Спосіб обробки внутрішніх поверхонь тригранних кутів деталей

Спосіб обробки внутрішніх поверхонь тригранних кутів деталей, що полягає в попередній обробці внутрішніх граней тригранного кута, який відрізняється тим, що деталь не знімають, а повертають навколо осі, паралельної осі шпинделя, доти, поки бісектриса перпендикулярного осі шпинделя плоского кута основи деталі не стане паралельною одній із координатних площин, потім нахиляють деталь таким чином, щоб вісь тригранного кута була паралельною осі шпинделя, свердлять різцем-фрезою уздовж осі тригранного 3 Поставлена задача вирішується тим, що після попередньої обробки внутрішніх граней тригранного кута деталь не знімають, а повертають навколо осі, паралельної осі шпинделя, доти, поки бісектриса перпендикулярного осі шпинделя плоского кута основи деталі не стане паралельною одній із координатних площин, потім нахиляють деталь таким чином, щоб вісь тригранного кута була паралельна осі шпинделя, свердлять різцем-фрезою уздовж осі тригранного кута на глибину розташування трьох граней до його вершини, далі фрезерують грані кожного двогранного кута уздовж ребер до вершини тригранного кута, причому, різецьфрезу переміщають у функціональній лінійній залежності одночасно по трьох координатах, а головний кут у плані при вершині різця-фрези для кожного тригранного кута обчислюють як функцію від плоских кутів тригранного кута по формулі: 1 cos sin 2 arcsin , 2 cos 2 1 cos sin де: - половина плоского кута тригранного кута, паралельного площині, на якій установлена деталь; - два інших плоских кути тригранного кута, не паралельних площині, на якій установлена деталь. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак винаходу і технічним результатом полягає в наступному. Завдяки тому, що деталь не знімають, а повертають навколо осі, паралельної осі шпинделя доти, поки бісектриса перпендикулярного осі шпинделя плоского кута основи деталі не стане паралельною одній із координатних площин, потім нахиляють деталь таким чином, щоб вісь тригранного кута була паралельна осі шпинделя, свердлять різцем-фрезою уздовж осі тригранного кута на глибину розташування трьох граней до його вершини, далі фрезерують грані кожного двогранного кута уздовж ребер до вершини тригранного кута, причому, різець-фрезу переміщають у функціональній лінійній залежності одночасно по трьох координатах, а головний кут у плані при вершині різця-фрези для кожного тригранного кута обчислюють як функцію від плоских кутів тригранного кута по формулі: 1 cos sin 2 arcsin , cos 2 1 cos sin 2 де: - половина плоского кута тригранного кута, паралельного площині, на якій установлена деталь; - два інших плоских кути тригранного кута, не паралельних площині, на якій установлена деталь, знижується тривалість і трудомісткість, підвищується економічність та якість обробки внутрішніх поверхонь тригранних кутів деталей. Сутність способу, що заявляється, пояснюється кресленнями, де на Фіг.1 схематично зображене розташування оброблюваної деталі в аксонометрії, у якої плоскі кути тригранного кута (ТГК)=90 . На Фіг.2 схематично зображена основа оброблюваної деталі, у якої плоскі кути ТГК 90°, а також 50151 4 нумерація кутів основи і її розташування щодо оператора на робочому місці. На Фіг.3 зображена оброблювана деталь у трьох проекціях. Пропонований спосіб полягає в такому. Заготовку для попередньої й остаточної обробки деталі встановлюють один раз на похилоповоротному столі (ППС), закріпленому на верстаті з ЧПУ. Для попередньої обробки деталь установлюють таким чином, щоб одна грань ТГК була перпендикулярною осі шпинделя, а одне ребро цієї грані було паралельним координатній осі X. Як правило, у верстатах з ЧПУ вісь Z паралельна осі шпинделя, вісь X - горизонтальна, а вісь Y перпендикулярна осям X і Z. Далі кінцевою фрезою з відповідним конусом, наприклад, рівним ливарному ухилу прес-форми, фрезерують ТГК уздовж ребер плоского кута, установленого перпендикулярно осі шпинделя. Після фрезерування грані плоских кутів не паралельні площині, на якій установлена деталь, дорівнюють куту (див. Фіг.1, Фіг.2). Після попередньої обробки деталі в кожному тригранному куті залишається невибраний матеріал (скруглення, рівне радіусу фрези). Для остаточної обробки ТГК, наприклад, кута 1 (див. Фіг.1), деталь не знімають, а повертають за допомогою похило-поворотного столу на кут 180°, де - кут, який дорівнює половині плоского кута, перпендикулярного осі шпинделя. При цьому, бісектриса OD (див. Фіг.1) перпендикулярного осі шпинделя плоского кута АОВ=2 основи деталі буде паралельною одній із координатних площин.Потім похило-поворотний стіл нахиляють у площині XZ на кут - (90°- ) (див. Фіг.1), де - головний кут у плані при вершині різця-фрези. Причому, одна сторона кута 90°- завжди паралельна осі шпинделя і не збігається з ребром ТГК ОС, якщо плоскі кути 90°. Таким чином, вісь ТГК оброблюваної деталі (ОО) установлюють паралельно осі шпинделя. Вісь ТГК ОО, як і осі всіх тригранних кутів, проходить через вершину ТГК, і кожна її точка віддалена від граней ТГК на рівні відстані. Закріплюють у шпиндель різець-фрезу і свердлять уздовж осі ТГК на глибину розташування трьох граней до його вершини. Далі фрезерують грані кожного двогранного кута уздовж ребер до вершини ТГК, причому, різець-фрезу переміщають у функціональній лінійній залежності одночасно по трьох координатах, а головний кут у плані при вершині різця-фрези для кожного тригранного кута обчислюють як функцію від плоских кутів ТГК по формулі: 1 cos sin 2 arcsin , cos 2 1 cos sin 2 де: - половина плоского кута ТГК, паралельного площині, на якій установлена деталь; - два інших плоских кути ТГК, не паралельні площині, на якій установлена деталь. Причому, якщо всі плоскі кути ТГК=90°, то головний кут у плані при вершині різця-фрези ( ) можна обчислювати по спрощеній формулі: 5 50151 arctan 0,5. Усі наявні ТГК деталі обробляють аналогічним способом. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 Використання запропонованого способу дозволить знизити тривалість і трудомісткість, підвищити економічність та якість обробки внутрішніх поверхонь тригранних кутів деталей. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601