 6 A дюйодтерапм і може бути застосований в лікуванні radiotherapy In Basic Clinical Radiobiology Second диференційованого раку щитовидної залози Edition -Edited by G Gordon Steel -1998 -253 p Література 3 Dale R G The application of the hnear1 Fowler J F The linear- quadratic formula and quadratic dose-effect equation to fractionated and progress in fractionated radiotherapy Br J Radiol protracted radiotherapy Brit J Radiol-1985-V 58 19879 -V 62 - P 679-94 P 515-28 2 Bentzen S M Dose- response relationships in ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71