Спосіб дослідження ліфматичних судин переднього сегмента ока

Спосіб дослідження лімфатичних судин переднього сегмента ока шляхом введення під кон'юнктиву фарби, за яку використовують флуоресцеїн натрію, та проведення флуоресцентної лімфоангіоскопн з визначенням швидкості лімфотечії, кількості та форми лімфатичних судин, який відрізняється тим, що флуоресцентну лімфоангіоскопію проводять у поляризованому світлі за допомогою поляризаційних фільтрів. Винахід відноситься до медицини, а саме до офтальмологи і може бути застосований для діагностики стану лімфатичних судин переднього сегменту ока (лімфатичного дренування), порушення яких виявляється раніше, ніж патологія кровеносних судин. Відомий спосіб дослідження лімфатичних судин бульварної кон'юнктиви, який передбачає введення під кон'юнктиву фарби та проведення біомікроскопії. У цьому способі (Knusel О. Vitaie Farbungen am menschltchen. Augenheilk. 1924, a. 60-82), у якості фарби використовують метиленовий синій (молекулярна вага 819,9), який вводять в анестезовану кон'юнктиву у кількості 0,01-0,02 мл Після введення фарби за допомогою біомікроскопії оцінюють кількість та форму лімфатичних судин. Відомий спосіб дослідження лімфатичних судин (лімфатичного дренування) переднього сегменту ока, який передбачає введення під кон'юнктиву фарби та біомікроскогою з фоторепстрацією (Gruntzig I. Lymphangiographische Untersuchungen der Konjunktiva. Augenarzte, 1978) При цьому способі у якості фарби використовують 2,5% розчин Patent-blau (молекулярна вага 1195,5). Розчин вводять в анестезовану кон'юнктиву у кількості 0 , 0 1 0.02 мл. Обидва способи дозволяють отримати заповнення лімфатичних судин бульварної кон'юнктиви у момент ін'єкції при випадковій прямій пункції судини. В інших випадках для того, щоб фарба поступила до лімфатичної судини, необхідно давити верхньою повікою на депо фарби. Регулювання посування фарби в судинах можливе при прямому натискуванні скляним шпателем на заповнену су дину, Про стан лімфатичних судин та про швидкість пімфотоку судять за допомогою біомікроскопії, дивлячись на ступінь заповнення мережі лімфатичних судин. Відмічають, що при низькій швидкості лімфотоку заповнюється плотна мережа, а при достатньо високій швидкості - єдиничні лімфа-. тичні судини. Недоліками обох відомих способів є труднощі самостійного заповнення фарбою лімфатичних судин та неможливість об'єктивного визначення швидкості току лімфи, що пов'язано з високою молекулярною вагою фарб та низькою швидкістю лімфотоку в судинах бульварної кон'юнктиви. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб дослідження лімфатичних судин (Шмирева В.Ф., Фридман Н.В. Новый клинический способ изучения лимфатической системы переднего сегмента глазного яблока. - Вестник офтальмологии, 1986, т 102, № 4, С. 8-10) шляхом введення під кон'юнктиву фарби та проведення флуоресцентної лімфоангюскопи за допомогою щілинної лампи. У якості фарби використовують 1 % розчин флуоресцеїна натрію (молекулярна вага 376,27), завдяки чому фарба легко проходить в лімфатичні судини При цьому виявляють калібр та форму лімфатичних судин, швидкість лімфотоку. В нормі у людей молодше 50 років лімфатичні судини не контрастувались, а фарба дренувалась по периваскулярним щілинам кроаеносних судин. У людей, що були старіше 5 0 років, частота виявлення лімфатичних судин зростала (17%). В середньому КІЛЬКІСТЬ судин, які контрастувались, рівнялась 0,35+0,08, середній діаметр - 0,19+0,03 мм, лінійна швидкість лімфотоку - 6,90+0,16 мм/мин. І