Спосіб морфологічної діагностики інтрамурального апарату кишки при атрезіях у новонароджених

Спосіб морфологічної діагностики інтрамурального апарату кишки при атрезіях у новонаро 3 52528 льні нервові сплетення та нервові ганглії у преатретичному сегменті кишки. 4 Відмінність способу від прототипу. Основні відмінності ознак способу, що заявляється і прототипу наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння корисної моделі та прототипу за ознаками Ознака Об'єкт дослідження Нервові ганглії Розміри нейронів Площа нейронів у полі зору Кількість нейронів у полі зору Відсоток нейронів з морфологічними ознаками ушкодження Спосіб, що заявляється Прототип інтрамуральні нервові сплетення, преат- інтрамуральні нервові сплеретичний і постатретичний сегменти тення, преатретичний сегмент досліджувались досліджувались нейроногістологія, морфометрія гістохімія нейроногістологія, морфометрія не визначалась нейроногістологія, морфометрія не визначалась нейроногістологія, морфометрія Визначення термів, які використовуються при описі корисної моделі: інтрамуральні нервові сплетення, нейрони, нервові ганглії, преатретичні та постатретичні сегменти кишки. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Рефлекторна активність травного тракту залежить від стану інтрамурального нервового апарату, який пов'язаний з центральною нервовою системою, але здатний здійснювати рефлекторні акти і без її участі. Дана обставина має велике значення при змінах будови та функції преатретичної гіпертрофованої ділянки, а також в стінці кишки після оперативного лікування кишкових атрезій Функціональна активність кишки в даних випадках забезпечується, в основному, за рахунок інтрамурального нервового апарату. Спосіб здійснюється наступним чином. Уражені атрезією тканини кишки, забарвлювали гематоксиліном та еозином, застосовували методику ВанГізон із забарвленням гематоксиліном та пікрофуксином. Спеціальними були методики, які спрямовані на виявлення нервових елементів та кровоносних судин досліджуваних фрагментів нервовосудинних взаємовідношень у них. Досліджували препарати, що були забарвлені метиленовим синім, за методикою Ніссля для виявлення ядер нейронів та хроматофільної субстанції Ніссля, а також імпрегновані нітратом срібла для виявлення тіл нейронів, їх відростків, нервових закінчень та кінцевих апаратів (методика Більшовського-Грос); для виявлення кровоносних судин та нервовосудинних взаємовідношень (методика Рассказової-Купріянова). При забарвленні метиленовим синім за методикою Ніссля попередньо фіксований в 96% етиловому спирті, зневоднений та ущільнений матеріал дослідження зафарбували 0,5% водним розчином метиленового синього. Після диференціювання в 96% етиловому спирті зневоднені, ущільнені та зрізи заключали в канадський бальзам. При імпрегнації нітратом срібла за Більшовським-Грос фіксований в 20% нейтральному формаліні від 2 до 30 діб матеріал дослідження промивали дистильованою водою, а потім на заморожуючому мікротомі виготовляли зрізи товщиною 30-50мкм. Після промивання зрізи занурю не визначалась вали в 20% розчин нітрату срібла та імпрегнували при температурі 37°С від 5 до 30хв., після чого їх проводили через 20% формалін до припинення виділення тьмяно-білого осаду, а потім імпрегнували в розчині аміачного срібла (до 20% розчину нітрату срібла добавляли краплями 25% розчин гідроксиду амонію до початку розчинення осаду) під мікроскопом. Промиті, зневоднені та просвітлені зрізи заключали в бальзам. При імпрегнації нітратом срібла за Рассказовою-Купріяновим фіксовані в 10% розчині нейтрального формаліну, промиті в проточній та дистильованій воді, ущільнені в 60% етиловому спирті зрізи препаратів, виготовлені на заморожуючому мікротомі, імпрегнували в 20% розчині нітрату срібла при температурі 37°С упродовж 60хв. Після промивання зрізи проводили через 1% кислий формалін до припинення виділення білого осаду, імпрегнували в розчині аміачного срібла за методикою Більшовського-Грос упродовж 2-3хв., обробляли 0,5% кислим формаліном, просвітлювали 25% розчином гідрооксиду амонію упродовж 35хв., промивали і потім заключали в канадський бальзам. Даний спосіб апробований на кафедрі топографічної анатомії та оперативної хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця упродовж 2000-2008pp., на кафедрі анатомії людини Буковинського державного медичного університету упродовж 2009 р. Вік і кількість об'єктів дослідження: новонароджені віком від 3 до 10 днів; 38 - чоловічої статі, 12 - жіночої статі. Приклади використання способу. Приклад 1 Для дослідження нервових елементів кишки використовували мікропрепарати, забарвлені метиленовим синім за методикою Ніссля, а також імпрегновані нітратом срібла за БільшовськимГрос. Розраховані такі показники: розміри нейронів (максимальний та мінімальний), середній розмір нейрона, при цьому за середній розмір нейрона (Р) приймали напівсуху максимальної довжини (а) та ширини (b) проекції його тіла на предметне скло за формулою: P=(a+b)/2. Обчислювали: кількість та площу нейронів в полі зору; розміри та площу гангліїв кількість судин 5 52528 у вузлі; їх діаметр, ємність; відсоток нейронів з морфологічними ознаками ушкодження, за які вважали каріорексис, каріопікноз, вакуоліацію цитоплазми. Досліджували лише ті судини, які розміщувались не далі 25мкм від нервової клітини. Приклад 2 У стінці кишки, в межах ділянки атрезії, в безпосередній близькості від ділянки рубцевої дегенерації спостерігається найбільша кількість нервових елементів, що зазнали деструкції або розвинених патологічно. Нервові елементи у стані подразнення спостерігаються тільки в тих місцях атретичної ділянки, де наявні хоча б деякі розвинені нейроцити та їх відростки. Ганглії, що розташовані в стінці атретичної ділянки, значно зменшені у порівнянні з нормою. Нейроцити цих гангліїв значно відрізняються один від одного за величиною та формою. Спостерігаємо великі нервові клітини, які у декілька разів більші від інших нейроцитів. В уражених атрезією ділянках ободової кишки спостерігаються прояви деструкції та дегенерації нервових елементів. Морфометричне дослідження нервових елементів преатретичного сегменту кишки показує 6 збільшення мінімального, максимального та середнього розмірів нейронів. Мінімальний розмір нейронів становить 38-51мкм (в нормі 37-48мкм), максимальний розмір - 60-93мкм (в нормі 49-72мкм). Для стану реактивного подразнення в умовах декомпенсованої гіперфункції це природно. На це вказують збільшені розміри та площа гангліїв, хоча і не такою значною мірою: розмір ганглія 779936мкм (в нормі 657-854мкм), площа ганглія 14631-16007мкм2 (в нормі 11783-12902мкм2). Відповідно, зростає і відсоток дегенеративних форм нейронів до 30,2% (в нормі 10,1%). Але ці зміни є вторинні, зумовлені гіпертрофією преатретичного сегмента та реакцією нейронів на гіперфункцію кишки. При цьому також збільшуються розміри та площа гангліїв За даних умов ця гіперфункція є декомпенсованою, на що вказує і відсоток дегенеративних форм нейронів. Приклад 3 Морфометрична характеристика нервових елементів між-м'язових нервових сплетень преатретичних сегментів та постатретичних сегментів наведені в таблиці 2 та таблиці 3. Таблиця 2 Морфометрична характеристика нервових елементів міжм'язового нервового сплетення преатретичних сегментів кишки Показник Pmax Pmin Р N S, ммк2 D, % Pgang, мкм Sgang, мкм2 Дванадцятипала кишка атрезія норма 76,32 60,36 ±16,67 ±11,24 44,35 42,34 ±6,78 ±5,56 60,34 51,35 ±12,72 ±7,82 6398 5156 ±76 ±43 13628,39 10667,56 ±1239,90 ±923,27 30,2 10,1 ±5,2 ±2,2 857,34 755,67 ±78,29 ±98,36 1538,92 12342,23 ±688,22 ±559,63 Порожня кишка атрезія норма 68,12 56,62 ±10,99 ±5,43 38,32 37,4 ±5,32 ±3,44 53,22 47,03 ±7,66 ±4,01 5562 4575 ±76 ±24 12982,43 10332,11 ±628,45 ±560,81 16,3 5,6 ±3,3 ±0,9 756,98 672,23 ±45,92 ±56,34 12481,34 10923,21 ±492,96 ±332,43 Клубова кишка атрезія норма 78,23 62,33 ±10,54 ±9,80 48,22 44,35 ±10,17 ±11,52 63,23 53,34 ±10,32 ±10,74 6762 5764 ±90 ±56 18934,32 12498,43 ±1528,34 ±956,23 42,5 6,3 ±4,2 ±1,2 939,45 873,29 ±89,99 ±94,03 19093,30 15675,11 ±992,11 ±832,99 Примітка: - Рmах - максимальний розмір нейронів; - Рmіn - мінімальний розмір нейронів; - Р - середній розмір нейрона; - N - кількість нейронів у полі зору; - S - площа нейронів у полі зору; - D, % - відсоток нейронів з морфологічними ознаками ушкодження; - Pgang - розмір гангліїв; - Sgang- площа гангліїв. Ободова кишка атрезія норма 67,63 65,75 ±6,34 ±11,45 42,33 47,53 ±7,88 ±12,74 54,38 56,64 ±7,16 ±12,03 5523 4765 ±27 ±34 10549,23 9759,13 ±762,30 ±334,36 10,7 4,3 ±3,2 ±0,8 1130,29 923,47 ±83,23 ±98,56 12335,56 10112,7 ±449,77 ±32,98 7 52528 8 Таблиця 3 Морфометрична характеристика нервових елементів міжм'язового нервового сплетення постатретичних сегментів кишки Показник Pmax Pmin Р N S, ммк2 D, % Pgang, мкм Sgang, мкм2 Дванадцятипала кишка атрезія норма 56,35 60,36 ±5,39 ±11,24 37,80 42,34 ±3,82 ±5,56 47,08 51,35 ±4,12 ±7,82 4970 5156 ±59 ±43 9603,29 10667,56 ±820,43 ±923,27 18,3 10,1 ±9,8 ±2,2 673,93 755,67 ±32,61 ±98,36 11883,92 12342,23 ±344,98 ±559,63 Порожня кишка атрезія норма 53,98 56,62 ±4,33 ±5,43 35,90 37,43 ±2,12 ±3,44 44,94 47,03 ±3,07 ±4,01 4090 4575 ±97 ±24 8957,25 10332,11 ±340,45 ±560,81 15,3 5,6 ±4,9 ±0,9 602,9 672,23 ±38,29 ±56,34 9928,93 10923,21 ±291,96 ±332,43 Технічний результат. Застосування запропонованого способу дозволило розробити морфологічну діагностику інтрамурального нервового апарата кишкових атрезій. У преатретичному та постатретичному сегментах кишок відсоток дегенеративних форм нейронів складає: дванадцятипала кишка - 30,2% та 18,3% (в нормі 10,1%), по Комп’ютерна верстка А. Рябко Клубова кишка атрезія норма 58,47 62,33 ±7,52 ±9,80 40,27 44,35 ±9,29 ±11,52 49,37 53,34 ±8,12 ±10,74 5128 5764 ±84 ±56 9061,80 12498,43 ±329,97 ±956,23 18,2 6,3 ±4,9 ±1,2 756,83 873,29 ±78,39 ±94,03 14551,29 15675,11 ±561,19 ±832,99 Ободова кишка атрезія норма 62,39 65,75 ±5,54 ±11,45 43,27 47,53 ±11,20 ±12,74 52,83 56,64 ±7,08 ±12,03 4522 4765 ±52 ±27 9154,56 9759,13 ±429,06 ±334,36 8,9 4,3 ±3,8 ±0,8 919.45 923,47 ±83,22 ±98,56 9923,96 10112,72 ±295,38 ±332,98 рожня кишка - 16,3% та 15,3% (в нормі 5,6%), клубова кишка - 42,5% та 18,2% (в нормі 6,3%), ободова кишка 10,7% та 8,9% (в нормі 4,3%). Використання способу сприятиме підвищенню ефекефективності хірургічного лікування та розробці критеріїв патогенетичної класифікації кишкових атрезій. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601