Спосіб морфологічної діагностики кишкових атрезій у новонароджених

Спосіб морфологічної діагностики кишкових атрезій у новонароджених шляхом дослідження морфологічних параметрів кишечника, який відрізняється тим, що проведена комплексна мікроскопія та макроскопія у преатретичному сегменті кишки, що дозволило визначити критерії морфологічної діагностики атрезії кишки, підвищити ефективність хірургічного лікування та розробити критерії патогенетичної класифікації кишкових атрезій. (19) (21) u201003284 (22) 22.03.2010 (24) 27.09.2010 (46) 27.09.2010, Бюл.№ 18, 2010 р. (72) КОВАЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ, АХТЕМІЙЧУК ЮРІЙ ТАНАСОВИЧ, ЄРШОВ ВІКТОР ЮРІЙОВИЧ, АНТОНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА (73) БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МОЗ УКРАЇНИ 3 53114 лярний м'язовий шар, повздовжній м'язовий шар, товщина кишкової стінки, діаметр кишки; сегменти кишки, уражені атрезією у новонароджених; методи - мікроскопічний та макроскопічний. 4 Спільними ознаками способу та прототипу, що заявляється, є те, що проводиться морфологічне вивчення атрезії кишки в новонароджених. Відмінність способу від прототипу наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння способу та прототипу за ознаками Ознака 1. Об'єкт Спосіб, що заявляється Прототип сегменти кишки, уражені атрезією у новона- сонографічне зображення петель кишечника роджених у плодів і новонароджених 2. Методи дослідження мікроскопічний, морфометричний сонографічний товщина слизової оболонки кишки, товщина м'язової оболонки кишки, товщина циркуляр3. Морфологічні ного м'язового шару, товщина поздовжнього параметри м'язового шару, товщина кишкової стінки, діаметр кишки Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: преатретичний (проксимальний) сегмент кишки, постатретичний (дистальний) сегмент кишки, стінка кишки, слизова оболонка, м'язова оболонка, циркулярний м'язовий шар, поздовжній м'язовий шар. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Однією з актуальних проблем сучасної дитячої хірургії є реконструктивні операції на кишечнику з приводу вроджених його вад. Одне з чільних місць у цій патології посідають кишкові атрезії. При хірургічному лікуванні цієї патології використовується резекція кишки, ураженої атрезією, та відновлення неперервності шлунковокишкового тракту шляхом накладання міжкишкового анастомозу. Високий відсоток важких післяопераційних ускладнень спричинений, перш за все, неспроможністю кишкового анастомозу при хірургічному лікуванні атрезій кишки у новонароджених. Основною причиною неспроможності анастомозу є вибір ділянки кишки, непридатної до накладання анастомозу перш за все через морфофункціональні порушення, викликані атрезією, у візуально неушкодженій кишці. Тому при операціях з приводу цього захворювання, часто в умовах обтяженої поєднаної патології, хірургічна практика потребує надійного та достеменного способу оцінки придатності кишки до анастомозування. Для обґрунтування такого способу необхідне комплексне дослідження морфології та функціонального стану кишки при атрезіях. Корисна модель здійснюється так. Матеріалом дослідження в основній групі (n=66) стали фраг діаметр просвіту кишки (фрагментарно) менти тонкої кишки 50 новонароджених, оперованих у відділенні хірургії новонароджених Української дитячої спеціалізованої клінічної лікарні "Охматдит" з приводу атрезії кишки. Хворим виковиконували резекцію кишки разом з функціонально неспроможними преатретичним та постатретичним сегментами. Досліджували операційний матеріал (вирізані сегменти кишки) та секційний матеріал ділянки анастомозів у разі їх неспроможності. В кожному зразку послідовно вивчали преатретичні сегменти, ділянки атрезії, постатретичні сегменти та ділянки анастомозів дванадцятипалої, порожньої, клубової та ободової кишок. Описували загальний вигляд макропрепарата, визначали патоморфологічні параметри преатретичних сегментів: товщина слизової оболонки кишки, товщина м'язової оболонки кишки, товщина циркулярного м'язового шару, товщина поздовжнього м'язового шару, товщина кишкової стінки та діаметр кишки. Одержані результати зіставляли з контрольною групою (таблиця 2). У групу порівняння (норма) (n=26) були включені фрагменти кишки новонароджених, померлих від причин, не пов'язаних з патологією шлунковокишкового тракту, які досліджували в Центральному патолого-анатомічному дитячому відділенні м. Києва. Оскільки від кожного померлого новонародженого забирали тільки один фрагмент одного певного відділу кишки, кількість об'єктів дослідження відповідає кількості клінічних випадків. Досліджені фрагменти дванадцятипалої, порожньої, клубової та ободової кишок. Таблиця 2 Морфометричні параметри преатретичного сегмента тонкої кишки в новонароджених Параметри кишки ТСО, мкм ТМО, мкм ТЦМ, мкм Дванадцятипала кишка норма атрезія 504-530 245-267 34-46 294-408 22-28 227-282 Порожня кишка норма 460-495 32-39 17-24 атрезія 309-355 185-260 144-192 Клубова кишка норма 472-515 35-40 20-25 атрезія 306-329 130-181 80-135 Ободова кишка норма 242-268 24-36 6-14 атрезія 200-234 85-104 45-60 5 53114 6 Продовження таблиці 2 Морфометричні параметри преатретичного сегмента тонкої кишки в новонароджених Дванадцятипала кишка норма атрезія ТПМ, мкм 12-18 88-107 товщина стінки, мм 2,2-2,5 3,9-4,1 діаметр, мм 6-7 9-11 Параметри кишки Порожня кишка норма 12-18 1,7-1,9 4-6 атрезія 50-68 2,9-3,1 12-13 Клубова кишка норма 13-17 2,0-2,3 7-8 атрезія 38-58 3,4-3,6 14-15 Ободова кишка норма 14-25 1,3-1,5 9-11 атрезія 37-49 2,4-2,5 16-17 Примітка: ТСО - товщина слизової оболонки, ТМО - товщина м'язової оболонки, ТЦМ - товщина циркулярного м'язового шару, ТПМ - товщина поздовжнього м'язового шару. Даний спосіб апробований на кафедрі топографічної анатомії та оперативної хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та на кафедрі анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету. Вік і кількість об'єктів дослідження: новонароджені віком від 3 до 10 днів - 38 чоловічої статі, 12 жіночої статі. Приклад використання способу. Використовуючи макроскопічні методи морфологічного дослідження, в преатретичних сегментах кишки виявлено такі зміни будови: макроскопічно преатретичні кишкові сегменти розширені. Найбільше розширення відносно до діаметра неураженої кишки (тонка кишка - 6-8мм, ободова кишка 10-12мм) спостерігалося в ділянках клубової кишки (до 15мм, тобто в 2 рази). Розширення поперечної ободової кишки при атрезії досягало 18,0мм. Стінка товстої кишки тонша, діаметр більший, і при тому самому об'ємі вмісту товста кишка розширюється менше. Стінка преатретичних сегментів кишки потовщена (в нормі 2-3мм - для тонкої кишки, 12мм - для ободової). Найбільше потовщення стінки преатретичного сегмента спостерігається при атрезії дванадцятипалої кишки (до 4,5мм). Ділянки кишки з атрезією характеризуються значними змінами. М'язова оболонка зазнає майже повного фіброзного переродження (в циркулярному м'язовому шарі спостерігається значна кількість фібробластів, лімфоцитарна та поліморфно-клітинна інфільтрація), наявні множинні діля Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська нки некрозу. В ділянці атрезії спостерігаються такі дистрофічні зміни: множинні вогнища фіброзу та некрозу, розшарування оболонок кишки, десквамація епітелію слизової оболонки. Постатретичні сегменти тонкої кишки характеризується множинними дистрофічними змінами в усіх оболонках кишкової стінки. У слизовій оболонці спостерігається виражена деструкція ворсинок та десквамація епітелію їх верхівок. Зміни анатомічної будови кишки при атрезіях локалізуються не тільки в ділянці атрезії, але й охоплюють суміжні сегменти кишки - преатретичний (проксимальний) та постатретичний (дистальний). Ступінь змін будови кишки залежить від локалізації атрезії. Дистрофічні зміни будови найбільше виражені в ділянці атрезії та преатретичному сегменті кишки, менше - в постатретичному сегменті. Технічний результат. У преатретичному сегменті кишки: товщина слизової оболонки зменшується в 1,4-2,0 рази; збільшуються: товщина м'язової оболонки - в 3-9 разів; товщина циркулярного м'язового шару - в 5-10 разів; товщина поздовжнього м'язового шару - в 2-7 разів; товщина стінки та діаметр кишки - в 1,7-2,5 рази порівняно з нормою. Застосування запропонованого способу дозволило визначити критерії морфологічної діагностики атрезії кишки у новонароджених, що сприятиме підвищенню ефективності хірургічного лікування та розробці критеріїв патогенетичної класифікації кишкових атрезій. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601