Електроліт для осадження покриттів сплавом свинець-олово-мідь

Електроліт для осадження покриттів сплавом свинець-олово-мідь, що включає плюмбум (II) метансульфонат, станум (II) метансульфонат, купрум (II) метансульфонат та метансульфокислоту, який 3 мідь, шляхом введення до відомого електроліту композиції органічних добавок, що включає дифеніламінсульфокислоту або дифеніламінсульфонат лужного металу або амонію та оксиетильований нафтол (що містить 10-20 молів окису етилену), яка виконує роль антиоксиданта, що перешкоджає окисненню сполук стануму (II). Поставлена задача вирішується тим, що відомий електроліт для осадження покриттів сплавом свинець-олово-мідь, що включає плюмбум (II) метансульфонат, станум (II) метансульфонат, купрум (II) метансульфонат та метансульфокислоту, відповідно до корисної моделі, додатково містить дифеніламінсульфокислоту або дифеніламінсульфонат лужного металу або амонію та оксиетильований нафтол (що містить 10-20 молів окису етилену) при наступному співвідношенні компонентів (г/дм3): плюмбум (II) метансульфонат 50,00-150,00 станум (II) метансульфонат 2,00-15,00 купрум (II) метансульфонат 1,00-5,00 метансульфокислота 50,00-150,00 дифеніламінсульфокислота або дифеніламінсульфонатлужного металу або амонію 0,04-4,00 оксиетильований нафтол(що містить 10-20 молів окису етилену) 0,05-5,00. Відоме використання дифеніламінсульфокислоти або дифеніламінсульфоната лужного металу або амонію у якості індикатору при окисновідновлювальному титруванні в аналітичних вимірюваннях [Крешков А.П., Курс аналитической химии. Количественный анализ [Текст] /А.П.Крешков, А.А.Ярославцев - Изд. 5-е, испр. - М.: Химия, 1982. - 312с.]. Оксиетильовані нафтоли використовувалися у якості неіоногенних ПАР, які мають хороші миючі властивості [Неволин Ф.В., Химия и технология синтетических моющих средств [Текст] /Ф.В.Неволин - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Пищевая промышленность, 1971. - 424с.]. Процес нанесення сплаву свинець-олово-мідь здійснюють при температурі 18-25°С та катодній густині струму 2-20А/дм2. Електроліт готують розчиненням у воді неорганічних компонентів і потім додають органічні добавки. Наводимо приклади приготування запропонованого електроліту. Приклад 1. При приготуванні електроліту беруть 100г/дм3 плюмбуму (II) метансульфонату, 10г/дм3 стануму (II) метансульфонату, 4г/дм3 купруму (II) метансульфонату, 100г/дм3 метансульфокислоти. Потім в цей розчин додають 1г/дм3 натрієвої солі дифеніламінсульфокислоти та 0,1г/дм3 оксиетильованого нафтолу (що містить 10-20 молів окису етилену). Приклад 2. При приготуванні електроліту беруть 100г/дм3 плюмбуму (II) метансульфонату, 10г/дм3 стануму (II) метансульфонату, 1г/дм3 купруму (II) метансульфонату, 100г/дм3 метансульфокислоти. Потім в цей розчин додають 1 г/дм3 натрієвої солі дифеніламінсульфокислоти та 0,1г/дм3 оксиетильованого нафтолу (що містить 10-20молів окису етилену). Приклад 3. 51670 4 При приготуванні електроліту беруть 80г/дм3 плюмбуму (II) метансульфонату, 80г/дм3 стануму (II) метансульфонату, 3г/дм3 купруму (II) метансульфонату, 80г/дм3 метансульфокислоти. Потім в 3 цей розчин додають 0,1г/дм натрієвої солі дифеніламінсульфокислоти та 1г/дм3 оксиетильованого нафтолу (що містить 10-20молів окису етилену). Приклад 4. При приготуванні електроліту беруть 80г/дм3 плюмбуму (II) метансульфонату, 8г/дм3 стануму (II) метансульфонату, 1г/дм3 купруму (II) метансульфонату, 80г/дм3 метансульфокислоти. Потім в цей розчин додають 0,1г/дм3 натрієвої солі дифеніламінсульфокислоти та 1г/дм3 оксиетильованого нафтолу (що містить 10-20молів окису етилену). Приклад 5. При приготуванні електроліту беруть 120 г/дм3 плюмбуму (II) метансульфонату, 12г/дм3 стануму (II) метансульфонату, 5г/дм3 купруму (II) метансульфонату, 120 г/дм3 метансульфокислоти. Потім в цей розчин додають 2 г/дм3 натрієвої солі дифеніламінсульфокислоти та 2 г/дм3 оксиетильованого нафтолу (що містить 10-20 молів окису етилену). Приклад 6. При приготуванні електроліту беруть 120г/дм3 плюмбуму (II) метансульфонату, 12г/дм3 стануму (II) метансульфонату, 2г/дм3 купруму (II) метансульфонату, 120г/дм3 метансульфокислоти. Потім в цей розчин додають 2г/дм3 натрієвої солі дифеніламінсульфокислоти та 2г/дм3 оксиетильованого нафтолу (що містить 10-20 молів окису етилену). При порівнянні електролітів як кількісний критерій стабільності складу електролітів у часі використовують ступінь окиснення іонів стануму (II), яка визначалась за формулою: C1 C2 W 100 % , C1 де C1 - початкова концентрація іонів стануму (II) (г/дм3), C 2 - поточна концентрація іонів стануму (II) (г/дм3). Концентрація іонів стануму (II) визначалась методом йодометричного титрування [Вячеславов П. М., Новые электрохимические покрытия [Текст] /П.М.Вячеславов - Л.: Лениздат, 1972. - 263с.]. Порівняльна характеристика стабільності складу електролітів у часі для прикладів 1-6 та прототипу наведена у таблиці. Таблиця Ступінь окиснення іонів стануму (II) (у відсотках) в електролітах в умовах примусової повітряної аерації Початковий склад електроліту Прототип Приклад 1 Приклад 2 Приклад 3 Приклад 4 Приклад 5 Приклад 6 Тривалість експозиції, г 1 2 3 4 5 31 45 60 80 88 0 0 15 18 20 0 0 0 10 12 0 0 10 15 18 0 0 0 8 10 0 0 20 22 25 0 0 0 13 15 5 51670 Запропоновані електроліти є в 3-8 разів більш стабільними, ніж електроліт-прототип, тому що ступінь окиснення іонів стануму (II) в них менша. Дана корисна модель може бути використана для електрохімічного осадження високоякісних рівномірних антифрикційних покриттів на вузли Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 тертя (наприклад, для покриття вкладишів підшипників ковзання), а також високотемпературних припоїв в електронній апаратурі на підприємствах машинобудування, чорної металургії, авто- і суднобудування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601