Спосіб оцінки тяжкості порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту

Спосіб оцінки тяжкості порушень моторноевакуаційної функції шлунково-кишкового тракту, який включає аналіз клініко-анамнестичних даних про перенесені захворювання та симптоматичні прояви, який відрізняється тим, що попередньо до початку лікування вимірюють клінікосимптоматичні показники, які специфічні для за хворювань шлунково-кишкового тракту, після чого виконують якісну та кількісну оцінку складових за допомогою узагальненого показника тяжкості порушень моторно-евакуаційної функції, який визначають за формулою ВП-МЕФ = 1 - К т /Ко, де ВПМЕФ - індексний показник ТЯЖКОСТІ порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту, Ко -максимально можлива сума індексів, а К т - сума показників конкретного пацієнта, і коли значення ВП-МЕФ становить 0,29 та менше - порушення моторно-евакуаційної функції визначають як тяжкі, 0,3-0,69 - середня тяжкість порушень моторно-евакуаційної функції, а при значеннях 0,7 чи більше - порушення моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту визначають як мінімальні Спосіб оцінки тяжкості порушень моторноевакуаційної функції шлунково-кишкового тракту відноситься до галузі медицини, зокрема гастроентерологи та клініко-інструментальних технологій Він може використовуватися для експрес-оцінки важкості порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту та у процесі КЛІНІЧНОГО моніторингу за хворими з захворюваннями шлунка та дванадцятипалої кишки, а також для вирішення питання про адекватність комплексного лікування таких пацієнтів Тяжкість порушень моторно-евакуаційної функції - показник, який характеризує ступінь КЛІНІЧНИХ проявів патологи шлунково-кишкового тракту, зумовлених порушенням функціональних взаємозв'язків та координаційної функції шлунковокишкового тракту людини Узагальнюючим критерієм для оцінки важкості порушень моторноевакуаційної функції може бути оцінка самопочуття пацієнта через ступінь вираженості диспепсичного синдрому [Дейнеко Н Ф , Яблучанский Н И , Бабак ОЛ Диагностика и лечение заболеваний органов пищеварения в клинике внутренних болезней - X , 1992 - С 43-81], електрофізіологічні по казники функціонування шлунково-кишкового тракту [Чорна І С , Разумний ПК , Бурий О М , Бахарєв О М Нешвазивні методи дослідження рухової ДІЯЛЬНОСТІ травного каналу в хірургічній практиці // Клінічна хірургш -1999 -№ 2 -С 22-25], рентгенологічні [Антонович В Б Рентгенодиагностика заболеваний пищевода, желудка, кишечника -М Медицина, 1987 - С 23-35], ультрасонографічні [Darwiche G Measurement of gastric emptying by standardized realtime ultrasonography in healthy subjects and diabetic patiens //J Ultrasaund Med -1999 № 10 -P 673-682] та деякі ІНШІ інвазійні [Парфенов А И Энтерология - М Триада, 2002 -С 169-184] та радіоізотопні метода [Араблинский В Н Изучение эвакуаторной функции ободочной кишки методом радиоизотопной индикации // Вестник рентгенологи и радиологии -1983 -№ 3 -С 73-76] Способи, які використовуються для оцінки тяжкості порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту базуються на суб'єктивній ОЦІНЦІ лікарем динаміки клінжосимптоматичних проявів та даних інструментальних досліджень цієї функції впродовж певного періоду КЛІНІЧНОГО моніторингу о 1^ со сч ю 52370 Відомий спосіб визначення рівня якості здоров'я, який включає аналіз клінжо-анамнестичних даних про перенесені захворювання та симптоматичні прояви та фактори ризику [Спосіб визначення рівня якості здоров'я дітей та ПІДЛІТКІВ // Деклараційний патент на винахід 34851 А, Україна] Цей спосіб дозволяє дозволяє отримувати узагальнену оцінку ступеня їх виразності, враховує особливості КЛІНІЧНИХ проявів, характерних для порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті і результату, що може бути досягнутим, тому його обрано за прототип В основу винаходу покладено задачу підвищення точності оцінки тяжкості порушень моторноевакуаційної функції у пацієнтів з захворюваннями шлунково-кишкового тракту шляхом виміру та врахуванням різноманітних КЛІНІЧНИХ та інструментальних показників з подальшою узагальнюючою їх оцінкою Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки тяжкості порушень моторно-евакуаційної функції, який включає аналіз клініко-анамнестичних даних про перенесені захворювання та симптоматичні прояви, згідно з винаходом, попередньо до початку лікування вимірюють клініко-симптоматичні показники, які специфічні для захворювань шлунковокишкового тракту, після чого виконують якісну та кількісну оцінку складових за допомогою узагальненого показника важкості порушень моторноевакуаційної функції, який визначають по формулі ВП-МЕФ = 1 - KJKo, де ВП -МЕФ - індексний показник важкості порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту, Ко максимально-можлива сума індексів, а К т - сума показників конкретного пацієнта, і коли значення ВП-МЕФ становить 0,29 та менше - порушення моторно-евакуаційної функції визначають як важкі, 0,3 - 0,69 - середня важкість порушення моторноевакуаційної функції, а при значеннях 0,7 чи більше - порушення моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту - визначають ж мінімальні Підвищення точності оцінки порушень моторно-евакуаційної функції у пацієнтів з захворюваннями шлунково-кишкового тракту досягається тим, що поряд з клініко-рентгенолопчними показниками використовуються клініко-симптоматичні дані, при цьому узагальнений критерій не тільки адаптований до профілю захворювання та поданий у кількісному вигляді, а й розроблений з урахуванням частоти вказаних КЛІНІЧНИХ проявів, що зменшує суб'єктивність КЛІНІЧНИХ висновків Пацієнт з патологією шлунково-кишкового тракту обстежується до початку лікування, що в свою чергу дозволяє одержати більш точні ВИХІДНІ КІЛЬКІСНІ показники важкості порушень моторноевакуаційної функції як в цілому, так і по окремим компонентам клініко-фізіолопчній, параклінічній та симптоматичній Диференціація показника тяжкості порушень моторно-евакуаційної функції серед пацієнтів з патологією шлунково-кишкового тракту на три проміжки дозволяє диференціювати результати оцінки важкості цих порушень із загальноприйнятою у системі медичної допомоги хворим цього профілю потребою у лікуванні, вторинній профілактиці та клінічному моніторингу Останнє відіграє важливу роль в оптимізацм системи первинної медико-санітарної допомоги населенню, оскільки є узагальнюючою характеристикою для формування груп пацієнтів з патологією шлунково-кишкового тракту з різною важкістю моторно-евакуаційних порушень Тобто, винахід спроможний надавати допомогу лікарям первинної ланки, зокрема з питань оптимізацм системи динамічного нагляду та КЛІНІЧНОГО моніторингу пацієнтів з захворюваннями шлунково-кишкового тракту Спосіб виконують наступним чином безпосередньо у натуральних умовах, наприклад під час первинного огляду пацієнта, простими, легко здійснюваними засобами, проводять оцінку важкості порушень моторно-евакуаційної функції у хворих з патологією шлунково-кишкового тракту Для цього, обстежуючи пацієнта, лікар проводить оцінку наявності наступних ознак (у дужках подані КІЛЬКІСНІ показники ВІДПОВІДНІ ознаки) біль (+0,262), відрижка (+0,436), буркотіння (+0,449), відчуття здуття живота (+0,476), нудота (+0,480), порушення акту дефекації (+0,381), важкість у епігастрм після прийому їжі (+0,512), печія (+0,526), відчуття швидкого наповнення шлунку (+0,530), блювота (+0,531), дисфагія (+0,384) В подальшому, для оцінки важкості порушень моторноевакуаційної функції використовуються показники із вказаного переліку Кількісна оцінка тяжкості порушень моторноевакуаційної функції у пацієнтів з захворюваннями шлунково-кишкового тракту проводиться при використанні формули ВП-МЕФ = 1 - Кт/Ко, де ВПМЕФ - індексний показник важкості порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкоюго тракту, Ко -максимально-можлива сума індексів, а Кт,- сума показників конкретного пацієнта, і коли значення ВП-МЕФ становить 0,29 та менше - порушення моторно-евакуаційної функції визначають як важкі, 0,3 - 0,69 - середня важкість порушень моторно-евакуаційної функції, а при значеннях 0,7 чи більше - порушення моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту - визначають як мінімальні Приклад, який ілюструє спосіб Константин О , 22 років (Історія хвороби № 2721) 27 10 2001 року направлений для стаціонарного лікування до гастроентерологічного відділення з діагнозом Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, активна фаза, виразка цибулини дванадцятипалої кишки (рентгенологічно на задній СТІНЦІ "ніша" розміром 6x10 мм, евакуація контрастної речовини - прискорена, тонус шлунку - підвищений), перебіг середньої важкості Серед клініко-симптоматичних проявів у Костянтина О з'ясована наявність болю (+0,262), відрижки (+0,436), важкість у епігастрм після прийому їжі (+0,512), печія (+0,526), нудота (+0,480), блювота (+0,531) Виходячи із результатів КЛІНІКОрентгенолопчного обстеження (для даного пацієнта воно було проведено на до госпітальному етапі) та результатів виміру клініко-симптомагичних ознак встановлено, що ВП-МЕФ = 1 - (0,262 + 5 52370 6 0,436 + 0,512 + 0,526 + 0,480 + 0,531)/5,0 = 1 торно-евакуаційної функції шлунково-кишкового 2,747/5,0 = 0,45 тракту, що повинно бути враховано лікарем при Висновок Оскільки ВП - МЕФ = 0,45, то, згідно розробці тактики та обґрунтованому важкістю цих з винаходом робиться висновок про наявність у порушень виборі конкретних лікувальних засобів Константина О середньої важкості порушень мо ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71