Спосіб підвищення цитопротекції слизової оболонки товстої кишки у експериментальних тварин

Спосіб підвищення цитопротекції слизової оболонки товстої кишки (СОТК) у експериментальних тварин на фоні ульцерогенного ушкодження 3 ній тканині, епітеліальних клітинах та нейронах підслизового та міжм'язевого сплетінь товстої кишки. Простагландини, що синтезуються ЦОГ-1, забезпечують процеси транспорту води та електролітів, вазодилятацію, процеси проліферації та міжклітинну інтеграцію. За умов запалення різко зростає експресія ЦОГ-2 та синтез простагландинів, переважно ПГЕ2. Одночасно з активацією ЦОГ-2 відбувається зростання активності 5ліпооксигенази (5-ЛОГ) та підвищується виділення прозапальних лейкотрієнів - ЛТВ4, ЛТD4, ЛТС4 [4]. Для лікування запальних захворювань кишки (ульцерогенного коліту та хвороби Крона) використовують препарати різного механізму дії, проте низька швидкість загоєння структурногеморагічних ушкоджень (СГУ) кишки, наявність ускладнень (малігнізація) та рецидивів виразки потребує подальшого пошуку нових підходів для підвищення її цитопротекції. Відомий найближчий аналог, при якому для лікування запальних захворювань товстої кишки використовують блокатори індуцибельної NOсинтази для блокування синтезу оксиду азоту та зменшення запальної реакції в СОТК. Цей спосіб реалізують шляхом введення аміногуанідину в дозі 20мг/кг внутрішньошлунково, згідно з корисною моделлю, експериментальним тваринам натщесерце внутрішньошлунково на фоні ульцерогенного коліту, викликаного TNBS [4]. Однак цей спосіб не дозволяє досягнути достатньої ефективності цитопротекції СОТК. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу підвищення цитопротекції СОТК експериментальних тварин шляхом зменшення активності NO-синтаз, 5-ліпооксигенази, а також блокування утворення прозапальних простагландинів з арахідонової кислоти. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі підвищення цитопротекції СОТК у експериментальних тварин на фоні ульцерогенного ушкодження СОТК і призначення аміногуанідину в дозі 20мг/кг внутрішньошлунково вводять целекоксиб в дозі 10мг/кг, через 20 хвилин - блокатор ліпооксигенази АА861 в дозі 20мг/кг, ще через 20 хвилин - аміногуанідин в дозі 20мг/кг і через 30 хвилин моделюють ульцерогенний коліт, а наступної доби повторюють введення целекоксибу, аміногуанідину та блокатора ліпооксигенази АА861 за наведеною схемою. Поєднане блокування циклооксигенази-2, 5ліпооксигенази та індуцибельної NO-синтази призводить до блокування синтезу основних груп прозапальних медіаторів - нітрогену оксиду, простагландину Е2 та лейкотрієнів, що, відповідно, знижує ступінь структурних пошкоджень СОТК, активність NO-синтаз, вміст нітрогену оксиду, перекисне окислення ліпідів і активність ензимів антиоксидантного захисту, що сприяє процесам цитопротекції і запобігає розвитку структурних ушкоджень при дії ульцерогенного чинника. Запропонована корисна модель пояснюється рисунками, де на Фіг.1 відображено морфологічний стан СОТК щурів за умов ульцерогенної дії оцтової кислоти, на Фіг.2 - морфологічний стан СОТК щурів за умов введення аміногуанідину, на 50204 4 Фіг.3 - гістологічний стан СОТК щурів за умов введення аміногуанідину, на Фіг.4 -морфологічний стан СОТК щурів за умов введення целекоксибу та аміногуанідину, на Фіг.5 - гістологічний стан СОТК щурів за умов введення целекоксибу та аміногуанідину, на Фіг.6 - морфологічний стан СОТК щурів за умов введення целекоксибу, аміногуанідину та блокатора ліпооксигенази АА861, Фіг.7 - гістологічний стан СОТК щурів за умов введення целекоксибу, аміногуанідину та блокатора ліпооксигенази АА861. Спосіб здійснюють таким чином. Експериментальним тваринам натщесерце вводять внутрішньошлунково целекоксиб в дозі 10мг/кг, через 20 хвилин - блокатор ліпооксигенази АА861 в дозі 20мг/кг та ще через 20 хвилин - аміногуанідин в дозі 20мг/кг. Через 30 хвилин моделюють ульцерогенний коліт шляхом введення 4% оцтової кислоти в товсту кишку на 30 секунд. На наступну добу повторюють введення целекоксибу, аміногуанідину та блокатора ліпооксигенази АА861 за наведеною схемою. Експериментальні дослідження, які були проведені на 5 групах експериментальних тварин щурів-самців лінії Вістар (по 10 в кожній групі), підтвердили ефективність запропонованого способу підвищення цитопротекції СОТК. Експериментальним тваринам на фоні ульцерогенного ушкодження СОТК вводили внутрішньошлунково целекоксиб в дозі 10мг/кг, через 20 хвилин - блокатор ліпооксигенази АА861 в дозі 20мг/кг та ще через 20 хвилин - аміногуанідин в дозі 20мг/кг, ще через 30 хвилин внутрішньокишково вводили оцтову кислоту на 30 секунд, на наступну добу повторювали введення целекоксибу, аміногуанідину та блокатора ліпооксигенази АА861 за запропонованою схемою. Через 4 години після повторного введення препаратів розкривали черевну порожнину. Розрізали товсту кишку по довжині, промивали її у фізіологічному розчині і проводили макроскопічну оцінку ступеня ураження СОТК методом планіметрії та за бальною шкалою. Після цього ділянку товстої кишки брали для гістологічного дослідження, а з решти зішкрібали слизову оболонку і гомогенізували її. У гомогенаті визначали: активність NO-синтаз (індуцибельної, ендотеліальної та загальний їх вміст), рівень оксиду азоту, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (МДА), активність ензимів антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також вміст L-аргініну в крові. При оцінці структурно-геморагічних ушкоджень (СГУ) СОТК визначали загальну площу СГУ та диференційно підраховували кількість таких уражень СОТК (у балах): 1) виразки - у вигляді глибоких округлих уражень слизової оболонки з фіброзним нальотом на дні та запальним валиком навколо неї - 5 балів; 2) ерозії - у вигляді тріщин слизової - 4 бали; 3) масивні крововиливи - бурі або чорні плями овальної форми діаметром 2-3мм і більше, як правило, з ерозійною поверхнею - 3 бали; 4) краплинні крововиливи - червоні плями діаметром менше 1мм - 2 бали; 5) гіперемія СОТК - 1 бал. Ульцерогенна дія оцтової кислоти призводила до виникнення структурно-геморагічних ушко 5 50204 джень СОТК у вигляді виразкових дефектів, ерозій, масивних та крапкових крововиливів (Фіг.1), що становило, згідно з бальною системою оціню 6 вання, у середньому 4,6 бала, площа ушкоджень СОТК становила 77,2% (Р 0,05) (Табл.1). Таблиця 1 Зміни характеру та площі структурно-геморагічних ушкоджень слизової оболонки товстої кишки щурів за умов самостійного та поєднаного блокування iNOS, ЦОГ - 2 та 5-ЛОГ на фоні ульцерогенного коліту Серії досліджень Інтактні тварини (контроль) 4% оцтова кислота 4% оцтова к-та + аміногуанідин 4% оцтова к-та + аміногуанідин + целекоксиб 4% оцтова кислота + аміногуанідин + целекоксиб + АА-861 Характер ушкоджень Площа структурно(виразки, ерозії, масивні геморагічних ушкоджень Характер СГУ (бали) та крапкові крововилиСОТК (%) ви) СОТК (бали) 0 0 0 77,2±25,1 4,6±0,69 2,8 69,6±19,17 3,7±0,67 1,9 48,33±18,2 3,22±0,83 1,4 29,25±22,69 1,5±0,58 0,9 Різко зростали процеси ліпопероксидації вміст МДА підвищувався в 2,2рази (Р