Спосіб оцінки стану мікробіоценозу кишечника у дітей з гострою лімфобластною лейкемією, які перебувають у ранніх термінах довготривалої ремісії

Спосіб оцінки стану мікробіоценозу кишечника у дітей з гострою лімфобластною лейкемією, що перебувають у ранніх термінах довготривалої ремісії, який відрізняється тим, що для підвищення точності діагностики початкових порушень балансу мікрофлори кишечника та індивідуалізації лікувальної тактики як найбільш інформативні додаткові мікробіологічні показники визначають спеціальні індекси: коефіцієнт відношення біфідобактерій до кишкової палички, коефіцієнт відношення лактобактерій до кишкової палички та коефіцієнт збалансованості мікрофлори. (19) (21) u201000968 (22) 01.02.2010 (24) 27.09.2010 (46) 27.09.2010, Бюл.№ 18, 2010 р. (72) ДУБЕЙ ЛЕОНІД ЯРОСЛАВОВИЧ, СЕМЕНЮК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ДУБЕЙ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА, ДОРОШ ОЛЬГА ІГОРІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ КРОВІ ТА ТРАНСФУЗІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АМН УКРАЇНИ", ДУБЕЙ ЛЕОНІД ЯРОСЛАВОВИЧ, СЕМЕНЮК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ДУБЕЙ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА, ДОРОШ ОЛЬГА ІГОРІВНА 3 Численні наукові дослідження демонструють вплив екзогенних факторів (цитостатичнІ середники, антибактерійні засоби, характер харчування тощо) на формування мікробних асоціацій у дітей з ГЛЛ. Вони здатні змінювати взаємозв'язки між слизовою оболонкою травного каналу з мікроорганізмами [15], антагоністичні та симбіотичні взаємозв'язки між мікроорганізмами [14], впливати на різноманітні компоненти секретів, що виділяються у шлунково-кишковий тракт [3, 16, 12]. Порушення балансу мікрофлори кишечника у дітей з ГЛЛ продовжуються й на етапі повного їх одужання. Відновлення його функції відбувається неоднозначно, що визначає адаптаційні можливості дитячого організму. Завдання корисної моделі полягає в опрацюванні такого способу оцінки стану мікробіоценозу кишечника у дітей з ГЛЛ, які перебувають на етапі п'ятирічної ремісії, який би забезпечив використання найбільш інформативних мікробіологічних параметрів для оцінки прогресування дисбіотичних порушень при яких вирішальне значення має контамінація та поява домінування умовнопатогенної флори. В основу запропонованого нами способу оцінки стану мікробІоценозу кишечника у дітей з ГЛЛ покладено власний п'ятирічний досвід дослідження мікробіологічних показників на підставі вивчення не лише видового і кількісного складу мікрофлори кишечника, але й визначення спеціальних коефіцієнтів, зокрема, відношення біфідобактерій до кишкової палички, відношення лактобактерій до кишкової палички та коефіцієнта збалансованості мікрофлори. За отриманими данимим, у дітей досліджуваної групи, незалежно від їх віку, при мікробіологічному дослідженні встановлено, що у кишковому мікробіоценозі домінували біфідобактерії, бактероїди, звичайна кишкова паличка та пептокок. Коефіцієнт домінування для ентерокока був високим лише у дітей з ГЛЛ віком до п'яти років. Найнижчий вміст біфідобактерій спостерігався у дітей основної групи віком 11-14 років. Заслуговує на увагу той факт, що у дітей з ГЛЛ, які перебувають у ранньому терміні довготривалої ремісії, зафіксовано зменшення кількості життєздатних лактобактерій та еубактерІй у дітей віком 6-10 років та у підлітків. Нами також виявлено низький вміст стафілокока у порожнині товстого кишечника. Особливо низький вміст цього мікроорганізма спостерігався у дітей з ГЛЛ віком 1-5 років та підлітків віком 11-14 років. Не менш важливим є й те, що у дітей різного віку основної групи на даному етапі дослідження кишечник заселявся ентеробактеріями. Нами виявлено, що на даному етапі мікробіологічного дослідження в мікроекології порожнини товстої кишки у 87,9% дітей з ГЛЛ незалежно від їх віку спостерігається контамінація та розмноження до високих цифр патогенної кишкової палички, яка продукує гемотоксин, а також ентерогенних та ентеротоксигенних серотипів ешерихій, здатних продукувати термостабільні та термолабільні ентерококи. У дітей з ГЛЛ у терміні ремісії до п'яти років кількість цитробактера, клостридій та грибів роду 52994 4 Candida, які приживаються у кишечнику істотно не відрізняється у різних вікових категоріях. Зазначимо, що найбільшою кількість клостридій була у дітей віком 6-10 років та 11-14-річних підлітків, а цитробактера - у дітей віком 1-5 років та віком 6-10 років. За результатами оцінки показників мікрофлори кишечника у дітей з ГЛЛ на етапі довготривалої ремісії до п'яти років виділені такі стани. Еубіоз встановлено у 18% дітей віком до п'яти років основної групи. У дітей віком 6-10 років та підлітків віком 11-14 років стан еубіозу спостерігався з частотою 10% та 13% відповідно. Дисбіоз і ступеня виявлено в усіх вікових категоріях дітей основної групи з майже однаковою частотою. А саме: у дітей віком до 5 років - 24,7%, у дітей віком 6-10 років - 25,3% та у 11-14-річних підлітків - 21%. Особливо показовою була динаміка показників відсотку дисбіозу II ступеня у дітей основної групи. Вона полягала у їх зростанні відповідно до віку. Отже, у дітей віком 1-5 років дисбіоз II ступеня виявлено у 22% випадків, у дітей віком 6-10 років - у 29% випадків та у дітей найстаршої вікової категорії - у 31% випадків. Щодо дисбіозу III ступеня, то спостерігається інверсійність його частоти відповідно до віку дітей основної групи порівяно з динамікою частоти випадків дисбіозу II ступеня. Так, у дітей наймолодшої вікової категорії частота випадків дисбіозу III ступеня становила 31%, у дітей віком від 6 до 10 років - 28%, у підлітків віком 11-14 років - 24%. Глибокі порушення мікрофлори кишечника у дітей з ГЛЛ на етапі довготривалої ремісії до п'яти років траплялись у невеликої кількості хворих, їх частота зростала з віком. Зокрема, дисбіоз IV ступеня зустрічався у 6% дітей віком до 5 років, у 9% дітей віком 6-10 років, та у 15% дітей підліткового віку. Враховуючи труднощі у практичній оцінці стану кишкового мікробiоценозу, ми використали спрощену оцінку за допомогою спеціальних індексів. Аналіз мікробiоценозу кишечника у дітей основної групи усіх вікових категорій показав, що діагностичними чинниками для визначення ступеня дисбіозу на початкових стадіях порушень мікробіоценозу є кількість біфідобактерій, лактобактерій та кишкової палички. І тільки при подальшому прогресуванні дисбіотичних порушень вирішальне значення має контамінація та поява домінування умовнопатогенної флори. Таким чином, для встановлення ступеня дисбіозу ми використали три коефіцієнти. Для їх визначення вираховували співвідношення кількості біфідобактерій, лактобактерій до кількості кишкової палички. За коефіцієнт збалансованості мікрофлори (КЗМ) було взято співвідношення суми біфідобактерій та лактобактерій до кишкової палички. Визначали також коефіцієнти відношення кількості біфідобактерій та лактобактерій до кількості кишкової палички окремо. Використання цих коефіцієнтів дало можливість співставити в трьох вікових групах дітей з ГЛЛ не тільки кількісні показники окремих представників мікробіоценозу, але й виражені у вигляді коефіцієнтів їх взаємозв'язки. За отриманими даними, коефіцієнт збалансованості мікрофлори у дітей основної групи був 5 52994 зниженим. Найнижчий КЗМ спостерігався у підлітків віком 11-14 років основної групи. Коефіцієнти відношення кількості окремих представників молочнокислої флори, а саме біфідобактерій та лактобактерій до кількості кишкової палички, з урахуванням віку дітей суттєво не відрізнялись Проведений аналіз показника КЗМ у дітей з ГЛЛ різного віку, які перебувають у довготривалій ремісії до п'яти років і в яких виявлено різний ступінь дисбіотичних змін порожнини кишечника, свідчить, що з поглибленням дисбіозу, КЗМ вірогідно зменшується, що дає можливість використовувати його для скринінгової оцінки ступеня дисбіозу. Таким чином, у дітей з ГЛЛ, які перебувають на ранніх термінах довготривалої ремісії, при мікробіологічному дослідженні виявлено зміни мікроекології порожнини товстої кишки, які не залежать від їх віку. Це проявляється передусім в елімінації або дефіциті біфідобактерій, лактобактерій, еубактерій та грампозитивних спороутворюючих стрептобацил. В той же час відбувається заселення та розмноження таких мікроорганізмів, як протею, грибів роду Candida, цитробактеру, ентеробактеру та патогенної кишкової палички. Порушення видового і кількісного складу мікрофлори суттєво впливає на зменшення коефіцієнту збалансованості мікрофлори кишечника і, як наслідок, формування дисбіозу різного ступеня важкості. Отже, особливості динаміки змін мікрофлори кишечника у дітей з ГЛЛ, які перебувають у ранніх термінах довготривалої ремісії, дозволяють виділити спеціальні коефіцієнти як найбільш інформативні, що характеризують залучення у патологічний процес біфІдобактерій, лактобактерій та кишечної палички. Джерела інформації: 1. Владимирская Е.Б., Казначеев К.С. Позднее миелосупрессивное воздействие программной химиотерапии при остром лимфобластном лейкозе у детей. Гематол. и трансфуз. 2000; 1: 23-26. 2. Кисляк Н.С., Байдун Л.В., Ленская Р.В. Ретроспективный анализ инициальных клиникогематологических данных, течения и исходов острого лимфобластного лейкоза у детей с безрецидивным теченим болезни свыше 5 лет. Гематол. и трансф. 1987; 2: 8-14. 3. Dzhavadov S.S., Sulelmanova T.Kh. Collonization ofintestinal tract of leukaemia patients with Candida and development of systemic candidemia. Georgian Med. News. 2009; 170:61-63. 4. Hakim F.T., Cepeda R., Kaimei S. et al. Constraints on CD4 recovery post chemotherapy in adults. Blood. 1998; 2: 3789-3798. 5. Heithger A., Greinix H., Mannhatter C. et al. Requirement of residual thymus to restore normal Tcell subsets after human allogenic bone marrow transplantation. Blood. 2000; 9: 2366-2377. Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 6. Hempel G., Flege S., Wurthwein G. Peak plasma concentrations of doxorubicin in children with acute lymphoblastic leukemia or non-Hodgkin lymphoma. Cancer Chemother Pharmacol. 2002; 2: 133-141. 7. Koh A.Y., Kohler J.R., Coggshall K.T. et al. Mucosal damage and neutropenia are required for Candida albicans dissemination. PLoS Pathog. 2008, 8; 4: e35. 8. Lake D., Hnynh W., Hersh E. Natural and induced human antibody response to cancer. Cancer invest. 2001; 18: 480-489. 9. Li T.S., Tubtana R., Katlama C. et al. Longlasting recovery in CD4 T-cell function and viral-load reduction after highly active antiretroviral therapy in advanced HIV-1 disease. Lancet. 1998; 5: 16821686. 10. Mirelis В., Cool P., Lopez P. Metodos de aislamiento technicas de identification convencionales de las enterobacterias. Laboratorio. 1996; 82: 233-245. 11 .Pamer E.G. Immune responses to commensal and environmental microbes. Nat. Immunol. 2007; 11; 1173-1178. 12.Rockman S., Demmler K., Roczo N. et al. Expression of interleukin-6, leukemia inhibitory factor and their receptors by colonic epithelium and pericryptal fibroblasts. J. Gastroenterol Hepatol. 2001; 9; 991-1000. 13.Savage D.C. Overview of the association of microbes with epithelial surfaces. Microbiol. Therapy. 1994; 14: 69-182. 14.Smith G.M., Chesner LM., Leyland M.J. Small intestinal bacterial overgrowth in patients with chronic lymphocytic leukaemia. J. Clin Pathol. 1990; 1: 57-59. 15. Stringer A.M., Gibson R.J., Bowen J.M. et al. Irinotecan-induced mucositis manifesting as diarrhoea corresponds with an amended intestinal flora and mucin profile. Int. J. Exp. Pathol. 2009; 5: 489-499. 16. Stringer A.M., Gibson R.J., Logan R.M. et al. Gastrointestinal microflora and mucins may play a critical role in the development of 5-Fluorouracilinduced gastrointestinal mucositis. Exp. Biol. Med.2009; 4: 430-441. 17. Sutter V.Z., Citron D.M., Edelstein A. Wardsworth anaerobic bacteriology manual: 4-th edition. Starr Publ Co. Belmont. 1996; el 54. 18. Van Cool S. W., Van den Hove L., Ceuppens J. Activation of the immune system in cancer patients. Med. Pediatr. Oncol. 2000; 4: 1-9. 19. van Vliet M., Tissing W., Rings E. et al. Citrulline as a marker for chemotherapy induced mucosal barrier injury in pediatric patients. Pediatr. Blood Cancer. 2009; 7: 1188-1194. 20.Yang W., Liu H., Duan J. et al. Effects of highdose methotrexate therapy on intestinal bacterial flora in children with acute lymphoblastic leukemia. Zhonghua Er Ke Za Zhi. 2008; 4: 252-256. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601