Спосіб діагностики інтерстиціального набряку легень

Спосіб діагностики стану органів та систем хворого, який включає проведення імпедансметрії в динаміці з наступним порівнянням одержаних 3 наступним порівнянням одержаних величин по відношенню до еталонних показників, згідно з корисною моделлю, хворим з підозрою на інтерстиціальний набряк легень вимірюють трансторакальний імпеданс та тотальний інтегральний імпеданс тіла та кожний попередній показник цієї величини порівнюють з наступним протягом серії вимірювань і у випадку зменшення трансторакального імпедансу при одночасному зростанні або незмінності тотального імпедансу тіла та при зростанні різниці зазначених показників, діагностують інтерстиціальний набряк легень. Технічний ефект корисної моделі обумовлений одночасним вимірюванням двох відносно незалежних показників: трансторакального імпедансу та тотального імпедансу тіла, що дає змогу оцінити стан гідратації тканин грудної клітини в порівнянні із станом гідратації інших тканин пацієнта, застосувати показники для динамічного спостереження та контролю за протинабряковою або регідратаційною терапією, що проводиться. Спосіб виконують наступним чином. Трансторакальний імпеданс вимірюють при розташуванні електродів, що накладають на нижню частину шиї та нижню частину грудної клітини [Kubichek W.Q., Kottke F.J., Bamos T.V. et al. The Minnesoz impedance cardiograph theory and applications // Biomedical Engineering. - 1974. - Vol. 9. - P. 410]. Тотальний імпеданс тіла визначають під час проведення інтегральної реографії, коли електроди розташовують на дистальних ділянках чотирьох кінцівок. У всіх випадках електроди змазують електропровідною пастою. Вимір величини тотального імпедансу тіла проводять при роботі реографу на тій же частоті, що і у випадку визначення величини трансторакального імпедансу. Повторні дослідження проводять завжди на однакових частотах зондуючого струму [Тищенко М.И. Характеристика и клиническое применение интегральной реографии - нового метода измерения ударного объема // Кардиология. - 1973. - № 11. - С 52-54]. Наступні виміри трансторакального і тотального імпедансу проводять через 1-2 години після першого дослідження. За цей відрізок часу відбувається повний обмін води між внутрішньосудинним та інтерстиціальним секторами організму людини. Повторні заміри при тяжкому стані хворих здійснюють з тими ж часовими інтервалами. При покращенні стану хворих інтервали між замірами імпедансу збільшують до 4-6 годин. У випадку зменшення трансторакального імпедансу при одночасному зростанні або незмінності тотального імпедансу тіла та при зростанні різниці зазначених показників, діагностують наявність накопичення рідини у грудній порожнині. Ефективність даного способу діагностики ілюструє наступний приклад його застосування. Приклад. Хворий І., 74 роки, оперований з приводу жовчно-кам'яної хвороби, гострого гангренозного перфоративного холециститу. Пацієнту виконано серединну лапаротомію із холецистектомією, дренуванням холедоху та дренуванням черевної порожнини із 4-х точок. Після однієї доби лікування після операції у відділенні інтенсивної 55436 4 терапії, протягом якої було припинено штучну вентиляцію легенів та пацієнта було переведено на самостійне дихання, виникли симптоми, що вказували на зростання напруги механізмів компенсації серцево-судинної системи. У хворого констатовано наявність помірної ядухи (навіть в умовах застосування інгаляцій зволоженого кисню) - частоту дихання 24-26 за хвилину, тахікардію із коливанням частоти серцевих скорочень від 100 до 120 ударів за хвилину, артеріальну гіпотензію із значенням системного артеріального тиску 110/70мм рт. ст. Центральний венозний тиск був підвищеним до 150мм вод. ст. Рентгенографічне дослідження органів грудної клітини ознак формування інтерстиціального набряку легенів не виявило. При імпедансметричному дослідженні величина трансторакального імпедансу становила 114Ом, а величина тотального імпедансу - 212Ом. Різниця між показниками імпедансу, відповідно, склала 108Ом. Зважаючи на наявність формування симптоматики серцевої слабкості хворому було зменшено темп внутрішньовенної інфузійної терапії, застосовано шприцеве насосне введення дофаміну для зростання серцевого викиду. Через 6 годин, протягом яких артеріальний тиск сягав 120/70мм рт. ст., об'єм інфузійної терапії склав 300мл. З організму вивелося біля 580мл сечі. З урахуванням втрат рідини шляхом перспірації можна було чекати формування у хворого негативного водного балансу. Зростання величини тотального імпедансу тіла до значення 221Ом підтвердило факт зменшення кількості води в організмі. Проте, величина трансторакального імпедансу не зросла, а зменшилася до 108Ом, а різниця між показниками імпедансу зросла до 113Ом, що вказувало на накопичення рідини у грудній клітині. В даному випадку - у тканині легень. Наступне рентгенографічне дослідження органів грудної клітини виявило ознаки наявності запальної інфільтрації тканини легень та їх інтерстиціального набряку. Проте, раніше були застосовані заходи протинабрякової терапії, що включали внутрішньовенне введення дексаметазону і фуросеміду. В результаті протягом 4 годин з організму пацієнта виділилося ще 650мл сечі. Це супроводжувалося подальшим зростанням значення тотального імпедансу тіла до 224Ом, в той час, як значення трансторакального імпедансу зросло до 112Ом. Відповідно, різниця між цими показниками зменшилася на 1Ом, що свідчило про зменшення вмісту рідини у грудній клітині. Клінічно, в цей час у хворого спостерігали зменшення ядухи, тахікардії та зростання показника насичення капілярної крові киснем. Подальша інтенсивна терапія очікуваного ефекту не принесла. Наступної доби перед повторним погіршенням стану хворого виявлено зменшення показника трансторакального імпедансу до 109Ом при незмінності значення тотального імпедансу тіла. Різниця між показниками знову склала 113Ом. Методи інтенсивної терапії, що включали в тому числі штучну вентиляцію легень, успіху не принесли. Наприкінці 3-ї доби після операції хворий помер. Патологоанатомічне дослідження підтвердило наявність набряку легень та двобічної пневмонії. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 55436 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601