Пиловловлювач із струшувачем

Пиловловлювач зі струшувачем, що містить циліндрично-конічний корпус з тангенційним вхід 3 50403 Пиловловлювач із струшувачем складається з циліндрично-конічного корпуса 1, тангенційного вхідного патрубка 2, жалюзійного відокремлювана 3, першого дна відокремлювача 4, другого дна відокремлювана 5, струшуючих пристроїв 6, які складаються з електромагнітної катушки 7, штоку 8, пружини 9, ударного пристрою 10, вихлопного патрубка очищеного повітря 11, патрубка виходу пилу 12. Працює пиловловлювач із струшувачем наступним чином. Запилене повітря через вхідний тангенційний патрубок 2 поступає всередину корпуса 1 апарата, де здійснює гвинтоподібний рух зверху вниз. Всередині корпуса 1 пилоповітряний потік здійснює спочатку один - два оберти навколо вихлопного патрубка 8, де під дією відцентрових сил відбувається пошарове розділення потоку, а далі він поступає в простір між корпусом 1 і жалюзійним відокремлювачем 3. Дрібніші частинки пилу не виділені з потоку відцентровою силою, підхоплюються потоком повітря і несуться до жалюзійного відокремлювача 3. При цьому повітря робить різкий поворот малого радіусу (на кут більший 90 градусів, але менший 180 градусів) і проходить в щілини між жалюзі, а дрібні частинки пилу завдяки силі інерції мають більший радіус повороту і не встигають за ним, пролітають мимо щілин, стикаються з жалюзі і в результаті - або відбиваються від них, або рухаються вздовж їх поверхні зверху вниз. Жалюзійний відокремлювач 3 знизу (в напрямку від тангенційного вхідного патрубка до пиловипускного патрубка) має подвійне дно: перше - 4, яке закриває відокремлювач 3 знизу, і друге - 5, яке паралельне першому, утворює разом з ним порожнину (короб). Дно 5 відбиває вторинний вихор, який рухається з бункера циклона гвинтоподібно знизу вверх і назустріч основному потоку, який рухається зверху вниз і не дає частинкам пилу. втягнутися всередину відокремлювача. Для очищення жалюзі відокремлювача від пилу, який налип на жалюзі у порожнині, яка утворилася першим 4 і другим 5 дном кріпляться струшуючі пристрої 6, що складаються з електромагнітної катушки 7, всередині якої розташований шток 8 з пружиною 9 з одного 4 його кінця і ударним пристроєм 10 - з другого. При пропусканні струму через електромагнітну катушку 7, шток 8 втягується в середину, пружина 9 стискається. Коли величина струму падає до "0" пружина 9 розтягується і штовхає шток 8, на протилежному кінці якого закріплений ударний пристрій 10, який б'є по першому дну відокремлювача 4 і таким чином збиває пил, що накопичився на жалюзі. Тобто, в результаті удару пристрою 10 в місці удару виникає локальна деформація дна 4. Деформовані хвилі, поступово затухаючи, розповсюджуються на всіх поверхнях жалюзі відокремлювача. В результаті коливання жалюзі відбувається відривання пилового шару і під дією сил ваги пил падає вниз. Змінюючи послідовність підключення електромагнітів, а також частоти подавання імпульсів струму, досягають максимального ефекту струшування пилу, який налипає на жалюзі при різних умовах їх експлуатації. Наприклад, при незначній концентрації пилу, в пилоповітряній суміші, що подається для очищення, шар пилу утворюється повільно і, якщо при цьому пил має в'яжучі якості, на поверхні жалюзі утворюється щільна плівка, яка гальмує розповсюдження деформаційних коливань на жалюзі. Для ефективного видалення даного пилового шару необхідно зробити більш "жорсткий" удар, який забезпечує малу амплітуду, але з великою частотою деформаційних коливань. Якщо ж необхідно провести очищення поверхні жалюзі від відкладень бруду, то для цього створюють високоамплітудні коливання їх. Таким чином, по мірі проходження пилоповітряного потоку через жалюзійний відокремлювач, тверді частинки пилу концентруються біля внутрішнього корпуса апарата і, рухаючись гвинтоподібно зверху вниз навколо відокремлювача, виводяться через пиловипускний патрубок 12 у бункер. Очищене повітря за допомогою жалюзійного відокремлювача формується в організований потік і транспортується для використання або утилізації у вихлопний патрубок 11. На експериментальному стенді НУ "Львівська політехніка" проведені порівняльні дослідження запропонованого пиловловлювача з прототипом на експериментальному пилу - цементі. Дані випробувань приведені в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняльні дослідження пиловловлювачів Розхід повітря, м3/год 1000 1500 2000 2500 3000 Ефективність пиловловлення, % Запропонований Найближчий аналог Розмір пилу, мкм 32 50 32 50 76,5 78,9 68,8 71,0 79,2 82,4 70,4 73,4 82,4 85,3 72,5 75,9 84,7 87,4 73,2 78,5 87,8 89,4 75,4 80,1 5 50403 Переваги запропонованої конструкції очевидні, що пояснюється наявністю механізму струшування пилу з поверхні жалюзі, що запобігає забиванню щілин між жалюзі і самої поверхні жалюзі пилом, а це в свою чергу веде до підвищення ефективності процесу пилоочищення в апараті, а гідравлічний Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 опір апарата змінюється зовсім небагато (на протязі години роботи гідравлічний опір змінився на 10-15 Па) в порівнянні з прототипом, де за годину роботи опір збільшився приблизно на 50 Па, а це веде до економії енергоресурсів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601