Засіб для ранозагоювання слизової оболонки порожнини рота після її травматичного пошкодження

Засіб для ранозагоювання слизової оболонки порожнини рота після її травматичного пошко 3 який містить спирт етиловий, етер діетиловий, прополіс згідно корисною моделі додатково включає декваліну хлорид та мексидол. Лікарська паста готується ех tempore, у такому співвідношенні компонентов, мас. %: спирт етиловий 29,00-32,00 етер діетиловий 17,00-20,00 прополіс 19,00-18,00 декваліну хлорид 3,00-7,00 мексидол 32,00-23,00 Склад готують так: дрібно розтирається прополіс у кількості 18,00-19,00мас. % і вміщується в посуд з темного скла. Потім підігрівається 96 етиловий спирт, який гарячим заливають у підготовлений прополіс (мас. спирту досягає 29,00-32,00 мас. %). До одержаної суміші додають 17,00-20,00 мас. % діетилового етеру (pro narcosi). Протягом тижня спирто-етерова суміш прополісу настоюється в темній пляшці з притертою кришкою (щоб речовина не випарилася) до максимального розчинення (періодично суміш на протязі кожного дня збовтують двічі-тричі). Розчинену і вистояну суміш фільтрують через декілька шарів марлі. Проціджений розчин збагачують декваліном хлоридом 3,007,00 мас. % і мексидолом 23,00-32,00 мас. %. Здобута лікувальна суміш ретельно перемішується до повного розчинення і зберігається у прохолодному місці в посуді з темного скла з притертою кришкою. Термін зберігання до 2 років. Новим є те, що запропонована нами корисна модель засобу для ранозагоювання слизової оболонки порожнини рота після її травматичного пошкодження, більш ефективна за рахунок уведення додаткових препаратів: декваліну хлорида 3,007,00 мас. % і мексидолу 23,00-32,00 мас. %, з якими й пов'язаний збільшений терапевтичний ефект лікарської композиції: практично з моменту нанесення її на locus morbi зникає біль та набряк пошкоджених тканин, значно зменшується кількість патогенної флори, вірогідно прискорюється загоєння елементів ураження. Спирто-етерова суміш прополісу (в кількості 65,00-70,00 мас. %) достатньо швидко позбавляє від болю, діє як імунобіологічний, антибактеріальний, протизапальний, ранорегенеруючий, гіпосенсибілізуючий, седативний та дезодоруючий засіб. Додаткові компоненти, що ми, як автори, запропонували до складу, не тільки потенціюють дію відомою суміші, але проявляють інші властивості: Декваліну хлорид (3,00-7,00 мас. %) - препарат групи квинолінів (бісчетвертичний квинолін), що володіє антисептичною, бактерицидною, фунгістатичною діями, сприяє денатурації білків і руйнуванню ферментів мікроорганізмів (із доступних літературних джерел не знайдено свідоцтв про придбання нечутливості мікроорганізмів ротової порожнини до цього компоненту). Мексидол в кількості 32,00-23,00 мас. % - препарат, який володіє протизапальною, антибактеріальною, протинабряковою, адаптагеною, антигіпоксичною, антитоксичною діями, покращує мікроциркуляцію тканин, прискорює репаративнорегенеративні процеси, підвищує місцевий імунітет. 52503 4 Показання до застосування: травматичні пошкодження покривних тканин. Наводимо конкретні приклади. Приклад 1. Пацієнт Д., 68 років заявився зі скаргами на біль і печіння в порожнині рота, що підсилювалися під час вживання їжі. Чотири доби тому назад перебуваючи на прийомі у ортопедастоматолога, Д. отримав частковий знімний протез на нижню щелепу. Неприємні відчуття з'явилися відразу - з моменту здачі протезу. Об'єктивно: слизова оболонка під ложем протеза гіперемована і набрякла. На нижній щелепі ліворуч в області перехідної складки по краю протеза неглибока виразка розміром 0,3 0,4см, вкрита фібринозним нальотом, м'якої консистенції, різко болюча при доторканні. Регіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. Згідно з розвитком клінічної картини і даними візуальноінструментальних досліджень поставлений діагноз: декубітальна виразка. Лікування: під час першого відвідування після аплікаційного знеболення, місцевої ферментотерапії апробовано лікарську композицію для змащування елементу ураження, яка включала в себе спирт етиловий - 29,00 мас. %, етер діетиловий 17,00 мас. %, прополіс 19,00 мас. %, декваліну хлорид 3,00 мас. % і мексидол 32,0 мас. %. Перше змащування одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння. Наступного дня Д. скарг не пред'являв. Слизова оболонка ротової порожнини придбала рожевий колір. Суб'єктивні відчуття Д. співпадали із візуально-інструментальним дослідженням, яке проводив стоматолог: виразка практично повністю втратила фібринозний наліт, гіперемована ділянка дещо зблідла, доторкання до неї не викликало біль. Медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, не підсилювалася призначенням препаратів для приймання вдома, але було рекомендовано, по-перше, не користуватися знімним протезом до його повноцінного корегування; по-друге, гігієнічні процедури, по-третє, щадна дієта, яка б не дратувала пошкоджені покривні тканини ротової порожнини. Через 3 сеанси стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт зникли, виразка трансформувалася в ерозію, яка поступово епітелізувалася. Надані рекомендації щодо обов'язкового корегування знімного протезу, яке повинен зробити стоматолог-ортопед. Приклад 2. Пацієнтка Л., 38 років звернулася до лікаря-пародонтолога зі скаргами на біль і печіння в роті. Неприємні відчуття різко підсилюються під час вживання їжі. Стоматологічні проблеми виникли два дні тому назад, коли Л. опекла порожнину рота гарячою кавою, намагаючись нашвидку його випити під час короткої перерви. Об'єктивно: слизова оболонка піднебіння, альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелеп гіперемована, набрякла. На слизовій оболонці твердого піднебіння в ділянці фронтальної групи зубів визначається дві ерозії до 0,7см в діаметрі кожна, вкриті білуватою плівкою, різко болючі при 5 52503 доторканні. Реґіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. Поставлено діагноз: травматичні ерозії слизової оболонки піднебіння. Лікування: під час першого відвідування без знеболення, після зрошення розчином антисептику порожнини рота апробовано лікарську композицію для змащування двох елементів ураження, яка включала в себе спирт етиловий -32,00 мас. %, етер діетиловий - 20,00 мас. %, прополіс 18,00 мас. %, декваліну хлорид 7,00 мас. % і мексидол 23,0 мас. %. Перше змащування одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, ерозії втратили білуваті плівки, гіперемована ділянка навколо елементів ураження дещо зблідла. Наступного дня Л. скарг не пред'являла, біль зник зовсім, зменшилася набряклість покривного епітелію в пошкоджених ділянках, слизова оболонка придбала рожевий колір. Друге (воно ж останнє) відвідування - повторне зрошення розчином антисептику і змащування залишків ерозій запропонованим засобом. Призначення для виконання в домашніх умовах не включали заходи загального впливання, мова йшла тільки про гігієну порожнини рота. Засіб для лікування випробувано на 7 пацієнтах-добровільцях. Нормалізація процесу відбувалася через 1-5 сеансів. При діагностиці більш тяжких випадків термін лікування дещо подовжувався. Схема місцевих терапевтичних впливань не ускладнювалася призначенням загально діючих препаратів, тощо. Але в будь-якому випадку, незважаючи на різні ступені тяжкості захворювання, Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 хворі одразу відмічали полегшення, а ми, лікарі, фіксували вщухання болю, зменшення запальних явищ, тощо. Таким чином, застосування засобу, що заявляється, для ранозагоювання слизової оболонки порожнини рота після її травматичного пошкодження дозволяє достатньо швидко спостерегти прогнозований лікувальний ефект, достовірно зменшити як кількість відвідувань (у разі легких випадків від 4 до 2, середньої тяжкості від 8 до 4, так і тривалість лікування до 3-7 днів; спростити медикаментозну обробку покривного епітелію за рахунок 2-3 разового змащування лікарською композицією, що виконує водночас і роль лікувальної пов'язки (утворюється плівка, яка зберігається на протязі декількох годин); уникнути передозування при зовнішньому застосуванні (в порівнянні з тими лікарськими формами, котрі готуються безпосередньо перед застосуванням); досить тривалий час користуватися ним, оскільки наша композиція не потребує жорстких умов зберігання, а також не спостерігається феномен звикання до неї; прискорити загоювання як поверхневих дефектів покривних тканин, так і глибоких виразок. Джерела інформації, які бралися до уваги : 1. Машковский М.Д. Лекарственные средства: Пособие для врачей: в 2-х т. Москва: Медицина, 1995.- 575 с. 2. Грохольский А.П., Кодола Н.А., Бургонский В.Г., Чайковский Ю.Б. Нетрадиционные методы лечения в стоматологии- К.: Здоров'я, 1995.- С. 163-184. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601