Спосіб оцінки активності пероксидного окиснення ліпідів у хворих на хронічну серцеву недостатність

Спосіб оцінки активності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у хворих на хронічну серцеву недостатність, що включає графічну реєстрацію посилених електронними пристроями змін елект 3 щенні утрудняє використання методу в практичній медицині. Крім того, аналог дозволяє визначити активність ПОЛ лише в пробі біологічного субстрату, вимагає пункції вени для одержання крові, спеціального устаткування. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є метод тетраполярної реоплетізмографії, що полягає в накладанні на тіло досліджуваного приєднаних до реографа зовнішніх і внутрішніх електродів і графічної реєстрації посилених електронними пристроями коливань комплексного електричного опору ділянки тіла досліджуваного струму високої частоти у вигляді реографічної кривої (Методические рекомендации по определению основных параметров гемодинамики и тонуса сосудов методом тетраполярной трансторакальной импедансной реоплетизмографии. Щепотин Б. М., Волосюк С. В., Гуревич М. И. и др. Киев, Издательство «Наукова думка», 1980 - С. 10). Спільною суттєвою ознакою прототипу і корисної моделі, що заявляється, є така: - визначення стану досліджуваної системи на рівні макрорганізму за даними графічної реєстрації змін електричного опору у виді реографічної кривої. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що використовується тільки для оцінки стану центральної та периферичної гемодинаміки. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки ефективного способу оцінки активності ПОЛ у хворих хронічною серцевою недостатністю за даними реограми. Поставлена задача вирішується тим, що у способі оцінки ПОЛ у хворих ХСН, який включає графічну реєстрацію посилених електронними пристроями змін електричного опору за допомогою зовнішніх і внутрішніх електродів у вигляді реографічної кривої грудної клітки, новим є те, що додатково визначають співвідношення амплітуди інцизури реограми (між максимальними амплітудами систолічної і діастолічної хвиль) до максимальної амплітуди систолічної хвилі (дикротичний індекс- ДІ). Причому при збільшенні величини ДІ вище нормальних значень (контроль 55,0±5,0 %) активність ПОЛ оцінюють як підвищену, а при зменшенні показника ДІ активність ПОЛ оцінюють як знижену. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Відомо, що в момент систолічного наростання пульсової хвилі відбувається збільшення електропровідності, а в період діастоли - її зменшення, утворюючи при зміні електричного опору криву реограми. Жива тканина має зв'язану зі структурою тканин і великим числом поверхонь у ній поляризаційну ємність. Посилення процесів пероксидації ліпідів супроводжується порушеннями у властивостях біологічних мембран і функціонуванні клітин. Збільшується мікров'язкість мембран, змінюється поверхневий заряд мембран і ліпопротеїнів, зменшується гідрофобний обсяг. Збільшення проникності для іонів водню і кальцію приводить до того, що в мітохондріях окислювання і 53897 4 фосфорилювання роз'єднуються, а клітина виявляється в умовах енергетичного голоду. Одночасно в цитоплазму виходять іони кальцію, що ушкоджують клітинні структури. Збільшується полярність ліпідної фази, а обумовлене пероксидацією зменшення стабільності ліпідного шару може привести до електричного пробою мембрани власним мембрановим потенціалом під дією різниці електричних потенціалів, що існує на мембранах живої клітки. Електричний пробій приводить до повної втрати мембраною її бар'єрних функцій. Проведеними дослідженнями встановлено, що підвищення активності ПОЛ і концентрації первинних вільних радикалів супроводжується збільшенням поляризаційної ємності у вигляді різниці змін електропровідності в момент систолічної і діастолічної хвиль та виявляється на реограмі грудної клітини зростанням відносини амплітуди інцизури реограми (між максимальними амплітудами систолічної і діастолічної хвиль) до максимальної амплітуди систолічної хвилі (ДІ), що дозволяє встановлювати активність ПОЛ за даними реографії. На відміну від використовуваних раніше методів, пропонований метод дозволяє визначити активність ПОЛ не в обмеженому біологічному субстраті, а на рівні макроорганізму, що підвищує можливості діагностики ПОЛ і обґрунтування відповідної терапії. Крім того, метод не вимагає реактивів і лабораторних навичок. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить здійснювати визначення активності ПОЛ у хворих ХСН за даними реограми у будь-якій лікувальній установі, і, тим самим, підвищити ефективність діагностики і лікування цього захворювання. Спосіб здійснюють таким чином. За даними реограми грудної клітини обчислюють амплітуду інцизури реограми (між максимальними амплітудами систолічної і діастолічної хвиль) і максимальну амплітуду систолічної хвилі і визначають їх співвідношення, виражене у відсотках (ДІ). Причому при збільшенні величини ДІ вище нормальних значень (контроль 55,0±5,0 %) активність ПОЛ оцінюють як підвищену, а при зменшенні показника ДІ активність ПОЛ оцінюють як знижену. Приклад 1. Хворий М., 63 років, був госпіталізований у МСЧ № 7 з діагнозом: ІХС: кардіосклероз атеросклеротичний, атеросклероз аорти і вінцевих артерій, ХСН ПБ-ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Історія хвороби № 328. При аналізі реограми визначені наступні показники: амплітуда інцизури реограми - 0,7 см, максимальна амплітуда систолічної хвилі - 0,85, їх співвідношення, виражене у відсотках (ДІ) - 82 % (контроль 55,0±5,0 %). При біохімічному дослідженні виявлено, що рівень загальних ліпідів (ЗЛ) склав 4,6 г/л (контроль 5,54±0,55 г/л), гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) на 1 мл плазми - 5,6 ΔД 233 (контроль - 4,36±0,21 ΔД 233), ГПЛ на 1 мг ліпідів - 1,2 ΔД 233 (контроль 0,78±0,04 ΔД 233). Активність ПОЛ за даними реограми оцінюється як збільшена, що підтверджується виявленим при біохімічному дослідженні підвищеним рівнем первинних вільних радікалів ГПЛ. 5 53897 Приклад 2. Хвора 3., 50 років, була госпіталізована у МСЧ № 7 з діагнозом: Ревматизм: неактивна фаза, мітральний порок, стеноз устя аорты, миготлива аритмія ХСН ПБ-ІІІ, артеріальна гіпертензія. Історія хвороби № 737. При аналізі реограми - амплітуда інцизури реограми - 0,45 см , максимальна амплітуда систолічної хвилі -1,15 см, їх співвідношення, виражене у відсотках (ДІ) - 39,1 %. При біохімічному дослідженні у той же день виявлено, що рівень ЗЛ склав 6,4 г/л (контроль 5,54±0,55 г/л), ГПЛ на 1 мл плазми - 4,2 ΔД 233 (контроль - 4,36±0,21 ΔД 233), ГПЛ на 1 мг ліпідів 0,65ΔД 233 (контроль - 0,78±0,04 ΔД 233), МДА 4,0 мкмоль/л (контроль - 6,95±0,45 мкмоль/л), Активність ПОЛ за даними реограми оцінюється як знижена, що підтверджується виявленим при біохімічному дослідженні зниженим рівнем показників ПОЛ. Комп’ютерна верстка М. Мацело 6 Приклад 3. Хворий П, 51 років, був госпіталізований у МСЧ № 7 з діагнозом: Ревматизм: неактивна фаза, мітральний порок без переваги, ХСН 1ст, пароксизмальна миготлива аритмія, цукровий діабет середньої важкості. Історія хвороби № 5844. За даними реограми визначені наступні показники: амплітуда інцизури реограми - 0,25 см, максимальна амплітуда систолічної хвилі - 0,8 см, їх співвідношення, виражене у відсотках (ДІ) - 31,2 %. При біохімічному дослідженні у той же день виявлено, що рівень ЗЛ склав 7,2 г/л (контроль 5,54±0,55 г/л), ГПЛ на 1 мл плазми - 3,5 ΔД 233 (контроль - 4,36±0,21 ΔД 233), ГПЛ на 1 мг ліпідів 0,48 ΔД 233 (контроль - 0,78±0,04 ΔД 233). Активність ПОЛ за даними реограми оцінюється як знижена, що підтверджується виявленим при біохімічному дослідженні зниженим рівнем первинних вільних радікалів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601