Спосіб формування неприродного заднього проходу

Спосіб формування неприродного заднього проходу, що передбачає розсічення шкіри, підшкірно-жирової клітковини, апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, тупе розведення товщі внут 3 соціальну та трудову реабілітацію, значно знижують якість життя пацієнта. Задачею, поставленою в основу корисної моделі, що заявляється, є запобігання виникненню параколостомічної грижі, утворенню діастазу м'язів передньої черевної стінки в ділянці параколостомічного простору, що приводить до грубої деформації даної ділянки та до виникнення інших ускладнень внаслідок порушення евакуаторно-видільної функції кишечника. Поставлена задача досягається тим, що у способі формування неприродного заднього проходу, який передбачає розсічення шкіри, підшкірно-жирової клітковини, апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, тупе розведення товщі внутрішнього косого та поперечного м'язу живота, розсічення ендоабдомінальної фасції з очеревиною, виведення ободової кишки через сформований отвір та її фіксацію, відповідно до пропонованого способу перед розсіченням ендоабдомінальної фасції з очеревиною відшаровують внутрішню поверхню поперечного м'язу живота від ендоабдомінальної фасції і в даний прошарок вкладають імплантант-сітку з отвором, укривають край отвору імплантант-сітки апоневрозом зовнішнього косого м'язу живота і фіксують виведену ободову кишку. Заздалегідь підготовлена імплантат-сітка має овальний отвір, діаметр якого індивідуально підбирається хірургом. Суттєвими ознаками пропонованого способу, які забезпечують досягнення бажаного результату є відшаровування внутрішньої поверхні поперечного м'язу живота від ендоабдомінальної фасції та вкладення в прошарок імплантант-сітки з отвором. Важливим є також укриття краю отвору імплантант-сітки апоневрозом зовнішнього косого м'язу живота, що забезпечує її не дотикання до стінки виведеної ободової кишки. Запропонований спосіб пояснюється кресленнями, де на Фіг. 1 зображено місце розміщення імплантат-сітки по відношенню до шарів передньої черевної стінки, де показано: 1 - шкіра; 2 - підшкірна клітковина; 3 - апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 4 - косий м'яз живота; 5 - поперечний м'яз живота; 6 імплантат-сітка; 7 ендоабдомінальна фасція; 8 - очеревина; 9 - черевна фасція; 10 - ободова кишка, а на Фіг. 2 проілюстрований принцип накладання вузлових швів на край стомального отвору передньої черевної стінки. Запропонований спосіб виконується наступним чином. Після вибору місця формування колостоми підіймають конусом шкіру 1 з підшкірною клітковиною 2 і у основи висікають у вигляді конусу до апоневрозу 3 зовнішнього косого м'яза живота з утворенням овальної рани діаметром до 3-х см. Виконують гемостаз. Апоневроз З зовнішньої косого м'яза живота в проекції рани розсікають до 3-х см з послаблюючими розрізами для можливості його використання для пластичного вкриття краю 51397 4 імплантат-сітки 6. Тупим шляхом розводять товщу внутрішнього косого 4 та поперечного 5 м'язу живота по ходу м'язових волокон до ендоабдомінальної фасції 7, приблизно до 4-х см. Тупим шляхам виконують відшарування внутрішньої поверхні поперечного м'язу 5 живота від ендоабдомінальної фасції 7, в даний прошарок заводять заздалегідь підготовленої форми імплантант-сітку 6, яка має овальний отвір, діаметр якого індивідуально підбирається хірургом. Розсікають через овальний отвір імплантант-сітки 6 ендоабдомінальну фасцію 7 з очеревиною 8 та беруть останні на затискачі Микуліча. Накладають не менше 9-ти вузлових швів з прошиванням: відступивши 0,5 см від краю розсіченого апоневрозу З зовнішнього косого м'язу живота з захватом по краю внутрішнього косого 4 та поперечного 5 м'язів живота, краю імплантатсітки 6 і знову по краям апоневрозу 3 зовнішнього косого м'язу живота та ендоабдомінальної фасції 7 з очеревиною 8; шви зав'язують і беруть на трималки. Ободову кишку 10 виводять із черевної порожнини 9 через сформований отвір, край якої повинен виступати над рівнем шкіри 1 не менше 3х см. На рівні попередньо накладених швів фіксується кишка з серозо-м'язовим прошиванням, нитки зрізуються. Накладають 4-й вузлових шви на підшкірно-жирову клітковину 2 з захватом серозном'язового шару ободової кишки 10 дистально попередньо накладених швів. Краї ободової кишки 10 підшивають вузловими швами до шкіри 1. Приклад: Хворий М., історія хвороби за № 15718, 73-х років, госпіталізований в абдомінальне відділення Київської міської онкологічної лікарні для хірургічного лікування з діагнозом: Рак нижнєампулярного відділу прямої кишки St II, Т 4 N хМ 0 Кл.гр. II. Хворому виконана черевно-промежинна екстирпація прямої кишки за Майлсом і сформований неприродній задній прохід по вищевказаній методиці. Післяопераційний період протікав гладко, хворий виписаний на амбулаторне спостереження. При повторному огляді через 3 місяці ускладнень, пов'язаних з використанням імплантант-сітки не виявлено, параколостомічна грижа та параколостомічний діастаз м'язів відсутні. Експериментально-клінічна апробація способу проведена на 6 трупах (З - чоловічої та 3 - жіночої статі), використана при формуванні колостоми у 5 хворих. Безпосередніх і віддалених ускладнень, пов'язаних з використанням даного способу не виявлено. Таким чином, запропонований спосіб є простим та надійним при формуванні неприродного заднього проходу, який якісно запобігає утворенню параколостомічної грижі та параколостомічного діастазу м'язів, що значно покращує якість життя пацієнтів. Джерело інформації: [1] Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. - Київ, Здоров'я, 1987. с. 420422. 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 51397 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601