Спосіб оцінки ефективності лікування гіпертонічної хвороби в осіб похилого віку

Спосіб оцінки ефективності лікування гіпертонічної хвороби, що включає визначення спектра 3 симпатичної ланки регуляції, LF/HF - показник балансу вегетативної регуляції, та спектральні характеристики стану кровотоку в мікросудинах (Н, М, П, Д) де Н - амплітуда нейрогенного компоненту регуляції кровотоку в мікросудинах, М - амплітуда міогенного компоненту регуляції кровотоку в мікросудинах, П - амплітуда пульсового компоненту регуляції кровотоку в мікросудинах, Д - амплітуда дихального компоненту регуляції кровотоку в мікросудинах. Якщо у хворих після проведеної терапії спостерігається зменшення вкладу спектральних компонентів, що характеризують симпатичну активність (LF) та наявність периферичного вазоспазму (Н, М.) та не прогресують ознаки венозної недостатності означене лікування може вважатися ефективним. Приклад 1. У хворого 68 років з діагнозом гіпертонічна хвороба II стадії 2 ступеня був наступний стан показників центральної та периферичної ланок вегетативної регуляції: HF = 91,2±12,3 LF = 331,5±52,6 LF/HF = 3,6±0,85 Н = 0,132±0,01 М = 0,113±0,02 П = 0,196±0,02 Д = 0,066±0,01 Після терапії амлодипіном з лівообертаючим ізомером спостерігалось зниження рівня LF, зниження LF/HF, та одночасне збільшення Н та М компонентів спектру HF = 130,13±10,1 LF = 307,64±48,1 LF/HF = 2,4±0,88 Н = 0,237±0,02 М = 0,265±0,01 П = 0,144±0,01 Д = 0,041±0,001 Означені зміни свідчать про покращання як загального стану вегетативної регуляції, так і зменшення вазоспазму на рівня мікросудин Тож хворий може продовжити терапію даним препаратом. Приклад 2. У хворого 72 років з діагнозом гіпертонічна хвороба II стадії 2 ступеня був наступний стан показників центральної та периферичної ланок вегетативної регуляції: HF = 103,27±20,31 LF = 360,2±50,2 LF/HF = 3,4±0,72 Н = 0,132±0,02 M = 0,113± 0,01 П = 0,175±0,02 Д = 0,068±0,01 Після терапії амлодипіном рацематом зниження рівня LF, та LF/HF не спостерігалось, однак 49532 4 відбувалось збільшення Н та М компонентів спектру, що свідчить про зменшення ознак периферичного вазоспазму. В той же час у даного хворого одночасно із збільшенням Н та М спектральних характеристик відбувалось підвищення рівня Д волн, що свідчить про наявність венозного застою на рівня мікросудин, який в подальшому може призвести до розвитку периферичних набряків. HF = 113,54±12,87 LF = 351,46±42,3 LF/HF = 3,1±0,85 Н = 0,237±0,01 М = 0,284±0,002 П = 0,108±0,02 Д = 0,093±0,001 Таким чином, даний хворий потребує заміни препарату. Приклад 3. У хворого 67 років з діагнозом гіпертонічна хвороба II стадії 2 ступеня мав наступний стан показників центральної та периферичної ланок вегетативної регуляції: HF = 131,30±10,81 LF = 792,5±62,05 LF/HF = 6,03±0,34 Н = 0,134±0,01 М =0,112± 0,01 П = 0,185±0,02 Д = 0,064±0,01 Після терапії бета-адреноблокатором спостерігалось зниження рівня LF, та симпато-вагального індексу LF/HF при одночасному незначному зменшенню пульсового та збільшенню вкладу нейрогенного і міогенного компонентів в спектр периферичного кровотоку, що свідчить про покращення притоку крові до мікросудинного русла HF = 236,60±11,79 LF = 435,90±75,01 LF/HF = 2,26±0,72 Н = 0,163±0,01 М = 0,152±0,01 П = 0,168±0,01 Д = 0,047±0,001 Означені зміни свідчать про зменшення впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи як в центральній так І в периферичній ланках на тлі лікування, що свідчить про ефективність застосування даного препарату. Запропонований спосіб контролю за ефективністю терапії був застосований у 100 хворих літнього віку з діагнозом гіпертонічна хвороба II ст.. Встановлено, що запропонований спосіб є ефективним і дозволяє надійно діагностувати ефективність призначеного лікування, (табл. 1,2). Динаміка частотних показників центральної та периферичної регуляції у хворих похилого віку з ГХ на тлі лікування S і R - амлодипіном (табл.. 1). 5 49532 6 Таблиця 1 Показник LF, мс2 HF,мс2 LF/HF Н М П Д До лікування 328,5±52,6 93,2±12,3 3,5±0,85 0,134±0,01 0,115±0,02 0,197±0,02 0,065±0,01 S-амлодипін Після лікування 307,62±49,1 131,23±10,1* 2,3±0,88* 0,235± 0,02* 0,261±0,01* 0,148±0,01* 0,042±0,001* R-амлодипін До лікування Після лікування 357,8±50,2 345,56±47,3 106,37±20,31 110,66±12,87 3,3±0,72 3,1±0,85 0,133±0,02 0,236±0,01* 0,114±0,01 0,282±0,002* 0,176±0,02 0,109±0,02* 0,066±0,01 0,091±0,001* Примітка: * - р < 0,05 - вірогідна різниця показників між группами до та після лікування. Динаміка частотних показників центральної та периферичної регуляції у хворих похилого віку з ГХ на тлі лікування S і R-метопрололом (табл. 2) Таблиця 2 Показник LF, мс2 HF, мс2 LF/HF H M П Д S-метопролол До лікування Після лікування 692,8±82,06 4б7,90±75,01* 137,50±10,81 206,60±21,79* 5,03±0,66 2,26±0,72* 0,135±0,01 0,165±0,01* 0,113±0,02 0,163±0,01* 0,185±0,02 0,174±0,01 0,066±0,01 0,045±0,001* R-метопролол До лікування Після лікування 693,65±55,60 489,32±74,2* 123,4±26,30 199,80±22,45* 5,62±0,90 2,45±0,68* 0,134±0,02 0,144±0,01 0,114±0,01 0,171±0,02* 0,16±0,02 0,15±0,02 0,065±0,01 0,086±0,001* Примітка: * - р < 0,05 - вірогідна різниця показників між группами до та після лікування. Перевагою запропонованої корисної моделі є висока інформативність та ефективність. Впровадження запропонованого способу дозволить покращити контроль за лікуванням гіпертонічної хвороби в осіб похилого віку на основі врахування впливу препаратів на спектральні ха Комп’ютерна верстка М. Ломалова рактеристики центральної та периферичної ланок вегетативної регуляції, що буде сприяти індивідуалізації терапії та контролю її ефективності. Заявлений спосіб може бути використаний в клініко-діагностичних закладах та установах системи охорони здоров'я. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601