Спосіб визначення планових координат гака візка крана центрального залу атомної електростанції (аес)

Спосіб визначення планових координат гака візка крана центрального залу атомної електростанції (АЕС), що базується на світловіддалемірних вимірюваннях, який відрізняється тим, що СВІТЛОВІ потоки ви промінювання двох світловіддалемірів спрямовані по контуру залу до взаємно протилежних КІНЦІВ крана, де вони змінюють свій напрямок на 90 градусів за допомогою пентагональних відбивачів і направляються назустріч один одному на відбиваючі елементи, які закріплені на корпусі візка, після відбиття від яких відбиті СВІТЛОВІ потоки проходять в обернених (зворотних) напрямках і попадають на фотоприймачі світловіддалемірів, при Ха - (Si+S2-ri-r2-b+ci+c2) / 2 Ya = (Si-S2-ri+r2+b+ei-c2) / 2 . При Гі = Г2 = Г С1=С2 Сі + С2 = С (Si-bS2-2r-b+c)/2 = (Si-S2+b)/2 де Si = Si вим - AS, S2 = S2 вим - AS, Si, S2 - відстані від світловіддалемірів до трипіль-призм, AS - поправка за хід оптичного променя, S I B H M , Э г в и м - в и м і р я н і відстані, г-і, Г2 -відстань "оптичної пастки", b базисна відстань між двома світловіддалемірами, с-і, С - постійні величини-відстані від трипіль2 призм до положення гака на візку крана 00 Винахід відноситься до області інженерної геодезії ВІДОМІ традиційні способи визначення координат, які широко застосовуються в геодезії триангуляція, полігонометрія, трипатерація, полярний спосіб, різні види геодезичних засічок [1] Найбільш близьким аналогом по технічній суті та результату , що досягається та взятим за прототип є лінійна засічка [2], [3], суть якої полягає у вимірюванні двох відстаней від двох вихідних пунктів до спостерігаємого об'єкту Недоліком цього прототипу є необхідність присутності оператора біля приладу під час вимірювань в умовах радіації Аналіз відомих технічних рішень та наукової літератури показав відсутність геодезичних технічних рішень для даного кола завдань, дозволяючих отримувати планове положення візка крана в умовах радіації Задачею винаходу є автоматичне визначення поточних координат гака на візку крана центрального зала АЕС для забезпечення необхідної точності позиціювання небезпечного вантажу при завантаженні та розвантаженні Спосіб визначення планових координат гака візка крана центрального зала АЕС базується на вимірюванні двома світловіддалемірами , які знаходяться за межами центрального зала, відстаней 81 вим і 82вим по контуру зала Потоки випромінювання спрямовані до взаємно протилежних КІНЦІВ крана, де вони змінюють свій напрямок на 90 градусів за допомогою пентагональних відбивачів і направляються назустріч один одному на відбиваючі елементи - (трипіль-призми), які закріплені на корпусі візка Після відбиття від трипіль-призм відбиті СВІТОВІ потоки проходять в обернених напрямках і попадають на фотоприймачі СВІТЛОВІДдалекомірів При цьому координати проекції гака візка крана розраховують за формулами 49198 Xa=(Si+S 2 -ri-r 2 -b+ci+c 2 )/2 Ya=(Si-S 2 -ri+r 2 +b+ci-C2)/2 (I) де Si,S2 - відстані від світловіддалемірів до трипіль-призм S I B H M , S2BHM - в и м і р я н і в і д с т а н і ASi 2 - поправка за хід оптичного променя в пентагональних відбивачах і в трипіль-призмах b - базисна відстань між двома світловіддалемірами Сі,С2 - ПОСТІЙНІ величини - відстані від трипільпризм до положення гака на візку крана г-і,Г2 - відстань "оптичної пастки" При Сі=С2 Гі = Г2=Г формула (1) буде за умови, що Сі+С2=с, мати вигляд Xa=(Si+S 2 -2r-b+c)/2 Ya=(S r S 2 +b)/2 На фіг 1 показана схема для реалізації запропонованого способу визначення планових координат гака на візку крана центрального зала АЕС, яка складається з світловіддалемірів (1) і (2), які знаходяться за межами центрального залу (3), пентагональних відбивачів (4), розміщених на протилежних кінцях крана (5), відбиваючих елементів -трипіль - призм (6), розміщених на візку (7), потоки випромінювання (8), що спрямовані від світловіддалемірів через пентагональні відбивачі до відбиваючих елементів, блоку обробки інформації (9) На фіг 2 показана блок-схема двох імпульснофазових світловіддалекомірів, які з'єднанні з блоком обробки інформації (9) На схемі зображено 1 , 2 - імпульсно-фазові світловіддалеміри, 7 - відбиваючі елементи, 9 - блок обробки інформації, 10 - генератор вимірювальних коливань, 11,18,19 - формувачі імпульсів, 12 - джерело світла, 13 - передавальна оптична система, 14 - приймальна оптична система, 15 - фотоелектронний помножувач, 16 - давач інтервалу ЛІ, 17 - поділювач частоти, 20 - електронний ключ, 21 - лічильник, 22 - фазовий автопідстроювач ФАП, 23 - змішувач, 24 - фазовий детектор ФД, 25 - гетеродин Запропонована схема імпульсно-фазових відцалекомірів працює наступним чином Джерелом вимірювальних коливань є генератор (10) Коливання генератора подаютьсяна фо рмувач імпульсів ФІ (11) Джерелом світла (12) є світлодюд, або напівпровідниковий лазер Режим роботи джерела світла встановлюють таким, щоб воно випромінювало імпульси електромагнітних коливань в ті моменти часу, коли фаза вимірювальної напруги дорівнює нулю Передавальна оптична система (13) передає імпульси електромагнітних коливань на відбивач (7) Відбиті імпульси приймає приймальна оптична система (14) і передає їх на фотоелектронний помножувач ФЕН (15), який виконує функцію схеми збіжності Отримувані з ФЕН сигнальні імпульси прямують на давач інтервалу (16) Опорні коливання отримують діленням частоти вимірювальних коливань в поділювачі (17) Далі з них формують імпульси на ФІ (18), які йдуть на давач інтервалу (16) разом з сигнальними імпульсами, що формуються на ФІ (19), з ФЕН Імпульси, отримувані з давача, відкривають електронний ключ (20) на проміжок часу Д Через електронний ключ, коли він відкритий, проходять на лічильник (21) заповнюючи імпульси Вони формуються з вимірювальних коливань КІЛЬКІСТЬ заповнюючих імпульсів, які пройшли через ключ на лічильник, висвітлюється на табло фазометра, що знаходиться в пристрої обробки інформації (9) Щоб зменшити приладові помилки у всіх віддалекомірах є ОКЗ, яке часто вмикається автоматично Для того, щоб фазовий домір, виміряний фазометром світловіддалекоміра, дорівнював фазовому домірові на вимірювальній частоті, у віддалемірі є автоматичне підстроювання фази коливань гетеродина ФАП (22) Система ФАП складається із змішувача (23) і фазового детектора ФД (24) На змішувач ідуть вимірювальні коливання та коливання гетеродину (25) Запропонований спосіб визначення координат не зустрічався в проаналізованій літературі та патентних матеріалах і, отже, є новим При цьому досягається позитивний ефект, а саме значне підвищення стабільності та автоматизації вимірювання координат X та Y в умовах радіації Джерела інформації 1 Справочник геодезиста (Под ред В Д Большакова , Г П Левчука) М Недра, 1975г 2 Применение геодезических засечек, их обобщенные схемы и способы машинного решения (П И Баран , В И Мицкевич и др ) М Недра , 1986г 3 Авто колімаційні, поляризаційні і лазерні вимірювання в геодезії Монографія (Боровий В О ) Чернігів, РВВ - ЧДІЕіУ - НЦ МДВУ, 1999 231с 49198 _ZST~Y ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71