Спосіб визначення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи при старінні організму

Спосіб визначення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи при старінні організму, 3 53204 Самців щурів віком 24-26 місяців щоденно по 6 год. протягом 6 діб поміщають в барокамеру, яка імітує підйом на висоту 5000 м зі швидкістю «підйому» і «спуску» 1000 м/год. Через 24 год. після завершення «спуску» проводять забір крові та визначають стабільні метаболіти оксиду азоту, первинні продукти пероксидації ліпідів, їх похідні і кінцеві, окисно-модифіковані білки. При виявленні зниження синтезу оксиду азоту, зростання пероксидації ліпідів в крові, а також зростанні окисномодифікованих протеїнів відносно рівня здорових дорослих тварин стверджують про спроможність адаптаційної реакції організму та зростання чутливості до агресивних факторів. Розроблення даного способу стало можливим завдяки проведеним експериментальним дослідженням на двох групах нелінійних щурів-самців: 6-8 міс. (дорослих) та 24-26 міс. (старих). Кожна група була поділена на дві підгрупи по 6 тварин у кожній: контрольну та дослідну. Тварини перебували у барокамері на «висоті» 5000 м по 6 год щоденно протягом 6 діб та імітувалась швидкість «підйому» і «спуску» - 1000 м/год. Достовірність отриманих результатів підтверджують результати отримані дослідженням тканин міокарду та крові тварин. Для цього здійснювали евтаназію контрольних і дослідних (через 24 год після завершення «спуску») щурів та декапітацію за легкого ефірного наркозу, проводили забір крові, вилучали серце. З крові одержували плазму (3000 об/хв., 15 хв), серце гомогенізували у трис-НСl буфері (50 ммоль/л, рН - 7,4, що містив 1 ммоль/л ЕДТА) і використовували у дослідженнях. Стабільні метаболіти оксиду азоту нітрити (NО2-) і нітрати (NО3-) визначали у безбілкових аліквотах плазми і гомогенату спектрофотометричним методом: NO2- - з викорис 4 танням реактиву Гриса, NO3- - після попереднього відновлення до NO2- і виражали у нмоль/г тканини та нмоль/ мл плазми. Первинні продукти пероксидації ліпідів, їх похідні та кінцеві визначали спектрофотометричним методом з роздільною реєстрацією у гептановій (нейтральні ліпіди) та ізопропаноловій (фосфоліпіди) фазах ліпідного екстракту в ультрафіолетових спектрах за максимуму поглинання 232 нм (дієнові кон'югати-ДК), 278 нм (триєнові кон'югати - ТК), 220 нм (ізольовані подвійні зв'язки - ІПЗ) та похідні ендогенних альдегідів (шифові основи - ОШ) за 400 нм. Вміст ДК, ТК, ОШ та ІПЗ розраховували як співвідношення відповідної оптичної густини (D) до мл плазми. Крім того розраховували ступінь окиснення ліпідів шляхом співвідношення оптичної густини вищезазначених показників до кількості ізольованих подвійних зв'язків і виражали в умовних одиницях. Вміст тіобарбітурактивних продуктів (ТБКАП) вимірювали спектрофотометричним методом (532 нм) і виражали у нмоль/мл плазми і нмоль на г тканини. Окиснювальну модифікацію білків (ОМБ) оцінювали за вмістом карбонільних груп. Останні визначали спектрофотометричним методом у реакції з 2,4-ДНФГ: нейтрального характеруза довжини хвилі 370 нм, основного - 430 нм і виражали перші у нмоль/мл плазми та нмоль на г тканини (використовуючи коефіцієнт молярного поглинання, який дорівнює 22×М-1.см-1), другі - у одиницях оптичної густини (ОГ) на 1 мл плазми та 1 г тканини. Статистичну обробку одержаних результатів проводили з використанням t-критерія Стьюдента і вважали вірогідними за р