Спосіб оцінки ефективності лікування гіпертонічної хвороби

Спосіб оцінки ефективності лікування гіпертонічної хвороби, що включає проведення контроль 28749 пресії компонентів РАС у максимальному ступені залучені в патогенез гіпертензії [4]. АІІ - активний пептидний гормон, який утворюється РАС [1]. АІІ належать багаточисельні важливі фізіологічні ефекти на серцево-судинну систему, пов'язані з регуляцією кров'яного тиску, судинного тонусу, серцевого та судинного росту [1, 5]. АІІ стимулює секрецію альдостерону наднирниками, збільшує абсорбцію натрію нирками, активує симпатичну нервову систему, сприяє зростанню серцевих скорочень [1]. АПФ - ключовий компонент РАС, перетворює неактивний декапептид ангіотензин-І у активний октапептид АІІ і таким чином має важливе значення у патогенезі гіпертензії та інших серцевосудинних захворювань [6, 7]. Дослідження за запропонованим способом, проведені у Інституті терапії АМН України, показали, що застосування лікування перемінним МП хворих ГХ призводить до стабілізації показників РАС (n-41). За умов високого рівня АІІ і/або АПФ до лікування відбувається їх пониження під впливом перемінного МП, при низькому - зростання. У ряді випадків спостерігали збільшення АІІ і/або АПФ, яке перевищувало норму, що є неблагоприємним ефектом і потребує додаткової корекції. Відмічено, що пониження рівня АІІ під впливом перемінного МП відбувається при його концентрації до лікування 20 пг/мл і більше. Відповідна межа рівня АПФ становить 39,5 Од. У осіб з високим рівнем АПФ до лікування спостерігали його пониження у межах норми і нижче, а характер змін АІІ у даного контингенту осіб часто мав несуттєве значення. Цим фактом обумовлена можливість використання у якості критерію оцінки ефективності лікування лише рівня АПФ. На основі вказаних відомостей зроблено висновок: по вихідному рівню АІІ і/або АПФ до лікування можна проводити оцінку ефективності призначеного лікування із застосуванням перемінного МП. Відрізняючі ознаки запропонованого рішення відповідають критерію "новизна" та вимогам винахідницького рівня. Проведені дослідження за запропонованим способом свідчать, що його впровадження у медичну практику дозволяє прогнозувати досягнення терапевтичного ефекту впливу перемінним МП до початку курсу лікування ГХ, а також надає можливість здійснювати контроль своєчасного призначення адекватної терапії хворим ГХ. Достовірність запропонованого способу становить 95%. Запропонований спосіб здійснюють у наведеній послідовності: 1. До початку лікування ГХ, переважно ранніх стадій, із застосуванням перемінного МП у крові визначають концентрацію А-ІІ і/або активність АПФ відомими методами, наприклад радіоімунологічним з використанням стандартизованих тест-наборів. 2. Судять про ефективність лікування ГХ із застосуванням перемінного МП при концентрації А-ІІ 20 пг/мл і більше і/або активності АПФ 39,5 Од. і більше. 3. Прогнозують неефективність лікування ГХ із застосуванням монотерапевтичного впливу пе ремінним МП при концентрації А-ІІ до 20 пг/мл і/або активності АПФ до 39,5 Од. Приклад 1 Хворий М., 16 років. Історія хвороби № 2364. Поступив до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом гранична артеріальна гіпертензія. Максимальний АТ - 150/80 мм рт.ст., "робочий" АТ – 120/80 мм рт.ст. Скарги: головні болі, запаморочення, серцебиття, астеноневротичні проявлення, підвищення АД. Термін захворювання до 1 року. Анамнез: Дитячі інфекції, часті захворювання ангіною. Паління, зловживання алкоголем, надмірне вживання повареної солі заперчує. Об'єктивний статус: Стан задовільний. Серце - межі відносної тупості не поширені, тони звучні, систолічний шум на верхушці, діяльність ритмічна. ЕКГ: Синусова тахікардія, ознак гіпертрофії міокарду лівого шлуночка (ГЛШ) не виявлено. Рентгенологічне дослідження: Серце і легені не змінені. Ультразвукове дослідження серця: Легка ступінь пролабірування мітрального клапану. За запропонованим способом до початку лікування з використанням перемінного МП проведене біохімічне дослідження, у процесі якого визначали концентрацію А-ІІ у плазмі і/або активність АПФ у сироватці крові радіоімунологічним методом. Результати дослідження: Концентрація А-ІІ у плазмі крові становить 130,56 пг/мл (більше 20 пг/мл), активність АПФ – 57,2 Од. (більше 39,5 Од.). Хворому доцільно призначення курсу монотерапії перемінним МП. Хворому був призначений курс монотерапії перемінним МП. Вплив перемінним низькочастотним магнітним полем здійснювали з використанням апарату "Полюс-101" протягом 10 днів, 20 хвилин/день. Синусоїдальний вид імпульсів, максимальна магнітна індукція 1,5-2,0 мТл. Частота індукторів 700-1000 Гц. Після закінчення курсу лікування: Концентрація А-ІІ – 53,7 пг/мл (пониження, не досягає нормального рівня), активність АПФ – 22,2 Од. (пониження поза нормальний рівень). АТ 120-130/80 мм рт.ст. Результати повторного проведеного дослідження підтверджують ефективність проведення магнітотерапії. Заключення: Запропонований спосіб дозволяє прогнозувати досягнення терапевтичного ефекту від застосування перемінного МП до початку курсу лікування, оцінювати лікування ГХ із використанням перемінного МП ефективним. Приклад 2 Хвора З, 28 років. Історія хвороби № 2878. Поступила у клініку Інституту терапії АМН України з діагнозом ГХ І стадії. Максимальний АТ – 170/100 мм рт.ст., "робочий" АТ – 120/80 мм рт.ст. Скарги: головні болі, безсоння, запаморочення, серцебиття, астеноневротичні проявлення, підвищення АТ. Термін захворювання до 5 років. 2 28749 Анамнез: Дитячі інфекції, часті захворювання ангіною. Паління, зловживання алкоголем, надмірне вживання повареної солі заперечує. Об'єктивний статус: Стан задовільний. Серце - границі відносної тупості розширені вліво на 1,0 см, тони звучні, акцент II тону на легеневій артерії, розширення І тону на верхушці, діяльність ритмічна. ЕКГ: Синусова тахікардія, ГЛШ. Рентгенологічне дослідження: Серце - помірна ГЛШ, аорта не змінена. Ультразвукове дослідження серця: Ознаки ГЛШ. За запропонованим способом до початку лікування із застосуванням перемінного МП проведене біохімічне дослідження, у процесі котрого визначали концентрацію А-ІІ у плазмі і/або активність АПФ у сироватці крові радіоімунологічним методом. Результати дослідження: Концентрація А-ІІ 268,12 пг/мл (нормальний рівень - до 20 пг/мл), активність АПФ – 37,96 Од. Хворому призначений курс монотерапії перемінним МП. Після закінчення курсу лікування проведене повторне біохімічне дослідження крові: концентрація А-ІІ становить 71,2 пг/мл (пониження, не досягає нормального рівня), активність АПФ - 39,14 Од. (несуттєва зміна). АТ – 120/80 мм рт.ст. Результати повторного проведеного дослідження показують ефективність застосування магнітотерапії. Заключення: Запропонований спосіб дозволяє прогнозувати досягнення терапевтичного ефекту від застосування перемінного МП до початку курсу лікування, оцінювати лікування ГХ із використанням перемінного МП ефективним. Приклад 3 Хвора С., 29 років. Історія хвороби № 229. Поступила до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом ГХ II стадії. Максимальний АТ 240/140 мм рт.ст., "робочий" АТ – 140/80 мм рт.ст. Скарги: головні болі, підвищення АТ. Термін захворювання до 5 років. Лікувалась не регулярно. АТ контролювала періодично. Анамнез: Дитячі інфекції. Паління, зловживання алкоголем, надмірне вживання повареної солі заперечує. Об'єктивний статус: Стан задовільний. Серце границі відносної тупості розширені вліво, тони звучні, акцент II тону на аорті, діяльність ритмічна. ЕКГ: Синусовий ритм, ГЛШ. Рентгенологічне дослідження: Гіпертрофія та значна ділятація лівого шлуночка, кальциноз лівої коронарної артерії, розширення аорти. Ультразвукове дослідження серця: Ознаки помірно вираженої ГЛШ. За запропонованим способом до початку лікування із застосуванням перемінного МП проведене біохімічне дослідження, у процесі якого визначали концентрацію А-ІІ у плазмі і/або активність АПФ у сироватці крові радіоімунологічним методом. Результати дослідження: Концентрація А-ІІ 22,3 пг/мл (більше 20 пг/мл), активність АПФ 14,2 Од. Хворій призначений курс монотерапії перемінним МП. Після закінчення курсу лікування проведене повторне біохімічне дослідження крові: Концентрація А-ІІ - 19,9 пг/мл, активність АПФ – 32,0 Од., АТ - 120/70 мм рт.ст. Результати повторного проведеного дослідження показують ефективність проведення магнітотерапії. Заключення: Запропонований спосіб дозволяє прогнозувати досягнення терапевтичного ефекту від застосування перемінного МП до початку курсу лікування. Приклад 4 Хворий А., 49 років. Історія хвороби № 3078. Поступив до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом ГХ II стадії. Максимальний АТ - 200/100 мм рт.ст., "робочий" АТ - 140150/90 мм рт.ст. Скарги: головні болі у потилиці та лобі, запаморочення, підвищення АТ, відчуття не хватки повітря. Термін захворювання 12 років. Анамнез: Дитячі інфекції. Паління, зловживання алкоголем, надмірне вживання повареної солі заперечує. Об'єктивний статус: Стан задовільний. Серце границі відносної тупості розширені вліво на 0,5 см, тони звучні, акцент II тону над аортою, діяльність ритмічна. ЕКГ: Синусовий ритм, ГЛШ. Рентгенологічне дослідження: Ознаки ГЛШ. Ультразвукове дослідження серця: Ознаки ГЛШ. За запропонованим способом до початку лікування із застосуванням перемінного МП проведене біохімічне дослідження, у процесі якого визначали концентрацію А-ІІ у плазмі і/або активність АПФ у сироватці крові радіоімунологічним методом. Результати дослідження: Концентрація А-ІІ у плазмі крові становить 13,84 пг/мл, активність АПФ у сироватці крові - 56,22 Од. (більше 39,5 Од.). Хворому був призначений курс монотерапії перемінним МП. Після закінчення курсу лікування було проведене повторне біохімічне дослідження крові: Концентрація А-ІІ - 25,03 пг/мл (підвищення, перевершення нормального рівня), активність АПФ – 18,04 Од. (пониження). АТ - 140/90 мм рт.ст. Результати повторного проведеного дослідження показують несуттєвий е фект проведеного курсу магнітотерапії. Заключення: Запропонований спосіб забезпечує можливість здійснювати контроль своєчасного призначення адекватної терапії хворим на ГХ. Джерела інформації 1. Guthrіе G.Р. Аngіоtеnsin rесерtоrs: рhуsiоlogу аnd рhаrmасоlоgy // Сlіn. СаrdіоІоІ. - 1995. - 18, (6. SuррІ. 3). - Р. 29-34. 2. Нoltz J. РаthорhуsioІоgу of hеаrt fаіlurе аnd thе rеnin-аngіоtеnsin sуstеm // Ваsіс. Rеs. Саrdіol. 1993. - 88, Suррl. 1. - Р. 183-201. 3. Васильев Ю.М., Яковлева С.Д. Магнитотерапия в кардиологии // Врач. дело. - 1990.- № 3. С. 42-47. 3 28749 4. Ito М., Оlіvеrio М.І., Маnnоn Р.J. еt аl. // Рrос. Nаtl. Асаd. Sci. USА. - 1995. – 92, (8). - Р. 35213525. 5. Rоlfs А., Wеbеr Rоlfs І., Rеgіtz Zаgrоsеk V. еt аl. // Еur. Неаrt. J. - 1994. - 15, Suррl. D. - 108-112. 6. Nаkаi К., Sуоh. Т., Ніrаmоrі К. Аngiоtеnsin-І соnvеrtіng еnzуmе // Nірроn. Rіnshо. - 1995. – 53, (5). - 1232-1236. 7. Nаkаi К., Itoh. C., Міurа Y. еt аl. // Rinshо. Bуоrі. - 1995. - 43, (4). - 347-352. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 4