Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у осіб похилого та старечого віку

Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у осіб похилого та старечого віку шляхом призначення у комплексній терапії бетакаротину, відрізняється тим, що бета-каротин застосовують у вигляді харчової добавки "Каротин-401" по 20,0 г продукту три рази на добу за 30 хвилин до їжі протягом 30 днів. (19) (21) 2000042252 (22) 19.04.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Коваленко Лариса Іванівна (73) Інститут геронтології АМН України 37820 жується васкуляризація слизової оболонки та її трофіка. Це призводить до порушення резистентності організму, затримки трофічних процесів, зниження регенеративно-репаративних можливостей тканин, затяжному процесу рубцювання виразки. Застосування харчової добавки бета-каротину, який має антиоксидантну, антигіпоксичну та імуномодулюючу дію дозволяє стимулювати регенеративні процеси, підвищувати резистентність слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки до шкідливих факторів зовнішнього середовища, сприяє більш швидкому та ефективному відновленню її цілісності. Доведено, що каротиноїди приймають участь у формуванні каротиноксисом, які сприяють збільшенню дифузного переносу кисню тканинами, приймають участь в окисному метаболізмі клітин та підвищують адаптацію організму людини при старінні. Добова доза каротину у відповідності до норм фізіологічної потреби складає 4-6 мг для дорослих, оптимальна лікувальна доза для осіб похилого та старечого віку - 20-25 мг на добу. Унікальність природного бета-каротину полягає в його здатності утворювати із однієї своєї молекули дві молекули вітаміну А, тобто бути попередником цього вітаміну, не викликаючи гіпервітамінозу А. Спосіб здійснюється наступним чином. Після обстеження і підтвердження діагнозу виразкової хвороби пацієнту призначають курс противиразкової терапії, який включає інгібітори секреції шлунку, антигелікобактерні препарати, препарати вісмуту та бета-каротин у вигляді харчової добавки "Каротин-40" в кількості 20,0 г продукту (8 мг бетакаротину), який розчинюють у 0,5 склянці води (оскільки він є водорозчинним та для зручності вживання) і вживають 3 рази на добу (для підтримування постійної терапевтичної концентрації препарату), за 30 хвилин до їжі (час, протягом якого найкраще всмоктуються біологічно активні речовини). Курс лікування 30 днів (оптимальний термін для накопичення та ефективної дії). Вживання бета-каротину при цьому складає 24 мг на добу, що відповідає лікувальній дозі. Контроль ефективності лікування здійснювався за даними клінічних проявів, фіброезофагогастродуоденоскопії, патоморфологічних змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки. Проведено порівняння клінічних гр уп хворих виразкової хвороби у осіб похилого та старечого віку: І група - 20 пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки отримувала стандартний курс противиразкової терапії; II група - 20 пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки отримувала стандартний курс противиразкової терапії з доданням харчової добавки "Каротин-40". Ефективність застосування способу за даними клінічних проявів та патоморфологічних ознак (%) до початку та після закінчення лікування подано у табл. 1, 2. За період лікування побічних ефектів та алергічних реакцій не спостерігалося. Приклад 1. Хвора Н., 75 роки. Поступила у клініку Інституту геронтології 25.05.99 р. з діагнозом: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стадія загострення. Хворіє протягом 14 років. Терміни рубцювання при лікуванні рецидивуючої виразки дванадцятипалої кишки під дією традиційної терапії складали: у 1995 р. - 26 днів, у 1997 р. - 28 днів. Скарги на періодичні болі в епігастральній зоні, відчуття тяжкості у шлунку, н удоту, здуття живота, зниження апетиту, загальну слабкість. При ендоскопічному обстеженні у хворої виявлено виразковий дефект слизової оболонки на задній поверхні цибулини дванадцятипалої кишки до 0,9 см у діаметрі. Показники кислотоутворюючої функції шлунку за даними внутрішньошлункової рН-метрії - гіперацидність помірна. За результатами уреазного тесту присутня гелікобактерна інфекція. Призначений курс лікування: ампіцілін по 500 мг 4 рази на добу, метронідазол по 250 мг 4 рази на добу, препарати вісмуту (де-нол) 120 мг х 4 рази на добу, квамател 20 мг два рази на добу. До основного курсу лікування додана біологічно активна речовина бета-каротин у вигляді харчової добавки "Каротин-40" по 20,0 г продукту, який розчинюють в 0,5 склянці кип'яченої води і вживають 3 рази на добу за 30 хвилин до їжі протягом 30 днів. Через 2 дні, з початку лікування, хвора відчула зменшення больового синдрому в епігастральній зоні. Повністю зникли диспептичні прояви та покращилося загальне самопочуття хворої на 7 добу. Під час ендоскопічного контролю на 14 добу спостерігалося зменшення виразкового дефекту до 0,4 мм. На 22 добу, тобто значно раніше, ніж в попередніх курсах, відмічено повне рубцювання виразкового дефекту, відмічена відсутність набряку слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Побічних реакцій призначене лікування у хворої не викликало. Хвора виписана на 24 добу у задовільному стані. Рекомендовано вживати бета-каротин ще 6 діб. Приклад 2. Хворий К., 64 роки. Поступив у клініку інституту геронтології 12.02.99 р. з діагнозом: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стадія загострення. Хворіє протягом 12 років. Терміни рубцювання при лікуванні рецидивуючої виразки дванадцятипалої кишки під дією традиційної терапії складали: у 1996 р.-28 днів, у 1998 р. - 30 днів. Скарги на біль в епігастральній зоні, лівому та правому підребер'ї, нудо ту, блювання. Під час ендоскопічного обстеження у хворого виявлено виразковий дефект слизової оболонки на верхній поверхні цибулини дванадцятипалої кишки до 1,1 см у діаметрі. Відмічені прояви періульцерозного запалення, ерозії в препілоричному відділі шлунку. Показники кислотоутворюючої функції шлунку за даними внутрішньошлункової рН-метрії - гіперацидність виражена. За результатами уреазного тесту присутня гелікобактерна інфекція. Призначений курс лікування: ампіцілін по 500 мг 4 рази на добу, метронідазол по 250 мг 4 рази на добу, препарати вісмуту (де-нол) 120 мг х 4 рази на добу, квамател 20 мг два рази на добу. До основного курсу лікування додана біологічно активна речовина бета-каротин у вигляді харчової добавки "Каротин-40" по 20,0 г продукту, який розчинюють в 0,5 склянці кип'яченої води і вживають 3 рази на добу за 30 хвилин до їжі протягом 30 днів. Через 3 дні, з початку лікування, хворий відчув зменшення больового синдрому в епігастральній зоні. Повністю зникли диспептичні прояви та покращилось загальне самопочуття хворого на 9 2 37820 добу. Під час ендоскопічного контролю на 14 добу відмічено зменшення виразкового дефекту до 0,6 мм у діаметрі, епітелізація ерозій слизової оболонки шлунку. На 24 добу, тобто значно раніше, ніж у попередніх курсах, установлено повне рубцювання виразкового дефекту, зникли набряки слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Побічних реакцій не спостерігалося. Хворий виписаний на 28 добу в задовільному стані. Рекомендовано вживати бета-каротин ще 2 доби. Таким чином, результати клінічного дослідження довели, що спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у осіб похилого та старечого віку підвищує ефективність лікування. Швидше зникають основні клінічні синдроми захворювання, зменшуються патоморфологічні зміни слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, скорочуються терміни рубцювання виразки на 2-4 дні, поліпшується самопочуття пацієнтів. Спосіб не викликає побічних ефектів, алергічних реакцій, зручний у дозуванні і може застосовуватись як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах. Джерела інформації. 1. Дегтярева И.И., Харченко Н.В. Язвенная болезнь. - К., 3доров'я, 1995. - 336 с. 2. П. № 12417А, Україна, МКВ А61К35/26. Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. - Опубл. 1997. - № 1. 3. А. С. № 1572636, СССР, МКИ А61К35/78. Способ лечения язвенной болезни. - Опубл. 1990. - № 23. 4. Нелюбин В.В., Лебедева И.П., Бочкарев Е.Г. и др. Применение водорастворимого бета-каротина (веторон) в комплексном лечении больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и хроническим проктосигмоидитом в условиях многопрофильного курорта "Краинка". // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 1994. - № 4.-С. 20-22. Таблиця 1 І гр упа (стандартна терапія) n=20 7,5±1,65 9,3±1,73 14,15±1,85 26,3±2,67 65,0 Клінічні прояви Тривалість больового синдрому, дні Тривалість диспептичного синдрому, дні Тривалість астеновегетативного синдрому, дні Середні терміни рубцювання виразок, дні Рецидиви протягом року, % II гр упа (стандартна терапія + бета-каротин) n=20 5,3±1,22 7,05±1,49 10,25±2,82 22,25±2,27 15,0 Таблиця 2 Патоморфологічні ознаки Набряк слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки Наявність активного гастродуоденіту Атрофія: Слабка Помірна Виразна Наявність виразкового дефекту І гр упа II гр упа (стандартна терапія) (стандартна терапія + n=20 бета-каротин) n=20 Наявність патоморфологічних ознак, % випадків 1-й день 30-й день 1-й день 30-й день 100 15 100 100 85 29,4 41,2 29,4 100 20 80 37,5 37,5 25,0 10 100 85 23,5 41,2 35,3 100 70 57,1 28,6 14,3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3