Спосіб стандартизації моделювання проникної інфікованої травми заднього сегмента ока

Спосіб стандартизації моделювання проникної інфікованої травми заднього сегмента ока, який відрізняється тим, що у склоподібне тіло травмованого ока вводять ендотоксин грамнегативної мікрофлори у стандартній дозі трація рогівки, ексудат в передній камері або замутнення кришталика не дозволяють оцінити стан заднього відділу ока Основна ознака ендофтальміту - гнійний ексудат у скловидному ТІЛІ - стає КЛІНІЧНО безперечним, лише на ПІЗНІХ стадіях роз витку процесу [И М Логай и др , 1997] В етіологічній структурі раньової інфекції домінують представники умовнопатогенної мікрофлори з низькою чутливістю до антибіотиків, що викликають важкі ГНІЙНІ ускладнення за зниженої резистентності організму [Ш А Амансахатов и др 1998 [8], Р А Гундорова и др , 1986 [9]] Найбільш частим (до 82,2%) збудником раньової інфекції при проникаючих пораненнях ока є стафілокок, значно рідше (до 12 - 18%) внутрішньоочна інфекція викликається сінною, кишковою та синьогнійною паличками [В Н Голычев, Н Н Дворянинова, 1990 [9]] КЛІНІЧНО інфікування ока проявляється замутненням вологи передньої камери (до появи ппопіону), інфільтрацією країв рани, зміною кольору райдужної оболонки за рахунок и набряку, розвитком синехій по зіничному краю, замутненням скловидного тіла [Г Л Прокофьева и др , 1994 [11]]' Відомо, ЩО ведучою ланкою в патогенезі екзогенного бактеріального ендофтальміту є інвазія збудника в порожнину ока з наступним його розмноженням і розвитком деструктивної гнійної запальної реакції При запальному процесі у скловидному ТІЛІ накопичується велика КІЛЬКІСТЬ різноманітних токсичних речовин - екзо- та ендотоксини, протеази збудників, ферменти лейкоцитів, гістамін, серотонін, пдроперикиси та пероксидні радикали, тобто формується "депо" токсичних ю 49145 продуктів [С С Родин, 1992] Інтенсивне накопичення продуктів та медіаторів запалення, зокрема протеолітичних ферментів, в порожнині ока сприяє підтриманню та прогресуванню запальної реакції незалежно від наявності життєздатного збудника Значне підвищення протеолітичної активності скловидного тіла при розвитку екзогенного бактеріального ендофтальміту зумовлене не тільки синтезом протеолітичних ферментів мікробними клітинами, але й активацією ендогенних пдролаз лізосомального походження Неконтрольований викид лізосомальних пдролаз сприяє прогресуванню запальної реакції з порушенням гематоофтальмічного бар'єру [И П Метелицына, С С Родин, 1992] При бактеріальному ендофтальміті виникає значне підвищення катепсинолітичної активності скловидного тіла, що є одним з основних патогенетичних механізмів штраокулярної запальної реакції [ИМЛогай, С С Родин, 1992] При ендофтальмітах в тканинах ока спостерігається значна фібринозна ексудація Фібрин стимулює міграцію клітин пігментного епітелію і викликає їх трансформацію в фіброцитоподібні клітини Фібриновий згусток є матриксом для проліферації клітин пігментного епітелію та гліальних клітин, що призводить до утворення епіретинальних, трансвітреальнихта циклітичних контракти™ мембран, з наступним відшаруванням СІТКІВКИ, циліарного тіла та розвитком субатрофм ока [С С Родин, 1992] Підсумовуючи вищенаведені факти можна дійти висновку, що екзогенний бактеріальний ендофтальміт залишається одним із самих небезпечних ускладнень проникних поранень ока та внутрішньоочних операцій В зв'язку з цим, і сьогодні є надзвичайно актуальною розробка нових, патогенетичне обгрунтованих методів лікування екзогенного бактеріального ендофтальміту Для вивчення щщесів бактеріального запалення в оці використовують експериментальну модель в якій екзогенний бактеріальний ендофтальміт викликають введенням в скловидне тіло розведеної добової культури Staph aureus 3 а (104 мікробних тіл) В 0,1МЛ розчину Рінгера [В В Вит, С С Родин, 1992 [2]] Запропонована нами модель відрізняється тим, що замість мікробної контамінації травмованого ока застосовують ендотоксин грамнегативної мікрофлори, який вводять у склоподібне тіло у стандартній дозі Задача винаходу розробити спосіб стандартизації моделювання проникної інфікованої травми заднього сегмента ока Поставлена задача досягається тим, що ендофтальміт викликають введенням у склоподібне тіло ендотоксину S typhimunum (у дозі ЮОнг) в 0,1мл фізіологічного розчину Інтравітреальне введення здійснюють під офтальмоскопічним контролем після загальної (тюпентал-натрій, 0,05г/кг маси тіла) та місцевої (ІНСТИЛЯЦІЯ 0,25% розчину дикаїну) анестезії і досягнення мідріазу (ІНСТИЛЯЦІЯ 1% розчину атропша сульфату) Перед введенням аспірували ВІДПОВІДНИЙ об'єм склоподібного тіла Маніпуляції проводили за допомогою стерильного одноразового шприця з голкою (0,6 х 25мм) Для моделі використовувались статевозрілі кролики породи шиншила, масою 2,5 - Зкг Вперше запропоновано використовувати стандартний ендотоксин грамнегативної мікрофлори у стандартній дозі В моделі не використовується жива бактеріальна культура та є можливість точного дозування ендотоксинового впливу Таким чином розроблений спосіб стандартизації моделювання проникної інфікованої травми заднього сегмента ока дозволяє удосконалити модель ендофтальміту без використання живої бактеріальної культури Література 1 Белянин А Ф , Татаренко И Г , Чеховских Д И Эффективность хирургического лечения тяжелых посттравматических эндофтальмитов // Офтальмол журн -1992 - № 4 -С 203-205 2 Вит В В , Родин С С Интравентральное применение гордокса в лечении экспериментального экзогенного бактериального эндофтальмита //Офтальмол журн -1992 - № 2 -С 105-109 3 Пеньков М А , Мирошник Д М Профилактика внутриглазной раневой инфекции // Офтальмол журн -1991 - № 3 -С 183-184 4 Сухина Л А , Зорина М Б , Смирнова А С , Сухина И В Характер инфицированных проникающих ранений глазного яблока в различные сроки после травмы и ближайшие исходы лечения //Офтальмол журн -1992 -№ 4 - С 200-203 5 Вилькова ГА , Носаль Т С К вопросу о лечении и профилактике постраневой внутриглазной инфекции // Офтальмол журн - 1992 -№ 4 - С 197-200 6 Иоанович М , Цветкович Д , Вукович Д Эндофтальмит при проникающих ранениях глазного яблока // Труды VII съезда офтальмологов России - 42 - Москва, 2000 - С 77-78 7 Федорищева Л Е , Шемятинков Р Н , Южаков А М , Тихомирова Л И Математический метод прогнозирования возможности развития гнойных осложнений у больных с прободными травмами глаза // Вести, офтамол - 1990 р - Т 106, № 5 С 27-30 8 Амансахатов Ш А , Артыков А А , Эзизова Г К Кпинико-этиологический анализ инфицированных проникающих ранений глаз у детей // Вести Офтальмол -1998 -Т 114, №1 - С 25-28 9 Гундорова Р А , Малаев А А , Южаков А М Травмы глаза -М Медицина, 1986 - 368 с Ю Голычев В Н , Дворянинова Н Н Случай анаэробной инфекции при проникающем ранении глаза // Вести, офтальмол - 1990- Т 106,№4С 75-77 11 Прокофьева Г Л , Можеренков В П , Абакумова Л Я Значение исследования слезы в ранней диагностике инфицирования при проникающих травмах глаза//Вести, офтальмол -1994-Т НО, №2-С 10-11 49145 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71