Пристрій для голковколювання

1. Пристрій для голковколювання, що містить ручку-тримач, яка з'єднана з контактною частиною, який відрізняється тим, що контактна частина містить дві металеві голки однакової довжини, виконані з однорідних металів або сплавів металів, нижні частини яких загострені, а на верхніх частинах обох голок виконані навивки із проводів різнорідних металів, при цьому кінці проводів навивок 3 вань температури зовнішнього повітря змінюється величина термоЕРС, а, відповідно, і , величина струму між електродами. Недоліком пристрою є значний вплив на величину струму, що протікає, опору шкіряного покриву пацієнта, що залежить від безлічі 4)акторів (вологості шкіряного покриву, стану пацієнта, часу проведення процедури і т.п.), а також вплив на величину струму, що проходить через вегетативне утворення БАТ, рН середовища в тілі пацієнта через яке буде проходити струм по всій висоті голки-електрода. Це пояснюється наступним. БАТ розглядають як шкіряну проекцію вегетативних утворень розташованих у дермі і підшкіряній клітковині. На поверхні шкіри БАТ має поперечник 5-7 мм і по своїй гістологічній будові чітко відрізняється від іншої шкіри. Однак, саме вегетативне утворення БАТ, площа якого за даними різних авторів коливається від 0,4-0,6 до 10 мм2, може перебувати на значній відстані від шкіряного покриву і визначається тільки по відповідній реакції під час введення голки [Тыкочинская Э. Д. Основи иглорефлексотерапии. М.Медицина, 1979, стор. 54]. Крім того, пристрою властивий недолік - травматичність при введенні голки в БАТ. Це пояснюється наступним. Процедура введення голки в БАТ «триває доти, поки у хворого у відповідній області не з'являються так названі «особливі відчуття» почуття ваги, розпирання, похолодання, жару, проходження електричного струму. Якщо відчуття не з'являються, то голку варто підтягти і, не витягаючи її зі шкіри, зробити укол в іншому напрямку або поруч» [Фин Ли Да, Парманенков Д.Л. Иглотерапия і прижигание, Ленинград, Медгиз, 1965, стр. 20-21]. Якщо і при цьому не досягаються бажані відчуття «голку виймають і уколюють у нове місце» [Ингамджанов М.И. Практическое пособие по иглотерапии. Ташкент, Изд. Минздрав УзССР, 1960, стр. 11]. Завданням корисної моделі є зниження травматичності і хворобливості при введенні голки в БАТ і підвищення ефективності лікування за рахунок виключення шунтуючого впливу на величину струму, що протікає через вегетативне утворення БАТ, опору шкіряного покриву і підшкіряних ділянок тіла пацієнта. Зазначена мета досягається тим, що пристрій для голковколювання, що містить ручку-тримач яка з'єднана з контактною частиною. Відповідно до корисної моделі, контактна частина містить дві металеві голки однакової довжини, виконані з однорідних металів або сплавів металів, нижні частини яких загострені, а на верхніх частинах обох голок виконав:! навивки із проводів різнорідних металів, при цьому кінці проводів навивок спаяні між собою і утворюють термоелемент, що створює при нагріванні спаю термоелектрорушійну силу на кінцях голок, верхні частини голок разом з навивками проводів жорстко і співвісно закріплені в загальній ручці-тримачі виконаної з діелектрика, при цьому спай термоелемента розташований відкрито на верхній частині ручкитримача, а відстань між осьовими лініями голок дорівнює або менше поперечника шкіряної ділянки біологічно активної точки (БАТ) людини. 50046 4 Для недопущення проходження струсу між голками-електродами по шкірі і рН середовище підшкіряних ділянок тіла пацієнта, розташованих вище вегетативного утворення БАТ, верхня частина однієї з голок, починаючи від ручки-тримача покрита шаром діелектричного матеріалу, а висота нижньої, неізольованої частини цієї голки дорівнює або більше поперечника вегетативного утворення БАТ. Заявлена корисна модель ілюструється схемами, де на фіг. 1 показаний вид попереду пристрою; на фіг. 2 - вид пристрою збоку. Пристрій для голковколювання містить у собі дві голки 1 і 2 однакової довжини, виготовлених з однорідних матеріалів, нижні частини яких загострені, а на верхніх частинах виконані навивки 3 і 4 з різнорідних металів, при цьому, верхні частини голок 1 і 2 разом з навивками 3 і 4 жорстко і співвісно закріплені на відстані одна від одної в ручцітримачі 5, виконаної з діелектричного матеріалу (наприклад, із прозорої пластмаси). У пропонованому пристрої доцільно використати голки довжиною до 5 см, що виключає порушення їх сносності при введенні в БАТ. Відстань між осями голок вибирається залежно від їхньої товщини - зі збільшенням товщини голок відстань збільшується. З метою збільшення ймовірності влучення однієї або обох голок 1 і 2 у вегетативне (підшкіряне) утворення БАТ, відстань між голками вибирається рівним або менше поперечника шкіряної ділянки БАТ рівного 5 7 мм. Для виключення розриву тканин пацієнта між сусідніми голками 1 і 2 цю відстань доцільно вибирати в межах від 2,5 до 5,0 мм. Кінці навивок 3 і 4 проводів довжиною 15-20 мм, яка забезпечує надійний контакт з голками, спаяні між собою, утворюючи термоелемент 6, спай 7 якого розташовується на поверхні ручки-тримача 5. Поверхня однієї з голок (наприклад 2) починаючи від ручки-тримача 5 покрита шаром ізоляційного матеріалу 8, що виключає проходження струму між голками 1 і 2 через шкіряний покрив і рН середовище в підшкіряних шарах тіла пацієнта. Нижня частина голки 2 залишається неізольованою на висоту, яка дорівнює або більше поперечника вегетативного утворення БАТ, площа якого коливається від 0,4-0,6 до 10 мм2. Максимальний ефект впливу на вегетативне утворення БАТ досягається в тому випадку, коли електричний струм, обумовлений наявністю тармоЕРС на кінцях електродівголок 1 і 2, створюваної термоелементом 6 при нагріванні його спаю 7, проходить по всій площі поперечного переріза вегетативного утворення БАТ. Тому висота нижньої, неізольованої частини голки 2 доцільно вибирати рівною 3-6 мм. Пристрій працює в такий спосіб. Відомими методами визначають місце розташування необхідної БАТ на шкіряному покриві пацієнта, у яку натискаючи на спай 7 верхньої частини ручки-тримача 5 одночасно вводять голки 1 і 2 на задану глибину в підшкіряні шари тіла пацієнта. Ширина ручки тримача 5 залежить від відстані між голками 1 і 2 і складає 15-20 мм, а висота в залежності від висоти навивок 3 і 4 і дорівнює 10 - 15 мм. Контакт пальців руки лікаря зі спаєм 7 термоелемента 6 гарантує появу термоЕРС на кінцях голок 1 і 2 за 5 50046 рахунок надійного контакту навивок проводів 3 і 4 з поверхнею голок 1 і 2. Слід зазначити, що матеріали проводів термоелемента вибираються такими, щоб у місцях навивок 3 і 4 на голки 1 і 2 не створювалися додаткові термоЕРС. Імовірність влучення однієї або обох голок 1 або 2 у вегетативне утворення БАТ збільшується вдвічі в порівнянні із застосуванням відомого пристрою, що складає з однієї голки. Крім того, відсутність шунтуючого впливу шкіряного покриву і підшкіряної частини дерми пацієнта величину струму, що проходить через вегетативне утворення БАТ, гарантує проходження електричного струму тільки в районі розташування вегетативного утворення по ланцюзі, - термоелемент 6, неізольована ділянка голки 2, підшкіряне утворення БАТ, рН середовище в тілі пацієнта і через неізольовані частини голки 1 до термоелемента 6. Величина струму який проходить через вегетативне утворення БАТ визначається, в першу чергу, величиною різниці потенціа Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 лів, створюваної термоелементом 6, що, у свою чергу, залежить від матеріалу проводів 3 і 4 і температури спаю 7, і змінюється в межах декількох десятків мілівольт. Таким чином, на вегетативне утворення БАТ здійснюється подвійний вплив механічне (однієї або двома голками) і електричне, за рахунок проходження через нього струму, величина якого порівнянна з «біострумами в тілі людини, викликуваними різницею потенціалів порядку десятка мілівольт» [Иванов-Муромский К.А. Нейро-электрика, мозг, организм. Киев, Наукова думка, 1983, стр.96]. Пропонований пристрій дозволяє зменшити травматичність і хворобливість процедури голковколювання, а також підвищити ефективність лікування за рахунок виключення шунтуючого впливу на величину струму що проходить через вегетативне утворення БАТ, опору шкіряного і підшкіряних ділянок тіла пацієнта. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601