Спосіб прогнозування летального кінця при лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом

Спосіб прогнозування летального кінця при лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом, що включає оцінку факторів ризику обтяження хвороби, який відрізняється тим, що для недоношених дітей 3 Даний спосіб прогнозування летального виходу при лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. Основним недоліком способу-прототипу є тривалість спостереження та обстеження пацієнта, що може призвести до пізнього застосування адекватних лікувальних та профілактичних заходів. У зв'язку з вищезазначеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності прогнозування летального виходу при лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі прогнозування летального виходу при лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрессиндромом, що включає оцінку факторів ризику обтяження хвороби, згідно з корисною моделлю, для недоношених дітей враховують гестаційний вік; патологію анте-, інтра-, постнатального періоду; затримку внутрішньоутробного розвитку; асфіксію; гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи; дихальну недостатність; синдром симптоматичної відкритої артеріальної протоки; термін виробництва апарату штучної вентиляції легень; об'єм оксигенотерапії; тривалість проведення штучної вентиляції легень; для доношених дітей враховують патологію анте-, інтра-, постнатального періоду; асфіксію, гіпоксичноішемічне ураження центральної нервової системи; дихальну недостатність; термін виробництва апарату штучної вентиляції легень; об'єм оксигенотерапії; тривалість проведення штучної вентиляції легень; кожному фактору ризику присвоюють визначену кількість балів і летальний вихід прогнозують у недоношених дітей при 45 балах; у доношених дітей при 35 балах. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності прогнозування летального виходу при лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом, обумовлений тим, що враховано комплекс факторів ризику обтяження перебігу хвороби та їх кількісний вимір, що дозволяє скоротити терміни прогнозування виходу ШВЛ та призначити адекватну терапію або, в разі необхідності, змінити її. Спосіб виконують наступним чином: При лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом летальний вихід прогнозують у недоношених дітей при гестаційному віці 24-37 тижнів (5 балів); наявності патології анте-, інтра-, постнатального періоду (5 балів); затримці внутрішньоутробного розвитку (3 50205 4 бали); асфіксії (5 балів); гіпоксично-ішемічному ураженню центральної нервової системи (ГІУ ЦНС) (5 балів); дихальній недостатності (5 балів); синдромі симптоматичної відкритої артеріальної протоки (2 бали); ШВЛ апарати виробництва до 2007 року (5 балів); оксигенотерапії з Fio2 більше 0,4 (5 балів); тривалості проведення ШВЛ більше 10 днів (5 балів). Загальна кількість - 45 балів. При лікуванні штучною вентиляцією легень новонароджених та дітей першого року життя з респіраторним дистрес-синдромом летальний вихід прогнозують у доношених дітей при наявності патології анте-, інтра-, постнатального періоду (5 балів); асфіксії (5 балів); ГІУ ЦНС (5 балів); дихальній недостатності (5 балів); ШВЛ апарати виробництва до 2007 року (5 балів); оксигенотерапії з FiO2 більше 0,4 (5 балів); тривалості проведення ШВЛ більше 10 днів (5 балів). Загальна кількість 35 балів. Ефективність способу, який заявляється, ілюструє наступний клінічний приклад: Приклад. Володимир П., народився 30.01.05, помер 06.05.05. Дитина від матері з обтяженим акушерським анамнезом: гестоз, фетоплацентарна недостатність, пологи в терміну гестації 30 тижнів, маса тіла 1000 г., асфіксія при пологах, оцінка по Апгар 4-7 балів. Доставлений до відділення неонатальної реанімації та інтенсивної терапії в першу добу життя. Було діагностовано затримку внутрішньоутробного розвитку - симетричний варіант, асфіксію, синдром дихальних розладів. Отримував штучну вентиляцію легень апаратом SLE 2000 (ШВЛ апарат виробництва до2007 року, оксигенотерапія з FiO2 більше 0,4). При намаганні припинити ШВЛ виникала дихальна недостатність, грудна клітина в дитини набувала бочкоподібну форму, втягнення міжреберних проміжків, розвинулись ознаки легеневої гіпертензії та правошлуночкової недостатності. При ультразвуковому обстеженні діагностовано синдром персистуючої фетальної кровотечі, симптоматична відкрита артеріальна протока. Відмічались неврологічні розлади, діагностовано гіпоксично-ішемічне ушкодження ЦНС. Через 1,5 місяця рентгенологічно виявлено тяжистий інтерстиціальний фіброз, ателектази, кістозну емфізему. Внаслідок масивного інтерстиціального фіброзу, кістозної емфіземи утворилось хронічне порушення органів дихання. Рентгенологічно у віці 2,5 місяця відмічались подальші зміни інтерстиціального малюнку, щільні вогнища (зони склерозу, які змінюються на фоні підвищеної прозорості, ателектази, кісти). На основі клініко-анамнестичних та лабораторноінструментальних даних було діагностовано бронхолегеневу дисплазію VI ступеня. На протязі трьох місяців життя дитина три рази перенесла двобічну полісегментарну пневмонію, яка перебігала з синдромами обструкції, дихальної недостатності. Отримував штучну вентиляція легень протягом 65 діб. Дитина померла у віці 3 місяця та 7 днів. 5 50205 При патоморфологічному дослідженні діагноз бронхолегенева дисплазія IV ступеня підтверджено. Сума факторів ризику БЛД у пацієнта склала Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 45 балів, що дозволило прогнозувати розвиток важкої форми БЛД з летальним виходом. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601